Проза Павла Вольвача як урбаністичний контекст формування особистості
Вантажиться...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
Статтю присвячено текстуальному дослідженню романів сучасного українського письменника Павла Вольвача “Кляса” і “Хрещатик-плаза”. Тексти автора розглядаються в контексті глобалізаційних процесів, що активувалися на межі ХХ-ХХІ століть. Аналіз урбаністичного контексту формування особистості героя зумовлений тим, що українську літературу ще й досі сприймають як сільську. Романи автора вписані в контекст урбаністичних романів початку ХХІ століття (“Ровно/Рівне” (2001) Олександра Ірванця, “Ворошиловград” (2010) Сергія Жадана, “Ностальгія” (2016) Євгенії Кононенко, “Кляса” (2003), “Хрещатик-плаза” (2013) Павла Вольвача), які продовжують традицію роману “Місто” (1928) В.Підмогильного. Метою статті є аналіз впливу міста на формування особистості. У статті використовуються біографічний, порівняльний, психологічний методи дослідження творчості.
Перший роман П.Вольвача “Кляса” (2004) представляє етап становлення героя, накопичення життєвого досвіду, розуміння себе у світі. Автор зображує один день з життя “люмпена-естета” Пашка в “інтер’єрах індустріального Запоріжжя”. Урбаністичний контекст формування особистості – це заводські райони Запоріжжя, задимленість і смог, пивні ларьки, типові будівлі й інтер’єри радянських часів.
Якщо герой роману “Кляса” перебуває на етапі становлення, вибору, йому притаманні традиційні для юнацьких років вагання, роздуми й поневіряння, то герой роману “Хрещатик-плаза” на перший погляд із життєвими пріоритетами визначився, але так само багато аналізує й розмірковує.
Другий роман “Хрещатик-плаза” (2013) продовжує дослідження впливу середовища на особистість і теж має автобіографічні елементи. Герой опиняється в столиці й намагається ідентифікувати себе одночасно в офісному середовищі (робота на радіостанції) й в середовищі творчо-письменницькому. Утім не лише люди впливають на героя, а й місто.
Проаналізувавши романи Павла Вольвача “Кляса” і “Хрещатик-плаза”, ми дійшли висновку про те, що вони виразно урбаністично марковані. Герой першого роману знаходиться на етапі становлення особистості, перебуває під впливом суспільства індустріального Запоріжжя, водночас є частиною його і окремим індивідом. Герой другого знаходиться на етапі змін – переїзд до Києва, відрядження до Праги, перемога творчого начала над професійним; він прагне вписатися в столичний ландшафт, займає позицію спостерігача, дослідника міста, трансформує враження від життя у ньому і подорожей у творчість.
Прозові тексти П.Вольвача також виразно автобіографічно марковані, утім до традиційно автобіографічних їх віднести неможливо, вони поєднують в собі елементи урбаністичного, автобіографічного романів, мемуарів, що дозволяє нам кваліфікувати їх як ландшафтну автобіографію, що належить до філософського метажанру.
