Перегляд за Автор "Мицик Ганна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 20
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВикористання гейміфікації в попередженні дислексії у дітей старшого дошкільного віку(ДДПУ імені Івана Франка, 2022) Мицик Ганна; Бабіченко АльонаУ поданій статті аналізується практика, що склалася у використанні гейміфікації у системі організації профілактичної роботи з дітьми, схильними до дислексії. Визначені причини, що визивають появу дислексії. Наголошено на необхідності своєчасного виявлення дітей групи ризику та наданні їм корекційно-розвиткової допомоги з метою уникнення негативних психосоціальних наслідків в майбутньому під час навчання у закладі освіти. Узагальнено основні здобутки закордонних та вітчизняних вчених у цій царині. Висвітлені переваги використання в пропедевтичних цілях в роботі з дітьми, схильних до дислексії, елементів гейміфікації. Вказано, що використання гейміфікації потребує створення якісного освітнього контенту – цифрових дидактичних ігор. Висловлено думку, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюється практика їх використання для попередження дислексії у дітей старшого дошкільного віку. В якості прикладу запропоновано декілька варіантів авторських цифрових ігор з означеної проблематики. Наведено їх якісні характеристики, зазначено, що в порівнянні з іншими засобами розвитку функцій та операцій, що складають основу процесу читання, вони надають значні переваги. З’ясовано чинники, що можуть перешкоджати досягненню позитивного ефекту застосування цифрових ігор вчителем-логопедом в корекційно-педагогічному процесі. Здійснено пошук шляхів їх вирішення. Доведено, що використання цифрових ігор при наданні корекційно-розвиткових послуг дозволяє організовувати відповідну роботу не тільки в режимі офлайн навчання, але й при дистанційному навчанні, що досить зручно при взаємодії з дітьми в умовах значних територіальних відстаней. Наголошено на необхідності достатнього рівня сформованості цифрової компетентності вчителів-логопедів як запоруки методично правильної розробки та впровадження цифрових ігор в корекційно-розвиткове заняття.
- ДокументВикористання гейміфікації в системі соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик Ганна; Попова Анастасія; Богданова МирославаУ статті викладено власний погляд на проблему соціально-психологічної адаптації підлітків, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України стали вимушеними переселенцями. Схарактеризовано важливість вивчення досвіду зарубіжних колег щодо використовуваних ними методів (заходів), які дозволяють підлітку-вимушеному переселенцю більш швидше адаптуватися до нового освітнього середовища в незнайомій йому країні. Проаналізовано сутнісні характеристики соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців. Зазначено, що провідним інститутом, який забезпечує належні умови соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, є школа. Обґрунтовано доцільність використання в умовах школи методу гейміфікації як способу впливу на процес соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, зваживши на їх інтереси, захоплення цифровими засобами та постійне користування Інтернетом. Висвітлені структурні елементи методу гейміфікації в освітньому процесі, вказано на його переваги. Визначено основні завдання соціально-психологічної адаптації підлітків засобами гейміфікації (субкультурна ідентифікація, самоактуалізація, емоційне співналаштування). Представлено алгоритм впровадження та використання методу гейміфікації у цьому процесі. Наголошено на доцільності створення якісного освітнього контенту, схарактеризовано його елементи (динаміка, механіка та компоненти). Підкреслюється важливість ролі вчителя при застосуванні методу гейміфікації. Акцентовано, що професійна компетентність педагогічного та соціального працівника при цьому розглядається як необхідна умова досягнення цілей, зумовлених використанням гейміфікації. У контексті удосконалення методів, які б забезпечували ефективність соціально-психологічної адаптації підлітків, які є вимушеними переселенцями на етапі їх навчання в школі, визнано, що досить важливим є поширення власних напрацювань щодо цього.
