Випуск 1 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/974

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Дистанційний курс як форма самостійного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чернігівська, Наталія; Вінницька, Тетяна
У статті розглянуто особливості організації дистанційного навчання, веб-ресурси, необхідні для забезпечення дистанційного вивчення англійської мови. Зазначено головні елементи, необхідні для впровадження дистанційного навчання; встановлено найбільш доступне і зручне для формування навичок і вмінь самостійного навчання інформаційне середовище Moodle, подано його основні характеристики. Проаналізовано й узагальнено визначення терміну “дистанційний курс”. Упорядковано покрокову інструкцію його розробки в інформаційному середовищі Moodle і безпосередньо описано базові елементи для розміщення навчальної інформації з наведенням прикладів використання ресурсів в інформаційному середовищі Moodle: інформаційні ресурси та інтерактивні елементи курсу. Особливу увагу приділено засобам досягнення освітньої мети дистанційного курсу. Розглянуто основні характеристики формування, структуру та особливості його розробки на базі електронної платформи Moodle. Пояснено застосування різноманітних шкал і стратегій оцінювання в інформаційному середовищі Moodle. Наведено приклад розробки дистанційного курсу з вивчення англійської мови для підвищення кваліфікації з чітким зазначенням його формату, переліком завантажених і використаних навчальних матеріалів, вказано види використаних ресурсів та інтерактивних елементів курсу, систему і стратегії оцінювання результатів роботи здобувачів вищої освіти. Зроблено висновок, що дистанційний курс є однією з форм самостійного навчання здобувача вищої освіти. Авторами визначено місце дистанційного курсу в процесі самостійного навчання здобувача освіти. Продемонстровано особливу роль викладача в організації самостійного навчання студента за запропонованими рекомендаціями і розробленим дистанційним курсом. Доведено, що постійний контроль результатів здобувача освіти та фіксування прогресу у навчанні з боку викладача-тьютора є необхідним.
Формування професійного іміджу майбутніх учителів фізичної культури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Стасенко, Олексій
Актуальність цієї праці полягає в тому, що сучасний учитель фізичної культури має бути готовим до змін, які відбуваються під впливом глобалізаційних процесів у світі, здатним до систематичної роботи над собою, постійного самовдосконалення та пошуку гнучких технологій навчання, ефективних методів, прийомів і форм організації педагогічної взаємодії. На сучасному етапі для вчителів фізичної культури наявність професійного іміджу є необхідною умовою, яка дає йому змогу показати себе учням як професіонала і може бути засобом поліпшення ефективності освітнього процесу. Розглянуто поняття “професійний імідж” вчителя фізичної культури як важливої умови ефективної професійної діяльності. Визначено й охарактеризовано основні компоненти професійного іміджу (предметно-професійний, соціально-поведінковий та особистісний). Розглянуто й проаналізовано чинники, які формують імідж майбутнього вчителя фізичної культури. Доведено, що в процесі вивчення студентами педагогічних дисциплін необхідно розвивати в них здатність до саморегулювання, культуру зовнішнього вигляду, культуру педагогічного спілкування, лексичне багатство майбутнього вчителя фізичної культури. Для іміджу педагога значущими є не тільки набуття вмінь у галузі педагогічної техніки, а й опанування іншими спеціальними уміннями. Імідж майбутнього вчителя фізичної культури створюється як на основі його реальної поведінки, так і під впливом оцінних суджень й думок про нього учнів, колег та інших учасників педагогічного процесу. Обґрунтовано, що ефективність створення і формування професійного іміджу студентів закладів вищої педагогічної освіти залежить від уміння та здатності застосовувати стратегії, пов’язані з інноваційними педагогічними технологіями, і може бути забезпечена створенням необхідного освітнього середовища, яке сприяє формуванню в майбутніх учителів фізичної мотивації та інтересу до підвищення власного професійного рівня, розкриттям сутності та змісту формування іміджу.
