Випуск 1 (2022)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 27
  • Документ
    Професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі на основі використання елементів творчої діяльності
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Курило, Ольга
    Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню аспектів використання елементів творчої діяльності у формах організації освітнього процесу, методах та засобах навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі. Використання елементів творчої діяльності у формах організації освітнього процесу, методах та засобах навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі дає змогу досягти мети та вирішити конкретні дидактичні завдання щодо підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зокрема позитивної мотивації, спрямованості на виконання основних професійних функцій, що відповідають певним видам професійної діяльності та вирізняються креативним наповненням; інтересу до пошуку нестандартних способів розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у сфері професійної діяльності; стійкого прагнення досягати очікуваних результатів на основі ціннісних орієнтирів, етичних норм, переконань та професійних установок. У контексті нашого дослідження до активних методів навчання було обрано: неімітаційні методи (дискусії, мозкові штурми), що спрямовані на мотивацію пізнавальної діяльності, повідомлення навчальної інформації, формування та вдосконалення професійних умінь та навичок, освоєння передового досвіду та контроль результатів навчання; імітаційні неігрові методи (імітаційні вправи, аналіз конкретних ситуацій та групові тренінги), що спрямовані на імітацію професійної діяльності. Запропоновані форми організації освітнього процесу, методи та засоби навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі з елементами творчої діяльності сприяють поступовому прирощенню здобутих навчальних досягнень і забезпечують перехід кількісного накопичення знань, навиків, умінь у нову якість – готовність до творчої професійної діяльності.
  • Документ
    Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників на основі STEM-орієнтованого підходу
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кривильова, Олена; Жигірь, Вікторія
    В останні роки відбувається зростання ролі природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, що відповідає вимогам високотехнологічного сучасного виробництва. Кінцевим результатом професійно-технічної освіти мають стати вмотивовані активні здобувачі кваліфікацій, які прагнуть неперервного професійного розвитку, самореалізації та кар’єрного зростання. Здобувачам професійно-технічної освіти (з числа осіб, які мають базову середню освіту) потрібна якісна загальноосвітня підготовка, яка стає важливим фундаментом до оволодіння професійною діяльністю. Загальноосвітній складник базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників поділяється на суспільно-гуманітарну та природничо-математичну. Природничо-математична підготовка займає одну з провідних позицій відносно обсягу предметного навантаження з фізики та математики, які є основою для оволодіння предметами професійно-технічного циклу, що потребує використання новітніх підходів навчання. Одним із напрямків інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM. У статті теоретично обґрунтовано можливості використання STEM-орієнтованого підходу в професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. На основі аналізу нормативно-правових документів, сучасної теорії та практики розкрито сутність STEM-орієнтованого підходу, провідною ідеєю якого є конструювання навчальних предметів, дисциплін, курсів за міждисциплінарним принципом. Наведено різні аспекти реалізації STEM-освіти в Україні на прикладі досвіду вітчизняних науковців та представників педагогічної спільноти. Визначено особливості природничо-математичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників як важливого фундаменту до оволодіння професійною діяльністю. Наголошено на важливості урахування міжпредметних зв’язків фундаментальних, загальнотехнічних та професійно-теоретичних дисциплін. Виокремлено форми освітнього процесу, методи та засоби природничо-математичної підготовки на основі STEM-орієнтованого підходу, зокрема проєкти, інтегровані уроки, квести, екскурсії, хакатони та інше.
  • Документ
    Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках трудового навчання у процесі вивчення технології проєктування власного стилю
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кудря, Оксана; Рись, Оксана
    У статті доводиться актуальність проблеми навчання учнівської молоді особливостям вибору одягу та формуванню власного стилю. Зауважується, що одяг є складником культури зовнішності, допомагає у створенні іміджу як конкретної людини, так і родини в цілому. Від уміння одягатися залежить зовнішній вигляд особистості, особливості сприйняття її у соціумі. Одяг має велике соціальне, психологічне та естетичне значення. Акцентовано увагу на тому, що на уроках трудового навчання при опануванні розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування» передбачено вивчення учнями технології проєктування власного стилю. Проаналізовано змістове наповнення навчального матеріалу для учнів 9 класу та виділено структурні елементи інформаційного компоненту технології проєктування власного стилю. Зауважується, що в умовах сьогодення за допомогою традиційних засобів і методик викладання неможливо ефективно підготувати учнівську молодь до самостійного життя. Визначено шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі вивчення технології проєктування власного стилю. Зроблено висновок стосовно ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій. Особлива роль належить використанню в освітньому процесі мультимедійних презентацій, які є ефективним способом «стиснення» навчальної інформації і забезпечують можливість формування мотивів навчання, головним з яких є інтерес до предмета. Зроблено висновок про те, що виконання навчальних проєктів та наявність ситуацій вільного вибору, які вимагають від учнів прояву особистої ініціативи, також ефективно сприяють їх активізації навчально-пізнавальної діяльності. Розглянуто особливості організації проєктно-технологічної діяльності учнів при виконанні творчих завдань у процесі опанування технології проєктування власного стилю. Розробка проєкту є методом розвивального навчання і відноситься до особистісно-орієнтованої педагогічної технології, яка забезпечує розвиток розумових здібностей особистості в процесі оволодіння запропонованими знаннями, сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів.
  • Документ
    Формування дослідницьких умінь у здобувачів початкової освіти на інтегрованих уроках «Я досліджую світ»
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Крамаренко, Алла
    У статті зазначається, що Нова українська школа в умовах реформування потребує вчителя, готового до комплексної реалізації інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного та особисто орієнтованого підходів до навчання здобувачів початкової освіти. Саме від такого педагога значною мірою залежить успішна самореалізація та самовираження особистості майбутнього громадянина в інформаційному суспільстві ХХІ століття. Особливої актуальності та своєчасності набуває оновлення фахової підготовки майбутніх учителів з огляду на формування в них інтеграційної компетентності як необхідного складника професійної діяльності сучасного вчителя НУШ, оскільки традиційна організація фахової підготовки вчителів початкової школи не забезпечує належний рівень сформованості цього феномена. У роботі зазначається, що особливості ознайомлення здобувачів початкової освіти із навколишнім світом зумовлені їхнім віком. Їх джерелом знань про природу, суспільство є довкілля. Формування уявлень і понять про об’єкти навколишньої дійсності відбувається на уроках «Я досліджую світ» та продовжується під час екскурсій, прогулянок у тісному взаємозв’язку освітньої діяльності дітей з ігровою. Пізнавальні інтереси здобувачів початкової освіти особливо яскраво виявляються в ситуаціях, коли вони спостерігають за зміною об’єкту або явища, коли можна продемонструвати свій життєвий досвід, поділитися з іншими цікавою інформацією. Якраз у цей час можна вводити в освітній процес завдання на встановлення причиново-наслідкових зв’язків у природі, у суспільному житті. Вказується, що вчитель має контролювати засвоєння учнями зв’язків, які наведені в тексті підручника, і спрямовувати та підтримувати прагнення молодших школярів самостійно встановлювати зв’язки між об’єктами і явищами в нових, незнайомих раніше ситуаціях. Під час планування уроку вчитель виділяє причиново-наслідкові зв’язки природних явищ, визначає мету уроку, добирає навчальний матеріал, за допомогою якого будуть виділені основні зв’язки і визначено методи їх вивчення. Окреслені позиції досить повно представлено в авторських навчально-методичних посібниках «Методика навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі» та «Сучасні технології навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей в початковій школі».
  • Документ
    Організація виховної роботи закладу освіти під час карантину засобами інформаційно-комп’ютерних технологій
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кравченко, Наталія; Алєксєєва, Ганна; Горбатюк, Лариса; Хоменко, Світлана
    У статті аналізуються особливості освітнього процесу під час карантину та надано його теоретичне обґрунтування. Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, основних положеннях системного підходу, концепції інформатизації освіти. Доведено, що необхідність організації дистанційного навчання на різних рівнях освітнього процесу в сучасних реаліях призвела до більш ґрунтовного підходу у всіх світових сферах. Напружена епідеміологічна обстановка, що склалася в нашій країні і в усьому світі, призвела до того, що його суб'єкти розділені в просторі. Розкрито, що дистанційна форма навчання повинна: відповідати всім вимогам, які висуваються до інноваційної освіти; ґрунтуватися на використанні інформаційно-комунікативних технологій, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування; забезпечувати ефективність реалізації основних освітніх програм; поєднувати в собі всі кращі якості віртуального і традиційного освіти. Висвітлено теоретичні засади виховання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання. Проведено експеримент для аналізу стану обізнаності учнів м. Бердянська із інформаційними онлайн ресурсами про Covid-19, в якому взяли участь 375 учнів ЗОШ №7 м. Бердянська. Описано результати експерименту, які продемонстрували недосконалість організації профілактичної роботи в школах міста. Тому актуальним є завдання створити додаткові засоби інформування учнів про Covid-19. Описано результати аналізу популярних систем створення сайтів, який дозволив обрати систему Google Sites, через її простоту використання, гнучкість, підтримувані розширення для розробки сайту для інформування учнів про Covid-19. Це дослідження не є кінцевим, тому ми плануємо продовження публікацій, де більш детально розкриємо практичні аспекти розробки цього сайту.