- ДокументВикористання назв професійних кваліфікацій в освітньо-професійних програмах 016.01 – Логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти(БДПУ, 2021) Мицик Ганна; Пришляк МихайлоНа основі аналізу освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, за спеціалізацією 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти окремих закладів вищої освіти, у статті досліджена практика використання в них назв професійних кваліфікацій, що присвоюються здобувачам вищої освіти за результатами їх успішного виконання. Зазначено, що наявність в Стандарті вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта рекомендаційного переліку назв професійних кваліфікацій щодо визначених Міністерством освіти і науки України спеціалізацій є питанням більш ніш важливим, а тому потребує уваги науковців. З’ясовано, що в освітньо-професійних програмах спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія) питання використання назв професійних кваліфікацій вирішуються по-різному. Переважно в таких програмах спостерігається спрямованість на присвоєння здобувачам, які успішно її виконали, професійної кваліфікації «логопед», в меншій мірі – «асистент вчителя-логопеда». Констатовано, що не один з діючих в Україні довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників не містить кваліфікаційної характеристики логопеда, не достатньо конкретизованими є вимоги щодо освітнього ступеня працівника, необхідного для зайняття посади логопеда. Відсутність кваліфікаційної характеристики логопеда, в певній мірі, створює проблеми й у визначенні переліку основних робіт, які притаманні цій посаді (професії). Зваживши на рівень складності проблем, які слід розв’язувати логопеду та асистенту вчителя-логопеда в професійній діяльності, висловлена думка про орієнтування освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, спеціалізація 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, на підготовку виключно логопедів з присудженням її випускникам професійної кваліфікації «логопед». В свою чергу підготовка асистентів вчителів-логопедів має здійснюватися за освітньо-професійними програмами початкового рівня (короткого циклу) вищої педагогічної освіти. З огляду на існуючий тісний зв’язок між вчителем-логопедом та логопедом запропоновано переглянути кваліфікаційні вимоги щодо первинної посади вчителя-логопеда, передбачивши можливість її зайняття особами зі ступенем бакалавра.
- ДокументВикористання потенціалу студентського самоврядування у формуванні та поглибленні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти(Інформаційні технології і засоби навчання, 2022) Мицик Ганна; Пришляк МихайлоУ статті досліджено роль студентського самоврядування у процесі формування та поглиблення цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Акцентовано увагу на актуальності використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті: наданні дистанційно корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, забезпеченні підтримки інклюзивного навчання. Наведено результати онлайн опитування, якими підтверджена зацікавленість майбутніх вчителів спеціальної освіти у підвищенні рівня своєї цифрової компетентності. Висловлена думка щодо необхідності пошуку закладами вищої освіти нових підходів до оптимізації навчального процесу відповідно до сучасних вимог; дієвих способів її формування та поглиблення. Обґрунтована можливість використання в якості одного з інструментів формування та поглиблення цифрової компетентності майбутнього вчителя спеціальної освіти потенціалу студентського самоврядування. Викладене власне бачення автора щодо його вагомого місця у підтримці наскрізного характеру процесу формування та поглиблення цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Зазначено, що важливою в цьому контексті бачиться творча співпраця органів студентського самоврядування та науково-педагогічних працівників кафедри закладу вищої освіти, що забезпечує підготовку майбутніх вчителів спеціальної освіти. Свого детального опису отримали форми участі студентського самоврядування у формуванні та поглибленні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Запропоновано створення простору для неформальної освіти на рівні спеціальності 016 Спеціальна освіта – ЦифроХаб, з можливістю проведення в його рамках безкоштовних онлайн заходів з метою формування та поглиблення цифрової компетентності студентів в позанавчальний час. Деталізовано змістове наповнення івентів в авторській збірці «Handbook: керівництво з формування цифрової компетентності». Розроблено путівник з цифровими інструментами для початківців – «Guide для початківців: упевнений юзер у цифровому світі».
