Перегляд за Автор "Линдіна, Євгенія"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументНаукова активність науково-педагогічних працівників університету: рефлексії впливу умов сучасності(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія; Линдіна, Євгенія; Мацейко, НаталяСучасні умови глобального розвитку ставлять перед науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти низку викликів, які вони мають долати при обмежених ресурсах та під впливом різних обставин. Дослідження, описане в статті, спрямоване на вивчення факторів, що впливають на наукову активність науково-педагогічних працівників у різні періоди, зокрема, в мирний і військовий час. Результати аналізу вказують на ключові обмеження та стимули, які перешкоджають активності науково-педагогічних працівників університетів. У мирний період основними перешкодами для наукової активності є завантаженість організаційною та методичною роботою, а також низька фінансова мотивація. У контексті військових подій емоційна виснаженість та фінансові виклики стають основними факторами, які стримують наукову активність науково-педагогічних працівників разом із понад нормованою завантаженістю. Результати дослідження показують, що важливим чинником для наукової активності є також гнучкі умови роботи, що передбачають організацію навчання в змішаному форматі. У ході аналізу з’ясовано, що наукова активність вимагає законного часу для наукової роботи, що передбачає баланс між навчальною і методичною її видами, адміністративними обов'язками та можливістю поглибленого наукового дослідження. Цікавим відкриттям стало те, що молоді викладачі є найбільш продуктивними. Це підкреслює важливість їх підтримки та розвитку. Висновки дослідження доводять важливість і необхідність оптимізації роботи університетів, особливо в контексті збалансованого розподілу навантаження, зосередження на психологічному та емоційному благополуччі, а також створенні сприятливих умов для наукової діяльності, зокрема і для молодих науково-педагогічних працівників додатково, на локальному, регіональному та національному рівнях. Ці висновки можуть служити основою для розробки ефективних стратегій підтримки науково-педагогічних працівників та підвищення наукової активності в університетах в умовах динамічних змін.
- ДокументІсторичні відомості про логопедію: стародавній світ(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Линдіна, ЄвгеніяНеобхідні зміни в освіти неможливі без урахування та оцінки наукового досвіду попередніх поколінь. Вивчення та історико-педагогічний аналіз витоків логопедичної допомоги дають змогу простежити процес формування логопедії, взаємозв’язок її з іншими науками. Метою статті є дослідження проблеми зародження знань про мовленнєві порушення, причини та засоби їх усунення, аналіз та обґрунтування розвитку. Для досягнення мети вивчались архівні джерела та наукові доробки вчених, які досліджували це питання. У науковій статті висвітлюються факти перших логопедичних знань періоду до н.е. – початку н.е. Зокрема, йдеться про науковців різних галузей, які займалися вивченням мовлення у осіб з різними мовленнєвими недоліками, причин цих порушень та різних засобів їх усунення. Простежуються в порівняні з сучасною логопедією знання про порушення мовленнєвого розвитку, які збереглись й актуальні сьогодні. У період до н.е. – початку н.е. порушення мовлення відносились до хвороб та лікувались виключно лікарями. Про це свідчать описи в священних писаннях та працях Геродота, Гіппократа, Аристотеля, Плутарха, Цельса, Галена, Квінтіліана, Антілла, Орібазія, Авіценна. З початком н.е., вивчаючи механізми утворення акту мовлення, відомі діячі, оратори та лікарі почали залучати до методів усунення мовленнєвих порушень деякі педагогічні підходи. Але це не призвело до виокремлення недоліків мовлення від медичної сфери. У статті окреслюються важливі для історії логопедії факти пояснення Гіппократом механізму вимови звуків, введення наукової термінології хвороб мовлення Галеном та застосування мовленнєвих вправ у процесі лікування недоліків мовлення.