Збірник наукових праць БДПУ (Філологічні науки)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Збірник наукових праць БДПУ (Філологічні науки) за Автор "Богданова, Марина"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЛітературна версія колективної пам’яті в мемуарній прозі української діаспори: етнопсихологічний аспект(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Богданова, МаринаУ статті розглянуто літературну версію колективної пам’яті в мемуарній прозі діаспори через аналіз етнопсихологічних характеристик українства за кордоном. Послуговуючись роботами М. Альбвакса, Ю. Лотмана, Я. Ассмана, П. Рикера та ін., у статті проаналізовано біографічний нарис про Василя Перепелюка «Новими дорогами» (упорядник Наталія Когуська), Анни Лесків-Кіт «Закерзонські долі. Спогад про село Корчмин», Маргарити Пилипчук «Як губилося минуле». Автор спогаду послуговується автобіографічною пам’яттю, що з усіх видів є найбільш тривалою, яка з роками здатна випрозорюватися. Так, у нарисі «Новими дорогами. Спогад про Василя Перепелюка» репрезентовано всі етнічні символи українців: мову, релігію, звичаї, одяг, страви. У спогаді Анна Лесків-Кіт «Закерзонські долі. Спогад про село Корчмин» висвітлює проблему колективної пам’яті українців, яка була заблокована в радянські часи. Авторка розкриває факти виборювання незалежності української держави учасниками УПА. Спомин розкриває не тільки факти певних історичних подій, а й репрезентує релігійність як один із основних духовно-етнічних вимірів українців. Спогад Маргарити Пилипчук «Як губилося минуле» містить інформацію про часи становлення радянської влади, німецької окупації, життя емігранта, а також етнопсихологічні та духовно-сакральні характеристики українців. Певну частину спогадів про релігійні свята доповнюють уявлення про цілісну систему світобачення українця. У проаналізованих творах наратор і як комунікант, і як безпосередній учасник подій, згадує і передає реципієнту певні факти зі свого життя та життя суспільства: еміграція та облаштування побуту; психологічні переживання; етнопсихологічні та ментально-духовні особливості українства; радянську та діаспорну рецепцію на певні історичні події та факти. Таким чином, наратор, що є і головним героєм спогаду, як комунікант передає пам'ять про певні події, свідком і учасником яких був сам. Саме тому специфікою мемуарної літератури є фактографічність, хронікальне відтворення подій, документалізм, певна суб’єктивізм, вмотивованість.
- ДокументПошук людської екзистенції у малій прозі Михайла Могилянського(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Богданова, Марина; Богданова, МаріяУ статті розглянуто екзистенційні концепти у малій прозі Михайла Могилянського в контексті європейських віянь початку ХХ століття. Окрім того, досліджено теоретичні аспекти філософії екзистенціалізму, його впливу на літературу. У малій прозі автора переважають екзистенційні концепти: життя-для-себе; життя-для-іншого, самотність, відчуження, нудота, свобода, абсурдність у світі, самогубство.
- ДокументСпецифіка інтерпретації доби руїни в історичній повісті Богдана Лепкого “Крутіж”(Бердянський державний педагогічний університет, 2014) Богданова, МаринаОсобливе місце у творчому доробку Богдана Лепкого посідає цикл історичних повістей про гетьмана України Івана Мазепу. У статті проаналізовано специфіку зображення історичних подій у повісті “Крутіж” і художнього перетину правдивих фактів із авторським домислом, а також досліджено сюжет твору та особливості моделювання образу головного героя Валентія Босаковського, що походив з польської шляхти. Події твору “Крутіж” розгортаються за часів гетьманування Юрія Хмельницького, але реальні історичні особи не вплетені в художню канву твору. Головний герой є вигаданою особою, що дає можливість віднести повість “Крутіж” до історико-художнього типу творів.