- ДокументВикористання цифрових ігор у профілактиці порушення процесу читання у дітей старшого дошкільного віку(Інформаційні технології і засоби навчання, 2022) Мицик ГаннаВ контексті затвердження нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) в статті акцентовано увагу на важливість формування у дітей під час здобуття дошкільної освіти мовленнєвої компетентності. Зазначено, що саме на цьому рівні слід розвивати в них здатності, необхідні на наступних етапах шкільного життя, серед яких – здатність читати. Визначені причини, що спричиняють появу дислексії – порушення процесу читання, наголошено на своєчасності виявлення дітей групи ризику та наданні їм корекційно-розвиткової допомоги з метою уникнення в майбутньому негативних психосоціальних наслідків під час навчання у закладах освіти. Окреслено напрямки наукових пошуків ефективних засобів ранньої профілактики порушень процесу читання у дітей старшого дошкільного віку, узагальнені основні здобутки закордонних та вітчизняних вчених у цій царині, висвітлені переваги використання в пропедевтичних цілях засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Викладене бачення автора щодо часткового розв’язання проблеми попередження появи порушень процесу читання у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання в системі надання корекційно-розвиткової допомоги цифрових ігор. Зазначено, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюється практика їх використання для попередження дислексії у дітей старшого дошкільного віку. В якості прикладу запропоновано декілька варіантів авторських цифрових ігор з означеної проблематики. Констатовано, що досягнення позитивного ефекту їх застосування вчителем-логопедом в корекційно-педагогічному процесі можливе за умови дотримання відповідних вимог. Доведено, що використання цифрових ігор при наданні корекційно-розвиткових послуг дозволяє організовувати відповідну роботу не тільки в синхронному, але й асинхронному режимах, що доволі зручно, насамперед, при взаємодії з дітьми, що мешкають у географічно віддалених сільських місцевостях, важкодоступних до закладів освіти.
- ДокументВикористання ІКТ логопедом в умовах сільської місцевості(Молодий вчений, 2017) Мицик ГаннаУ статті досліджено проблеми організації та надання логопедичної допомоги в сільській місцевості. Розглянуто особливості використання ІКТ логопедом в зазначених умовах. Акцентується увага на питаннях, котрі потребують свого вирішення при їх застосуванні.
- ДокументДержавна політика у сфері підготовки фахівців для роботи на селі на прикладі вчителя-логопеда закладу дошкільної освіти(Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018) Мицик ГаннаУ статті розкриваються проблеми кадрового забезпечення закладів дошкільної освіти села, проаналізовано сучасний стан політики держави в сфері підготовки вузькофахових фахівців для роботи на селі на прикладі вчителя-логопеда, визначені основні чинники низької ефективності освітнього кадрового потенціалу в сільській місцевості. Акцентується увага на тому, що село продовжує залишатись мало привабливим для молодих фахівців, простежується їх неготовність до професійної діяльності в реаліях сучасного українського села. Робляться висновки про необхідність внесення змін у зміст професійної підготовки логопедів, узагальнення досвіду надання логопедичної допомоги на села і розробки технологічної моделі підготовки логопедів для сільської місцевості, формування професійних компетентностей щодо місця діяльності, що дозволяють створювати умови для корекційно-розвиткової роботи на рівні дошкільного навчального закладу з дітьми, що мають вади мовлення. Одним з ключових напрямків вдосконалення змісту професійної підготовки логопедичних кадрів вбачаємо в модернізації змісту освітніх програм професійної підготовки логопедів, введення навчальних дисциплін метою яких є формування у студентів готовності до роботи за фахом в сільській місцевості на рівні закладу дошкільної освіти, визначення змісту таких навчальних дисциплін та навчально-методичному їх забезпеченні.