Дистанційний курс навчання як форма організації самостійної україномовної підготовки студентів технічних спеціальностей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тільняк, Неоніла; Сидоренко, Лілія; Тільняк, Анастасія
Концепція модернізації сучасної вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним цінностей, що формувалися попередніми поколіннями протягом століть. Особливу роль у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу, які викладають студентам у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”. Вони сприяють гуманізації технічної освіти, подоланню вузькофахового мислення майбутніх інженерів та фахівців. Однією з таких гуманітарних дисциплін в університеті є “Українська мова професійного спілкування”. З метою підвищення якості освіти за рахунок впровадження нових форм, методів навчання та поширення у вищій освіті сучасних інформаційних технологій у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського” викладачами кафедри української мови, літератури та культури факультету лінгвістики запроваджено дистанційний навчальний курс “Українська мова професійного спілкування” для бакалаврів усіх напрямів підготовки, що дозволяє кожному студентові працювати в індивідуальному режимі під керівництвом викладачів. Застосування нових інформаційних і телекомунікаційних технологій в освітньому процесі, створення і використання сучасних електронних навчальних посібників та дистанційних курсів вирішують складні завдання формування єдиного освітнього інформаційного середовища. На сьогодні дуже важливою є інтеграція сучасних педагогічних та інформаційних технологій, їх широке впровадження в освітній процес. У системі фахової освіти питання мовної культури, зокрема культури професійного спілкування, набувають особливого значення. Недосконале знання української мови спричиняє появу значної кількості типових помилок, знижує загальний рівень культури мовлення. Важливу роль в оволодінні студентами знаннями з курсу “Українська мова професійного спілкування” відводять самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм. Самостійна робота стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід’ємними складовими сучасної дидактики. Поза аудиторне опрацювання тем розширює обсяг засвоюваного матеріалу (як теоретичного, так і прикладного), допомагає в підготовці до заліків та іспитів з фахових дисциплін.
Сучасні методи “комп’ютерної графіки” в системі підготовки фахівців кібербезпеки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Матвійчук-Юдіна, Олена
У статті розкрито напрями використання сучасних інформаційних технологій у процесі створення електронних освітніх ресурсів, зроблено порівняльний аналіз та описано зміст навчальної дисципліни “комп’ютерна графіка” для майбутніх бакалаврів з інформаційних технологій (ІТ) і кібербезпеки, описано модель формування компетентностей з комп’ютерної графіки з урахуванням вимог міжнародної системи стандартів а саме: Системи якості менеджменту послуг (СЯМ) серії – ISO 9001-15; Системи менеджменту інформаційної безпеки (СМІБ), серії – ISO 2701; індустріальна модель кібербезпеки (Cybersecurity Industry Model USA – 2014), а також запропоновані базові характеристики компетентностей, що відображають вимоги до практично спрямованих навчальних результатів студентів з оволодіння сучасними інформаційними технологіями дизайну, інфографіки, стеганографії та голографії. Узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід професійної підготовки майбутніх бакалаврів кібербезпеки, обґрунтовано та розроблено моделі формування компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки, уточнено компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки. Відповідно до стандартів Індустріальної моделі кібербезпеки уточнено компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки: здатність забезпечувати процес приховування критичної відеоінформації в інформаційно-комунікаційних системах (стеганографія); здатність забезпечувати процеси голографічного захисту інформаційних ресурсів інформаційно-комунікаційних системах (голографія); здатність до розробки, забезпечення та підтримання різних класів та видів систем інфографіки. Представлено підхід до системи формування компетентностей, що встановлює межу для професійного і сучасного сприйняття ІТ галузі. Підкреслено сучасні аспекти підготовки ІТ- фахівців за умов ефективної системи фахово-орієнтованого навчання, упровадження системи якості менеджменту, інформатизації освітніх процесів, що чітко визначають теоретичні засади інформаційно-аналітичної підтримки навчального процесу підготовки майбутніх бакалаврів кібербезпеки. Зазначені процеси повинні реалізовуватись на базі єдиного інформаційного простору та інтегрованих інформаційних ресурсів навчального закладу.