The article is devoted to the textual study of novels by contemporary Ukrainian writer by Pavlo Volvach “Klyasa” and “Khreschatyk-plaza”. Author's text are considered in the context of globalization processes that are active at the turn of XX-XXI centuries. The analysis of the urban context of formation of the personality of the hero due to the fact, that Ukrainian literature is still seen as rural. Novels author written in the context of urban novels of the early XXI century (“Rivne/Rovno” (2001) by Alexander Irvanets, “Voroshilovgrad” (2010) Sergei Zhadan, “Nostalgia” (2016) Yevgeniya Kononenko, “Klyasa” (2003), “Khreschatyk-plaza” (2013) by Pavlo Volvach) that continue the tradition of the novel “City” (1928) by Valerian Podmogylny. The purpose of this article is to analyse the influence of the city on the formation of personality. The article uses biographical, comparative, psychological methods of research of creativity. The first novel by P. Volvach “Klyasa” (2004) represents a stage in the formation of character, experience, and understanding themselves in the world. The author portrays one day in the life of “lumpen-aesthete” Pasha “interior industrial Zaporizhzhia”. The urban context of identity formation is the factory districts of Zaporizhzhia, smoke and smog, beer stalls, model houses and interiors of Soviet times. If the hero of the novel “Klyasa” is in the process of becoming, of choice, he is characterized by traditional youth, vibrations, thoughts and wanderings, the hero of the novel “Khreschatik-plaza” at first glance, with life's priorities decided, but, as many analyses and reflects. The second novel “Khreschatik-plaza” (2013) continues the study of the influence of environment on personality and also has autobiographical elements. Hero is in the capital and trying to identify themselves simultaneously in an office environment (work stations) and in the medium of creative writing. However, not only affect character, but also the city. Analyzing novels by Pavlo Volvach “Klyasa” and “Khreschatyk-plaza”, we came to the conclusion that they are clearly labeled urban. The hero of the first novel is at the stage of formation of personality, is influenced by the industrial society of Zaporizhzhia, at the same time is part of it and separate individual. The hero of the second is in the process of change — moving to Kyiv, trip to Prague, the victory of creativity over professional; he seeks to fit into the metropolitan landscape, occupying the position of the observer, explorer of the city, transforming the experience of life and creativity. Prose by P. Volvach also clearly marked as autobiography, but traditionally autobiographical to be impossible, they combine elements of urban, autobiographical novels, memoirs, allowing us to qualify them as landscape autobiography that belongs to the philosophical metagenre.
The article is devoted to the textual study of novels by contemporary Ukrainian writer by Pavlo Volvach “Klyasa” and “Khreschatyk-plaza”. Author's text are considered in the context of globalization processes that are active at the turn of XX-XXI centuries. The analysis of the urban context of formation of the personality of the hero due to the fact, that Ukrainian literature is still seen as rural. Novels author written in the context of urban novels of the early XXI century (“Rivne/Rovno” (2001) by Alexander Irvanets, “Voroshilovgrad” (2010) Sergei Zhadan, “Nostalgia” (2016) Yevgeniya Kononenko, “Klyasa” (2003), “Khreschatyk-plaza” (2013) by Pavlo Volvach) that continue the tradition of the novel “City” (1928) by Valerian Podmogylny. The purpose of this article is to analyse the influence of the city on the formation of personality. The article uses biographical, comparative, psychological methods of research of creativity. The first novel by P. Volvach “Klyasa” (2004) represents a stage in the formation of character, experience, and understanding themselves in the world. The author portrays one day in the life of “lumpen-aesthete” Pasha “interior industrial Zaporizhzhia”. The urban context of identity formation is the factory districts of Zaporizhzhia, smoke and smog, beer stalls, model houses and interiors of Soviet times. If the hero of the novel “Klyasa” is in the process of becoming, of choice, he is characterized by traditional youth, vibrations, thoughts and wanderings, the hero of the novel “Khreschatik-plaza” at first glance, with life's priorities decided, but, as many analyses and reflects. The second novel “Khreschatik-plaza” (2013) continues the study of the influence of environment on personality and also has autobiographical elements. Hero is in the capital and trying to identify themselves simultaneously in an office environment (work stations) and in the medium of creative writing. However, not only affect character, but also the city. Analyzing novels by Pavlo Volvach “Klyasa” and “Khreschatyk-plaza”, we came to the conclusion that they are clearly labeled urban. The hero of the first novel is at the stage of formation of personality, is influenced by the industrial society of Zaporizhzhia, at the same time is part of it and separate individual. The hero of the second is in the process of change — moving to Kyiv, trip to Prague, the victory of creativity over professional; he seeks to fit into the metropolitan landscape, occupying the position of the observer, explorer of the city, transforming the experience of life and creativity. Prose by P. Volvach also clearly marked as autobiography, but traditionally autobiographical to be impossible, they combine elements of urban, autobiographical novels, memoirs, allowing us to qualify them as landscape autobiography that belongs to the philosophical metagenre.
Опис
Ключові слова
Особистість, проза, автобіографія, метажанр, урбаністичний контекст, ландшафтна автобіографія
Бібліографічний опис
Даниліна О. Проза Павла Вольвача як урбаністичний контекст формування особистості / Олена Даниліна // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2018. – Вип. 16. – С. 150-157.