- ДокументДеякі питання, пов’язані із застосуванням назв професійних кваліфікацій в освітньо-професійних програмах «Логопедія» другого (магістерського) рівня вищої освіти(ДДПУ iменi Iвана Франка, 2021) Мицик Ганна; Пришляк МихайлоУ статті досліджено існуючі тенденції використання закладами вищої освіти в освітньо-професійних програмах спеціальності 016 Спеціальна освіта, спеціалізація 016.01 – логопедія другого (магістерського) рівнів вищої освіти назв таких професійних кваліфікацій як «вчитель-логопед» та «логопед». Вказано на відсутність належної уваги з боку науковців до питань, пов’язаних із застосуванням назв професійних кваліфікацій в освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових чи освітньо-творчих) програмах. Констатовано, що, відповідно до існуючої нормативно-правової бази, професії вчителя-логопеда за дипломом має відповідати освітня кваліфікація магістра, тоді як професії логопеда – освітня кваліфікація бакалавра. Здійснено порівняльний аналіз змісту діяльності вчителя-логопеда та логопеда, встановлені притаманні їй загальні та відмінні ознаки. Щодо відмінностей зазначено, що вони простежуються в підпорядкованості закладів, в яких працюють вчитель-логопед і логопед, різним відомствам (Міністерству освіти і науки України та Міністерству охорони здоров’я України), в контингенті, з яким доводиться працювати вчителю-логопеду та логопеду, характері захворювань, які стали причиною порушення мовлення у їхніх підлеглих. З іншого боку визнано, що за змістом здійснюваних робіт, рівня знань, які при цьому вимагаються, є всі підстави вбачати в них фахівців одного рівня підготовки, а саме другого (магістерського) рівня. Висловлені пропозиції, реалізація яких дозволила б закладам вищої освіти на законних підставах включати до орієнтованого переліку професійних кваліфікацій, зазначених в освітньо-професійній програмі спеціальності 016 Спеціальна освіта, 016.01 спеціалізація – логопедія другого (магістерського) рівнів вищої освіти, професійну кваліфікацію «логопед», присвоювати її здобувачам, які успішно виконали зазначену освітньо-професійну програму.
- ДокументКадрове забезпечення організації логопедичної допомоги дітям дошкільного віку в сільській місцевості (1945–1959 рр.)(Наукові записки кафедри педагогіки, 2018) Мицик ГаннаЗ огляду на аналіз наукового педагогічних джерел у статті узагальнено погляди на процеси формування дошкільної логопедичної допомоги в період з 1945 по 1959 р.р. Уточнено дані про основні тенденції її розвитку на селі, окреслено проблеми, пов'язані з підготовкою логопедичних кадрів, орієнтованих у своїй роботі на дітей дошкільного віку, які проживають у сільській місцевості. Встановлено, що завдання, зміст та методи виховно-освітньої роботи у масових дитячих садках відповідно до керівних положень за всіма віковими групами стали більш конкретними та визначеними. Незважаючи на те, що вони містили розділи розвитку рідної мови, проблеми мовного характеру, в основному, залишалися без уваги їхніх працівників. Логопедична дошкільна допомога була сформована. Лише подекуди її надавали вихователі масових дитячих садків та логопедичні пункти, орієнтовані на надання логопедичної допомоги школярам та дітям старших груп дитячих садків. Робота у селах у цьому напрямі не велася. Наголошено, що цілеспрямована підготовка логопедів у системі вищої освіти України не проводилася. Перший набір студентів за спеціальністю «Дефектологія. Олігофренопедагогіка та логопедія» з отриманням кваліфікації вчитель спеціальної школи та логопед відбувся лише у 1957/1958 навчальному році. Підготовка дефектологів дошкільних закладів в Україні у 50-х роках. не проводилася та найближчим часом не планувалася.
- ДокументКритичне осмислення визначення компетентності в правових актах України про освіту(Science and education a new dimension. Pedagogy and Psychology, 2018) Мицик ГаннаУ статті здійснено порівняльно-правовий аналіз значення терміна «компетентність», виокремлено загальні та відмінні його риси. Висловлено припущення щодо невідповідності в окремих випадках норм-дефініцій компетентності меті, яка переслідується спеціальним законом про освіту. Робляться висновки про необхідність їх уточнення з урахуванням зазначеного.