Роль гейміфікованих вправ, створених за програмою Нot Рotatoes, у формуванні комунікативної компетентності суднових механіків
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Юрженко, Альона
Наше дослідження стосується використання інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх морських спеціалістів, а саме судноінженерів. Як зрозуміло з назви, у статті описується роль гейміфікаційних заходів (навчальних вправ у формі гри), створених за допомогою програми Hot Potatoes і розміщених у LMS MOODLE (система управління навчанням Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). Перераховано кілька визначень «діяльності гейміфікації». Наведено переваги гейміфікаційної діяльності під час вивчення англійської мови за цільовим призначенням (урізноманітнення рутинного виконання типових вправ у навчально-комунікативному електронному середовищі, підвищення мотивації, подовження терміну зацікавленості у розв’язанні задачі та підвищення ймовірності досягнення результату). мета навчання). Описано види гейміфікації програми Hot Potatoes (JClose, JMatch, JQuiz, JCross, JMix, The Masher). Описано їх застосування в електронних курсах у LMS MOODLE для вивчення морської англійської мови за професійним спрямуванням. Перераховано елементи гейміфікації кожної створеної за допомогою програми Hot Potatoes активності (бали та позначки, можливість використовувати підказки та підказки, візуальний прогрес, право на помилку, можливість почати гру заново, ігровий дизайн – наявність спеціальних кнопок). Підкреслюється, що JClose дозволяє вчителям створювати заповнені пропуски дії з елементами гейміфікації; JMatch створює дії для зіставлення елементів двох груп; JQuiz використовує чотири типи завдань (Коротка відповідь; Множинний вибір; Змішаний; Альтернативний вибір) і створює вікторину; JCross створює кросворди; JMix поєднує типи діяльності; Masher дозволяє автоматично створювати блоки з пакетів вищевказаних типів програми вправ. У статті доведено, що вправи програми Hot Potatoes урізноманітнюють рутинне виконання типових вправ в електронних курсах LMS MOODLE, підвищують мотивацію студентів до навчання та вивчення англійської мови за цільовим призначенням, подовжують термін інтересу тощо. Для подальших досліджень у цій галузі ми збираються вивчати Qedoc, Xerte та Програми iSpring та роль створених за їх допомогою гейміфікаційних заходів у формуванні комунікативної компетентності майбутніх морських спеціалістів, а саме судноінженерів. гейміфікаційна діяльність, LMS MOODLE, Hot Potatoes, суднові інженери, комунікативна компетентність.
Импровизация фольклорной деятельности в музыкальном воспитании старших дошкольников
(Бердянский государственный педагогический университет, 2019) Лисовская, Татьяна
В настоящее время рассматривается проблема музыкального воспитания старых дошкольников в условиях фольклорной импровизации, необходимости формирования духовности, моральности молодости громадян и обеспечения питания национальных национальностей. У нынешних умов в Украине возникают проблемы гуманизации содержаний, проявления национальной духовности, становления гармонической индивидуальности. В связи с этими проблемами в его роли проявляется эстетическая культура людей, ее увлеченность мистическим житием – это важная черта формирования чуттвого світу индивидуальности. Використовую творческую силу мистизма, содержащую музыку, можно реально добиться внутреннего благосостояния людей, снисхождения к реформам и духовных ориентаций. Музыка может быть использована во внутренней світ дитини, безпосредственно на ее початке, где есть маленький слухача, вызывает повторяющиеся реакции, знакомится с традициями своего народа, звичами и обрядами, віруваннями, культурой, добычей є до прекрасного. Твори музицизма глубоко проникают в душу маленькой дитини, формируют интерес к високохудожной музыке. Являются музыкальными творениями, которые создают прекрасное и разностороннее чувство индивидуальности, иногда вызывают эмоциональные отклики, которые находятся на эстетическом уровне. Знакомство с музыкальной и эстетичной культурой народов позитивно влияет на формирование эстетических суждений, оценок, представлений детей старшего дошкольного возраста для познания себя, людей, мыслей, мистики. Выходя из глубин украинской истории, музыкальный фольклор несесе в собственном древнем «коде» украинской нации, который бережно передавался с поколения в поколение. Яркая музыкальность моих фольклорных напоминаний, в их чтении, содержит элементы импровизации, игры, танцы, декламации, барвистические костюмы, которые помогут их доступным для размышления и празднования дней до школьного вечера. Доказано, что отдельные педагоги и возможности украинского музыкального фольклора доводят, что это, как известно, просто и доступно для использования музыкального материала, и уникальным собственным формированием музыкально-импровизационных проектов детского дошкольного образования.
