Перегляд за Автор "Глазкова Ірина"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЗабезпечення безбар’єрного доступу до здоров’язбережувального освітнього середовища(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Хатунцева Світлана; Глазкова Ірина; Ляхова ІннаУ статті розкрито основні результати дослідження актуальних питань забезпечення безбар’єрного доступу учасників освітнього процесу до здоров’язбережувального освітнього середовища з урахуванням сучасних міграційних процесів. Зауважено: на законодавчому рівні акцентовано увагу на тому, що необхідним є пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення й формування здоров’я. Наголошено, що одним з таких шляхів є забезпечення безбар’єрного доступу учасників освітнього процесу до здоров’язбережувального освітнього середовища. Встановлено, що на формування здоров’язбережувального освітнього середовища впливають групи чинників: по-перше, соціально-політичні, психолого-педагогічні, культурні, організаційні, управлінські; по-друге, медичні, гігієнічні, валеологічні, реабілітаційні; по-третє, природні та антропогенні. Доведено, що процес створення здоров’язбережувального освітнього середовища базується на принципах зміцнення, примноження та відновлення здоров’я учасників освітнього процесу, що передбачає комплекс заходів, спрямованих на перебудову традиційної системи освіти та формування культури здоров’я студентської молоді. Зауважено, що створення здоров’язбережувального середовища передбачає з одного боку – реалізацію діагностично-профілактичних, оздоровчих, реабілітаційних, коригувальних заходів, з іншого – вимагає від фахівців розроблення й упровадження в освітній процес спеціальних методик та сучасних оздоровчих освітніх технологій, які б забезпечили безбар’єрний доступ учасників освітнього процесу до здоров’язбережувального освітнього середовища. Вказано, що одним з механізмів забезпечення безбар’єрного доступу учасникам освітнього процесу до здоров’язбережувального середовища є створення освітнього хабу «Безбар’єрний доступ до здоров’язбережувального освітнього середовища», з використанням сучасних інформаційних технологій. Пріоритетними напрямами роботи освітнього хабу є розширення уявлень про безбар’єрне середовище, політику безбар’єрності в світі, передові практики інклюзивності. Окреслено деякі принципи забезпечення роботи освітнього хабу: партнерства, співробітництва та діяльності. Наголошено, що важливим чинником розвитку та імплементації державної політики щодо забезпечення безперешкодного доступу населення до різних сфер життєдіяльності, є безбар’єрний доступ українцям – вимушеним мігрантам до здоров’язбережувального освітнього середовища.
- ДокументНавчальний діалог як засіб формування цінностей учнів профільної школи(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Глазкова ІринаСтаття присвячена проблемі формування цінностей учнів профільної школи на заняттях з англійської мови. Авторка висвітлює історичний, філософський, психологічний та педагогічний аспекти цієї проблеми. Наголошується, що проблема формування системи цінностей є однією з найактуальніших у педагогічній теорії й практиці та викликана нестабільністю сучасного світу, надзвичайно широким впливом засобів масової інформації, відсутністю зв'язку поколінь. Мета ціннісного навчання – це перетворення ціннісних орієнтацій як суспільних, так і професійних на особистісні, тобто усвідомлені. Авторка вважає, що іноземна мова як загальноосвітня дисципліна має великий потенціал для формування цінностей учнів, оскільки оволодіти мовою можна лише ставши активним учасником комунікативного процесу, таким чином, вдало підібрана тематика, та методично грамотна методика організації освітнього процесу забезпечить, з одного боку, розвиток комунікативних умінь учнів, з іншого, – формування системи цінностей. У статті обґрунтовано, що організація навчального діалогу на заняттях є ефективним засобом формування цінностей учнів. Організація діалогу на заняттях потребує поетапної роботи та передбачає 4 етапи: моделюючий (починається задовго до втілення реального діалогу і полягає у його “прокручуванні” в голові учня-організатора або вчителя), процесуальний (безпосередня організація діалогу), етап управління (спрямовування діалогу в потрібне русло шляхом запитань, реплік), корекційно-оцінний (аналіз результатів, моделювання майбутнього заняття з внесенням певних корективів). Учнів слід залучати до активного обговорення проблем, при цьому наголошувати на цінності кожної думки, вислову, міркування, звертаючи увагу на те, що судження завжди суб’єктивні, а тому необхідно поважати думку іншої людини, бути тактовними. Доцільним є використання дебатів як навчальної технології, в основі якої – діалог. Цей вид роботи може використовуватися як на заняттях, після опрацювання певної теми як частина підсумкового заняття, так і як факультативу або на засіданні клубу знавців іноземної мови.