Перегляд за Автор "Литв’яков Михайло"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументОсновні напрями корекції емоційно-вольової сфери дітей з порушеннями опорно-рухового апарату засобами плавання(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Литв’яков МихайлоУ статті було розглянуто основні напрями корекції емоційно-вольової сфери дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату засобами плавання. Емоційно-вольова сфера дитини з порушенням опорно-рухового апарату має свої особливості і потребує специфічного підходу в корекції порушень та розвитку. Слід відмітити, що інтелектуальний розвиток дітей з порушеннями опорно-рухового апарату безпосередньо пов'язаний зі здатністю дитини на різних вікових етапах переживати складні емоції. У зв’язку з цим доречно розглянути феномен виникнення емоцій та психіки людини загалом. Порушення опорно-рухового апарату є складним захворюванням центральної нервової системи, що веде не тільки до рухових порушень, але й часто призводить до затримки чи патології розумового розвитку, мовної недостатності, порушення емоційно-вольової сфери. Використання водного середовища для корекції емоційно-вольової сфери дітей може базуватися на двох методологічних основах. По-перше, знайомство з відносно новим середовищем (водою), знаходження в ньому, рухово-ігрова діяльність з дорослими, однолітками та іграшками є своєрідним поверненням дитини в її первинне природне середовище як у філогенетичному сенсі (еволюція риб, земноводних, плазунів), так і в онтогенетичному аспекті (знаходження дитини до пологів у матці в околоплідних водах). Цей процес, підсилений методом театралізації (дозованої драматизації) занять з плавання завжди наповнює дитину ємним спектром емоцій з домінуванням позитивних (задоволення, радості, насолоди, піднесення, зацікавлення тощо). По-друге, знаходження у воді, навчання плавання передбачає систематичне подолання дитиною завдяки своїм вольовим проявам різних за ступенем психологічно і фізично дискомфортних для неї ситуацій: невідомого, тривожного, своїх сумнівів, невпевненості, страхів, втоми, тактильного і м’язового дискомфорту, природних фізіологічних рефлексів тощо. Це дозволить педагогу формувати вольову складову психічного розвитку дітей вказаного контингенту. Перспективи досліджень в цьому напрямі лежать у руслі пошуку нових можливостей використання засобів плавання в корекції емоційно-вольової сфери вказаної категорії дітей.