Особливості змісту освіти в початкових школах Німеччини
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кашуба, Олександра; Кравчук, Тетяна; Навольська, Галина
У статті визначаються складові змісту початкової освіти в Німеччині, розглядається специфіка навчання в сучасній німецькій школі. Викликом для змін в українській освіті є той факт, що сьогодні, на жаль, початкова школа стала недостатньо ефективною в порівнянні з європейською. На вимогу часу потрібно змінювати підходи та формат навчання. Усе це обумовлює наш інтерес до здобутків зарубіжних учених. Дослідження присвячено проблемам реалізації змісту освіти в початкових школах Німеччини, де основною метою навчання є розвиток у школярів здібностей до спілкування. Таким чином, бачимо, що в процесі вивчення особливостей змісту освіти початкової школи важливу роль відіграє збільшення часу і його перерозподіл на вивчення окремих предметів і тем, а також розширення навчальних програм через новий матеріал, розвиток диференціації завдань, урахування емоційної і соціальної стабільності дитини, забезпечення всебічного розвитку особистості, орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів під час модернізації навчальних планів, програм і підручників, розширення мереж факультативних навчальних дисциплін. Очевидно, що багато проблем особливостей змісту освіти в початкових школах потребують і в Німеччині подальшого розв’язання. Однак досвід німецької початкової освіти викликає все більший інтерес у Європі. Щодо України, то вільний доступ до інформації дозволить вітчизняним ученим здійснити ефективний порівняльний аналіз, визначити ті форми і методи, які доцільно використати в умовах національної школи. Практичне значення роботи визначається тим, що опрацьований матеріал, положення і висновки сприятимуть передачі педагогічного досвіду. Вони можуть бути використані в написанні підручників та методичних посібників, у практичній діяльності учителів початкових шкіл.
“Дорожня карта” педагогічної майстерності вчителя
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Єленіна, Євгенія
У статті “Дорожня карта” педагогічної майстерності вчителя» презентовано таблиці-узагальнення та розгорнуте пояснення до них. Запорукою успіху в досягненні педагогічної майстерності є неодноразово перевірена практикою поетапна організаційно-методична система М. Палтишева, Почесного доктора педагогічних наук національної Академії педагогічних наук України, Народного учителя, кандидата педагогічних наук, доцента, лауреата Вищих педагогічних премій, учителя фізики м. Одеси. Представлено характеристику процесу співпраці суб’єктів діяльності – учителя й учнів. Проаналізовано усвідомлений підхід до вибору змісту, форм, методів, засобів навчання. Схарактеризовано етапи успішного співіснування внутрішніх і зовнішніх складових педагогічної майстерності, урочно-тематична система навчання. Системний підхід у формуванні культури пізнання спирається на авторську навчальну практику, яка доводить, що мистецтво сприяє ефективності цього процесу і як структурний елемент, і завдяки суто мистецьким властивостям. Досвід наближає до здійснення мрію кожного вчителя – стати Майстром, досягти педагогічної гармонії в своїй справі. Апробація запропонованих шляхів – приклад, що сприяє створенню алгоритму дій для усвідомлення вчителем власної системи навчання.
