Cпецифіка внутрішньої неморфологізованої транспозиції відмінкової напівпериферії в сучасній українській мові (родовий відмінок)
Вантажиться...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
Граматичний лад сучасних мов, зокрема й української, характеризує система граматичних категорій, що, виконуючи роль ядерних компонентів мовної організації, репрезентовані на багатьох ярусах мовної структури.
Статтю присвячено актуальним проблемам категорії відмінка іменників, зокрема родового. Визначено, що лінгвісти стояли на різних позиціях у розуміні суті особливостей функціонування родового відмінка. Виявлено, що семантико-синтаксична складність родового відмінка полягає у тому, що він найбільше з-поміж інших відмінкових форм ґрунтується на транспозиційних зв’язках з іншими грамемами. Окреслено, що прийменниковий родовий відмінок може залежати від компаративних прикметникових предикатів якості-відношення, прислівникових предикатів якості-відношення, предикатів кількості-відношення та стану-відношення, перебуваючи в правобічній валентності. Охарактеризовано, що у реченнєвих структурах із суперлативним предикатом поряд з об’єктом порівняння часто може вживатися власне-об’єкт, який має обмежувальне значення й пов’язується з предикатом неголовним, периферійним валентним зв’язком. Такому додатковому компонентові властивий найменший ступінь необхідності. Зрідка в мовленні трапляються конструкції з прийменниковим родовим відмінком іменників, що є репрезентантом суб’єктної синтаксеми. Генітив із семантикою суб’єкта стану засвідчений у конструкціях із дієсловами достатності/недостатності. Специфіка вказаного компонента полягає у вираженні відчуття фізичної або морально-психічної достатності/недостатності чого-небудь необхідного чи бажаного.
Зауважено, що в сучасній українській літературній мові родовий відмінок є єдиним морфологічним варіантом суб’єктної синтаксеми, яка входить у валентну рамку компаративних і суперлативних предикатів кількості-відношення. За такого функціоннування відмінкове закінчення родового доповнюють кількісні модифікації, а саме семантика неозначеності.
Виявлено, що грамема родового за умови вторинного функціонування засвідчена в об’єктній та суб’єктній семантико-синтаксичних позиціях, які становлять центр транспозиційних форм генітива. Периферію структурують компоненти, виражені родовим, які репрезентують синкретизм суб’єкта й предиката, а також у ролі локативної синтаксеми.
Опис
The grammatical structure of modern languages, including Ukrainian, is characterized by a system of grammatical categories, that are represented on many tiers of the language structure and have a role of the nuclear components in the language organization.
The article deals with modern problems of the category of Nouns Case, in particular the genitive case. It is determined that linguists stood at different positions in understanding of the peculiarities essence of the genitive case functioning. The semantic-syntactic complexity of the genitive case has been found. It is based, most of all other forms, on transpositional relations with other grammars. It is outlined that the adjective genitive case may depend on the comparative adjective predicats of the quality-relation, the adverbial predicates of the quality-relation, the predicates of the quantity-relation, and the state-relation, while being in right-sided valence. It is characterized that in sentence structures with a superlative predicate, along with the object of comparison, one can often use the object itself, which has a restrictive value and is associated with the predicate nonsignificant, peripheral valence connection. Such an additional component is characterized by the least degree of need. Occasionally, constructions with a prepositional genitive case of nouns, which is representative of subjective syntaxema, occur in speech. The genitive with the semantics of the subject is attested in constructions with verbs of sufficiency / insufficiency. The specificity of the characterized component is to express a sense of physical or moral-mental sufficiency / insufficiency of something necessary or desired.
It is noted that in the modern Ukrainian language, the genitive case is the only morphological variant of subject syntaxema, which is part of the valence framework of comparative and superlative predicates of number-relation. With such functioning, the case ending of the genitive case is supplemented by quantitative modifications, namely the semantics of uncertainty.
It is revealed that the genetive grammeme in the case of secondary functioning is attested in the object and subject semantic-syntactic positions that make up the center of transitive forms of the genitive. The periphery is structured by genitive components that represent the syncretism of the subject and the predicate, as well as locally syntaxema.
Ключові слова
Неморфологізована транспозиція, відмінкова напівпериферія, відмінок, об’єкт, суб’єкт, речення, родовий відмінок
Бібліографічний опис
Дацюк В. Cпецифіка внутрішньої неморфологізованої транспозиції відмінкової напівпериферії в сучасній українській мові (родовий відмінок) / Вікторія Дацюк, Олена Гончарук // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – Вип. ХІХ. – С. 200-208.