- ДокументЛогопедична освіченість та її місце в структурі корекційно-мовленнєвої компетентності батьків дітей дошкільного віку з вадами мови в сільській місцевості(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Мицик ГаннаУ статті розглядаються питання, пов’язані з логопедичною освіченістю батьків дітей дошкільного віку з вадами мовлення, зроблено спробу з’ясування змісту логопедичної освіченості та обґрунтування її необхідності для батьків, що мешкають у сільській місцевості
- ДокументНедоліки в організації логопедичної роботи в селі: напрями вирішення проблеми(Вісник Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка, 2017) Мицик ГаннаВ статті здійснено істерико-педагогічний аналіз проблем організації логопедичної роботи на селі, обґрунтована її залежність від рівня готовності майбутніх логопедів до роботи в зазначених умовах.
- ДокументПередумови формування готовності майбутніх логопедів до професійної діяльності на селі(Молодий вчений, 2017) Мицик ГаннаУ статті подано аналіз історико-педагогічних передумов становлення логопедичної допомоги на селі, формування готовності майбутніх логопедів до роботи в зазначених умовах. Узагальнено досвід організації дошкільного виховання на початковому його етапі. Відображено ставлення дефектологів до можливості перенесення коректувальної допомоги дітям з вадами мовлення на дошкільний вік. Виявлено фактори, які певним чином впливали на зазначені процеси.
- ДокументПро використання технологій дистанційного навчання при вивченні окремих навчальних дисциплін студентами спеціальності 016 Спеціальна освіта(Актуальнi питання гуманiтарних наук : мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка, 2021) Мицик ГаннаУ статті акцентовану увагу на зростаючу роль дистанційного навчання в умовах коронавірусної пандемії, технологій дистанційного навчання в організації освітнього процесу за різними формами в закладах вищої освіти для забезпечення здобуття вищої освіти. Незважаючи на недоліки такого навчання, визнано, що саме з його допомогою була забезпечена доступність здобувачів вищої освіти до освітнього процесу без шкоди для якості викладання. Вказано на проблеми, з якими стикаються науково-педагогічні працівники при організації дистанційного навчання засобами сучасних інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій. Між тим, констатовано, що саме коронавірусна пандемія мимоволі стала поштовхом до пошуку більш дієвих моделей спільної взаємодії учасників в умовах їх віддаленості один від одного. Наголошено, що в цій ситуації особливої важливості набувають наукові розробки, які в тій чи іншій мірі торкалися питань організації освітнього процесу в умовах далеких відстаней. Визнано за необхідне вивчення наявного досвіду з організації дистанційного навчання в закладах освіти, що сформувався за період дії карантинних обмежень з метою його узагальнення та подальшого використання в педагогічній діяльності. Зазначено, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюються оптимальні шляхи організації дистанційного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій. Зваживши на власні розробки, запропоновано більш ефективні способи використання цифрових засобів при викладанні окремих навчальних дисциплін в режимі он-лайн. Висловлена думка, що більш дієвим за цих умов слід вважати підхід, який вибудовується на базі вже існуючих напрацювань в цьому напрямку, з можливістю їх адаптування під ту модель, яку за основу для себе обирає сам викладач. Вказано на необхідність, окрім результатів навчання, які безпосередньо стосуються дисципліни, також включати до результатів навчання комп’ютерну та цифрову грамотність, вміння надавати зворотний зв’язок тощо.
