Переглянути
Нові надходження
- ДокументТеоретико-методичні засади формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар'єрів у процесі професійної підготовки(Запоріжжя : КПУ, 2013) Глазкова, Ірина ЯківнаАктуальність формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів зумовлена й тим, що серед суб’єктів педагогічного процесу спостерігається досить низький рівень обізнаності із суттю педагогічних бар’єрів, їх функціями, типологією, методами та прийомами їх запобігання й подолання. Актуальність вивчення проблеми зумовлена тим, що зазначена компетентність формується в процесі професійної підготовки, що також насичена різними бар’єрами, запобігання або подолання яких і забезпечує набуття досвіду, що буде використаний у майбутній професійній діяльності. Доцільність дисертаційної роботи посилюється й потребою вирішення нагальних суспільних проблем та подолання соціально-педагогічних суперечностей між: – поширенням терміна “бар’єр” у сучасній педагогічній лексиці та недостатнім науково-теоретичним обґрунтуванням сутності дефініції “бар’єр”, її розмежуванням з іншими близькими за змістом поняттями; – наявністю різноманітних педагогічних бар’єрів у процесі професійної діяльності та нездатністю вчителів своєчасно запобігати їм або ефективно долати; – потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій системі формування в майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів у процесі професійної підготовки та її недостатньою розробленістю в педагогічній теорії; – вимогами суспільства до вчителя, який здатний забезпечувати запобігання або подолання педагогічних бар’єрів у педагогічному процесі, та нерозробленістю питань практичної підготовки майбутнього вчителя до такої діяльності; Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методологічних засад системи формування у майбутніх учителів компетентності запобігання і подолання педагогічних бар’єрів та експериментальній перевірці її впливу на рівень їхньої професійної підготовки.
- ДокументПідготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Петрик, Крістіна ЮріївнаУ дослідженні теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складається з методологічного, операційно-змістового та контрольно-оцінного блоків, реалізується за педагогічних умов (створення студентоцентрованого середовища в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; спрямованість діяльності викладача на практико-орієнтований характер підготовки студентів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; залучення здобувачів вищої освіти до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до організації інтерактивної навчальної взаємодії молодших школярів), результатом якої є готовність майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів». Оновлено зміст фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики на основі запропонованої системи інтерактивно-фахових завдань з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; розроблено й упроваджено дисципліну вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти».
- ДокументФормування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку у позаурочній діяльності шкіл-інтернатів(Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2014) Толкачова, Анжеліка СергіївнаУ першому розділі дослідження здійснено аналіз досліджуваної проблеми в наукових джерелах; уточнено сутність поняття «комунікативна компетентність» та визначено його структуру; визначено специфіку формування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів. У другому розділі – визначено критерії та показники сформованості комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів; представлено методику, хід та результати констатувального етапу дослідження, визначено рівні сформованості в учнів молодшого шкільного віку шкіл-інтернатів комунікативної компетентності. У третьому розділі –обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умовформування комунікативної компетентності учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності шкіл-інтернатів; наведено основні результати дослідження.
- ДокументМетодичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2010) Бурназова, Віра ВолодимирівнаМетодичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – “Теорія та методика музичного навчання”. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2010. У дисертації розглядається розвиток виконавської самостійності майбутніх учителів музики як не вродженої, а набутої інтегральної властивості особистості, що сприяє високій результативності відтворення необхідної інформації на основі творчого втілення у процес інструментальної діяльності сформованої без допомоги ззовні оригінальної інтерпретаційної моделі музичних творів. Пропонуються розроблені методичні засади її чотирьохфазового розвитку. Перша фаза характеризується спрямуванням зусиль студентів на встановлення внутрішньої організації мотивів та потягів волі до усвідомлення спонукальних дій на отримання об’єктивної інформації щодо реальної оцінки сценічно-інтерпретаційної складності музичних творів у ході ознайомлення із загальними ознаками їх текстових та виконавських компонентів. Друга фаза передбачає активізацію прагнень студентів до надання пріоритетного значення процесуальній мотивації, яка сприяє максимальній заглибленості у процес усвідомлення музичної інформації, інтеграції та автоматизації ігрових рухів з метою конкретизації ознак інтерпретаційної моделі музичних творів. У третій фазі пріоритетного значення набуває спонукання студентів до утримання привабливості установок під час її репетиційної реалізації, а в четвертій – їх орієнтування на закріплення досягнутої виконавської самостійності емоціогенністю умов сценічної діяльності.
- ДокументТеоретико-методичні засади науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля(Бердянськ : БДПУ, 2013) Зайцева, Лариса ІванівнаУ дисертації вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії; з’ясовано сутність феномену “науково-практичне оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля”. Обґрунтовано методологічні підходи до науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля. Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природно-предметного довкілля. Розкрито дидактичні принципи, етапи, зміст, форми й методи науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля та втілено їх у структурно-функціональній моделі. Визначено психолого-педагогічні умови забезпечення науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об’єктами природно-предметного довкілля. Апробовано методику науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об’єктами природнопредметного довкілля, упроваджену за експериментальною структурно-функціональною моделлю
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »