Certain Peculiarities of the Juridical Translation
Вантажиться...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
The social and political role of translation/interpretation has probably been most strongly felt in the 20th -21stcenturies when it provided the dissemination of political (doctrinal) ideas, of social, juridical and political knowledge in various fields of sciences.Within new conditions which take place in modern society we have to consider transformational processes in juridical systems. Interaction of different countries states new demands which are resulted in necessity of professional training of future specialists-translators.
The main aim of legal communication is to state the conditions binding two parties in an undertaking. The most general function of the style of juridical documents predetermines certain peculiarities of the style. The most noticeable of all syntactical features are the compositional patterns of the variants of juridical documentation. The over-all code of the juridical translation falls into a system of subcodes, each characterized by its own terminological nomenclature, its own compositional form, its own variety of syntactical arrangements. But the integrating features of all these sub-codes emanating from the general aim of agreement between parties, remain the following: 1. conventionality of expression; 2. absence of any emotiveness; 3. the encoded character of language; symbols and 4. a general syntactical mode of combining several pronouncements into one sentence. The most striking feature is a special system of juridical cliches, terms and set of legal expressions.
The translator is allowed to resort to a description or interpretation, only in case “direct translation” is impossible. Similarity in structure is preserved in respect to the smallest segments of the original document (speech of the process’s participant).
Опис
Соціально-політична роль перекладу / інтерпретації, ймовірно, найбільш відчутно відчувалася в 20-х – 21-му століттях, коли вона забезпечувала поширення політичних (доктринальних) ідей, соціальних, юридичних та політичних знань у різних галузях науки. Взаємодія різних країн висуває нові вимоги, які зумовлені необхідністю професійної підготовки майбутніх фахівців-перекладачів.
Головною метою правової комунікації є визначення умов, які обов'язкові для виконання обома сторонами. Найбільш загальна функція стилю юридичних документів зумовлює певні його особливості. Найбільш помітними з усіх синтаксичних ознак є композиційні закономірності варіантів юридичної документації. Загальний код юридичного перекладу потрапляє в систему субкодів, кожна з яких характеризується власною термінологічною номенклатурою, власною композиційною формою, власною різноманітністю синтаксичних домовленостей. Але інтегруючі риси всіх цих підкодів, що випливають із загальної мети угоди між сторонами, залишаються такими: 1. умовність вираження; 2. відсутність будь-якої емоційності; 3. закодований характер мови; символи і 4. загальний синтаксичний режим комбінування декількох висловлювань в одне речення. Найбільш вражаючою особливістю є спеціальна система юридичних кліше, термінів і сукупності юридичних виразів.
Перекладачу дозволяється вдаватися до опису або інтерпретації, лише у випадку, якщо «прямий переклад» неможливий. Подібність у структурі зберігається щодо найменших сегментів вихідного документа (мови учасника процесу).
Ключові слова
Translation, law communication, compositional patterns of variants of legal documentation
Бібліографічний опис
Khalabuzar O. Certain Peculiarities of the Juridical Translation / Oxana Khalabuzar // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – Вип. 18. – С. 196–200.