- ДокументПро впровадження гейміфікації в процес навчання здобувачів спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (логопедія)(БДПУ, 2021) Мицик Ганна; Пришляк МихайлоУ статті акцентовано увагу на ролі інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людини, зокрема і у вищій освіті. Вказано на зміни, що відбуваються у ставленні нового покоління, що зростає на основі гаджетів та цифрових додатків, до навчання. Зазначено про необхідність пошуку науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти всіх форм власності нових підходів до оптимізації навчального процесу відповідно до потреб і особливостей сучасного покоління здобувачів. З’ясовано сутність гейміфікації, досліджено можливості використання її методів як ефективного засобу включення здобувачів до ігрової діяльності на занятті, підвищення рівня їх мотивації та успішності в навчанні. Визнано, що в цьому контексті, особливої важливості набувають наукові розробки, які в тій чи іншій мірі торкалися питань вивчення переваг та недоліків використання ігрових методів навчання у поєднанні з вебінструментами у вищій школі. На основі результатів теоретичного аналізу напрацювань закордонних та вітчизняних колег у цій царині виокремлено компоненти гейміфікованого навчального процесу та основні ігрові елементи, що формують механіку процесу гейміфікації. Зазначено, що досить важливим в цьому аспекті є поширення власних напрацювань, в яких висвітлюються оптимальні шляхи впровадження методів гейміфікації, а саме в процес навчання здобувачів спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія). З урахуванням наявних власних розробок запропоновано більш ефективні способи використання цифрових засобів при викладанні окремих навчальних дисциплін, запропонованих здобувачам для вивчення. Представлений перелік безкоштовних та доступних онлайн платформ і додатків для гейміфікації освітнього процесу у закладі вищої освіти. Наведені приклади використання LearningАpps, Wordwall, Baamboozle, Quizlet, Kahoot під час вивчення навчальних дисциплін здобувачами спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія), охарактеризований зміст такої взаємодії.
- ДокументРоль опорного закладу освіти сільської територіальної громади в системі забезпечення надання корекційно-розвиткових послуг для учнів з порушеннями мовлення(Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Мицик ГаннаУ статті здійснено дослідження стану функціонування опорних закладів освіти у сільській місцевості; звернуто увагу на особливості організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами в таких закладах; виявлені проблеми, що ускладнюють надання логопедичних послуг учням з порушеннями мовлення вчителем-логопедом в опорних закладах освіти; запропоновані шляхи їх розв’язання.
- ДокументРоль студентського самоврядування у формуванні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти(БДПУ, 2022) Мицик Ганна; Богданова МирославаСтаттю присвячено дослідженню ролі студентського самоврядування у процесі формування цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти. Виходячи з існуючих реалій сьогодення, акцентовано увагу на значенні інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людини, зокрема і в освіті. Наведено дані, які підтверджують зацікавленість осіб молодого віку у навчанні цифровим навичкам. Висловлена думка про необхідність формування цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти, які надають корекційно-розвиткові послуги дітям з освітніми труднощами. З посиланням на чинне законодавство України, відзначено, що не аби яке значення у формуванні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти може відігравати студентське самоврядування. В процесі дослідження проаналізовані існуючі погляди вітчизняних та зарубіжних науковців на трактування цифрової компетентності; наведені її визначення. Зазначено, що цифрова компетентність майбутніх вчителів спеціальної освіти передбачає не лише ефективне освоєння інформаційних технологій, але і вміння передавати та навчати цим навичкам інших учасників освітнього процесу. Враховуючи специфіку професійної діяльності вчителів спеціальної освіти, зроблено спробу представити її компоненти. Вказано на необхідність пошуку закладами вищої освіти нових підходів до оптимізації навчального процесу відповідно до сучасних вимог. Визнано, що важливим для забезпечення успішного формування цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти є створення в закладах вищої освіти певних умов, які у своїй сукупності сприятимуть отриманню необхідного результату. Констатовано, що не менш важливим в цьому контексті бачиться залучення, під керівництвом досвідчених науково-педагогічних працівників профільної кафедри, студентського самоврядування до цих процесів. Свого детального опису отримали форми участі студентського самоврядування у формуванні цифрової компетентності майбутніх вчителів спеціальної освіти.
