Перегляд за Автор "Сичікова, Яна"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументКонцептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Богданов, Ігор; Сичікова, Яна; Бардус, ІринаСтаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме розробленню концептуальних засад побудови відповідної методичної системи. У статті запропоновано концептуальну ідею дослідження, яка передбачає, що підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій підвищиться за умови системної філософського-природничо-математичної фундаменталізації змісту навчання, а також залучення до продуктивної діяльності із синтезу інноваційних зразків наноматеріалів на засадах дуальної освіти. У статті висвітлено концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій до продуктивної професійної діяльності. Зокрема наведено методологічні та теоретичні засади розроблення методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців до продуктивної професійної діяльності. Методологічними засадами визначено загальнонаукові методи пізнання, а також системний, компетентнісний, діяльнісний, інтегративний, прогностичний, синергетичний методологічні підходи. Теоретичними засадами обґрунтування й розроблення методичної системи визначено філософські положення теорії пізнання, загальнонаукові положення системного підходу, психологічні положення теорії особистості, теорії творчості, моделі репрезентації знань, педагогічні закони, закономірності та принципи навчання. На основі концептуальної ідеї та теоретико-методологічних засад визначено організаційно-педагогічні умови, дотримання яких при розробленні цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності виконувати продуктивну діяльність.
- ДокументПоговори зі мною: діалог зі штучним інтелектом про використання його в навчанні та наукових дослідженнях(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ковачов, Сергій; Сичікова, ЯнаСтаття досліджує використання штучного інтелекту (AI) в освітньому процесі, написанні наукових статей, та етичні проблеми, які виникають при його застосуванні. Основою дослідження є аналіз діалогу з чат-ботом ChatGPT, що розглядає можливості використання AI в навчанні та науці. Результати аналізу, а також вивчення релевантних літературних джерел, призводять до висновку про необхідність обережної поведінки при використанні мовних моделей на основі AI. У статті розглядаються питання академічної доброчесності при застосуванні штучного інтелекту для генерації текстів. Вказується на те, що ці питання та етичні аспекти ще не врегульовані на законодавчому та академічному рівнях, адже ChatGPT існує лише декілька місяців, і відповідні механізми регулювання все ще тільки формуються. Зокрема, висвітлюється, що ChatGPT володіє технологією генерації текстів, однак іноді допускає помилки та надає неправдиву інформацію. Це може створювати труднощі для користувачів, які розраховують на точність та достовірність отриманої інформації. Результати статті мають на меті допомогти читачам краще зрозуміти потенціал штучного інтелекту в освіті та дослідженні, а також проблеми, пов'язані з його застосуванням. Визначаються можливі шляхи до оптимізації використання AI-технологій в академічному середовищі, а також наголошується на важливості розвитку критичного мислення та навичок оцінювання достовірності інформації. Акцент ставиться на необхідності підвищення обізнаності студентів, викладачів та науковців щодо можливих викликів та обмежень, які AI може мати у науково-дослідній діяльності. Окрім того, у статті обговорюється роль університетів та наукових спільнот у розробці стратегій, які б сприяли етичному використанню AI в освіті та наукових дослідженнях. Наголошується, що сьогодні важливо враховувати як позитивні сторони AI, так і потенційні ризики для академічної доброчесності та якості досліджень. Так, одним з рішень може бути впровадження спеціальних курсів з AI-етики, що допоможуть студентам та науковцям краще розуміти різні аспекти AI-технологій, включаючи їхні практичні та етичні сторони. Також рекомендується активне співробітництво між академічними установами та компаніями-розробниками AI, з метою розробки більш безпечних та відповідальних мовних моделей. Враховуючи швидкість розвитку AI, автори закликають до прискорення роботи над створенням національних та міжнародних нормативно-правових актів, які б врегулювали використання штучного інтелекту в освіті та наукових дослідженнях. Стаття підкреслює необхідність широкої дискусії серед представників наукової спільноти, законодавців та громадськості щодо етичних проблем і можливих наслідків використання AI в академічному світі.