- ДокументСпецифіка професійної діяльності вчителя-логопеда в сільській місцевості(Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2020) Мицик ГаннаУ статті розкрито специфіку професійної діяльності вчителя-логопеда в сільській місцевості, визначено фактори, які її зумовлюють. Відзначено, що, не дивлячись на достатньо велику увагу, яка приділяється в дослідженнях з’ясуванню специфіки професійної діяльності вчителя-логопеда, вони жодним чином не враховують відмінностей життєвого середовища сільського та міського населення. З урахуванням виявлених факторів доведено, що необхідність підвищення доступності до корекційно-розвиткових послуг для дітей з порушеннями мовлення, які мешкають у сільській місцевості, і перш за все у віддалених від опорних закладів освіти сільських населених пунктах, вимагає від вчителя-логопеда дещо по іншому вибудовувати роботу у цьому напрямку. Наголошується, що впровадження інклюзивного навчання, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання дітей з особливими освітніми потребами, надання у процесі такого навчання корекційно-розвиткової допомоги дітям з порушеннями мовлення, змушує кардинально переглянути вимоги, які висуває суспільство до професійної підготовки вчителів-логопедів, на яких покладається організація такої допомоги в умовах села. Зауважено, що важливою умовою забезпечення прав і можливостей дітей з особливими освітніми потребами, наближення місця навчання до їхнього місця проживання, надання у процесі такого навчання корекційно-розвиткової допомоги дітям з порушеннями мовлення є розв’язання на рівні підготовки майбутніх вчителів-логопедів в закладах вищої освіти проблем, пов’язаних з формуванням у них готовності до професійної діяльності в сільській місцевості. Відзначено, що існуюча модель підготовки вчителя-логопеда, нажаль, цього не передбачає. Звертається увага, що процес формування готовності майбутніх вчителів-логопедів до професійної діяльності в сільській місцевості слід сприймати як складову їх загальної підготовки. Додатково набуті компетентності у цьому випадку цілком логічно розглядати як підґрунтя і суттєву передумову ефективності професійної діяльності вчителя-логопеда в закладах освіти сільської місцевості. Як наслідок, в контексті сучасного розуміння сутності спеціальної освіти актуалізується проблема формування у них готовності до професійної діяльності в сільській місцевості.
- ДокументСутність поняття професійної компетентності логопеда, зорієнтованого на запити сільського соціуму(БДПУ, 2017) Мицик ГаннаУ статті розглянуто різні наукові погляди на питання компетентності та його похідних. З урахуванням вимог, які наразі висуває суспільство до майбутнього фахівця, запропоновано власне розуміння професійної компетентності логопеда, зорієнтованого на запити сільського соціуму.
- ДокументЩодо формування у здобувачів спеціальності 016 Спеціальна освіта практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик Ганна; Гусак Анастасія; Черепанова АнгелінаУ статті звернуто увагу на особливості організації корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами під час дистанційного навчання, значення сучасних цифрових технологій у їх забезпеченні. Визнано доцільним, як потребу часу, використання дистанційного навчання та його технології під час надзвичайних обставин. Вказано на зміну традиційної ролі вчителя спеціальної освіти під час дистанційного навчання, яка не обмежується тільки корекційно-педагогічною діяльністю і потребує нових професійних навичок. Серед іншого, обґрунтована необхідність достатнього рівня розвитку цифрової обізнаності вчителів спеціальної освіти, яка дозволяла б їм належним чином організовувати корекційно-розвиткову роботу під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, використовувати різноманітні для цього цифрові платформи та сервіси. Розглянуті переваги їх застосування в корекційно-розвитковій роботі вчителя-логопеда з дітьми, що мають порушення мовлення. Висловлена думка щодо формування в майбутніх вчителів-логопедів, у ході їхнього навчання у закладі вищої освіти, практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. І, як наслідок, поглиблення цифрової компетентності майбутніх учителів-логопедів як невід’ємного складника їх професійної підготовки. На прикладі роботи Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету як його структурного підрозділу з’ясовані роль та можливості закладу вищої освіти в забезпеченні практичної підготовки майбутніх вчителів-логопедів. З урахуванням наявних напрацювань висвітлено досвід використання учасниками Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету цифрових платформ та програм у роботі з дітьми, що мають порушення мовлення в режимі онлайн.