Професійна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення кольорознавства
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шокірова, Заріна
У статті піднімається проблема формування професійної майстерності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення кольорознавства. Вивчення кольорознавства є важливим компонентом всієї ситеми підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Розвиток навичок художнього сприйняття та вмінь користування кольором як засобом художнього вираження є основною становлення мистецької компетентності та майстерності майбутніх учителів-художників, що формує естетичне та духовне сприйняття світу, розвиває творчі здібності, відчуття кольору в природі. Основною метою художньої освіти молоді є формування духовної культури особистості, залучення до культурних цінностей. У цьому процесі багато залежить від художньої, а також духовної культури вчителя образотворчого мистецтва. Здійснюючи художньо-естетичну підготовку школярів, педагог повинен формувати в них художнє сприйняття через практичну творчу діяльність, удосконалювати образотворчі вміння та навички, і вже на цій основі розвивати творчі здібності, забезпечувати можливість створювати зоровий образ. Кольорознавство вивчає теорію використання кольору в різних галузях людської діяльності мистецтва і дизайну. Воно спрямоване на інші навчальні курси, в яких ураховується робота з кольором, що забезпечує загальнохудожній розвиток і спеціальні вміння художнього проектування в дизайні. Знання з кольорознавства сприяють формуванню цілісного уявлення про художньо-естетичні властивості кольору, закономірності та унікальність створення кольорової гармонії мистецького твору та колориту в дизайні об'єктів, різних прийомів використання кольору в побудові композиції, контрастів і нюансів та співідношення з іншими компонентами художньої форми, такими, як лінія, пластика, світлотінь. У статті розглянуті узагальнені та систематизовані закономірності сприйняття кольору, які допоможуть студентам осягнути мистецтво живопису. Ці знання сприятимуть розвитку асоціативно-образного мислення, художньої уяви, вміння спостерігати, порівнюватита аналізувати кольори.
Умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі освітньо-професійної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Волкова, Віра; Федорова, Олена
У статті зазначено на актуальність дослідження в умовах переоцінки загальнолюдських і професійних цінностей; проаналізовано педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій майбутніх вихователів у процесі освітньо-професійної діяльності; вказано на існування суперечностей між низьким рівнем сформованості ціннісних орієнтацій студентів та потребою суспільства у духовно розвиненій особистості вихователя дошкільного закладу, між виховними можливостями навчальних предметів вищого закладу освіти та недостатністю їх реалізації у практиці навчання. Розкрито сутність поняття ціннісні орієнтації, що є складним утворенням, однією з основних характеристик особистості в її відношенні до суспільства і до самій себе, в яких виявляються різноманітні рівні взаємодії внутрішнього та зовнішнього, ступінь осмислення оточуючого світу і свого Я, специфіка життєвого досвіду особистості, її потреб, інтересів, ідеалів, здібностей. Зазначено, що ціннісні орієнтації виконують в процесі становлення особистості педагога функцію регуляторів поведінки та діяльності, а їх становлення і розвиток – складний і тривалий процес, який залежить від багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів. Сутність ціннісного відношення до професії виявляється у свідомому, індивідуальному, суспільно обумовленому, позитивно-емоційному реагуванні на її компоненти, в потребі їх усвідомлення, трансформуванні відповідно соціальних зразків та реалізації їх на практиці. Освітньо-професійну діяльність у вищому закладі освіти розглянуто як умову реалізації творчих можливостей студентів, діяльність представлено не тільки як зміну навколишньої дійсності, але як перетворення внутрішнього світу особистості. Перспективними є такі форми взаємодії, які активізують власну виховну ініціативу студентів. Зазначено, що формуванню ціннісних орієнтацій майбутнього вихователя сприятимуть такі форми організації занять, як моделювання педагогічних ситуацій, методи активного навчання, ознайомлення з різними методичними системами, оригінальними педагогічними ідеями.
Підготовка майбутніх вихователів до формування творчої особистості дітей передшкільного віку в театралізованій діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кардаш, Ірина
У статті проаналізовано погляди науковців щодо формування творчої особистості дитини передшкільного віку, доведено, що концептуальною засадою кожної технології є формування творчої особистості на основі вияву творчих здібностей у ранній віковий період. Творчості треба вчити, щоб насамперед не було зворотного процесу розчарування невдалими спробами та пошуками легкого витвору, вкорінюючи в підсвідомості дитини відчуття вкрай необхідного інтелектуального підґрунтя творчості – знань, умінь та навичок. Творча особистість у різних видах діяльності виявляється в пошуку нового, ініціативі та самостійності у виборі об’єкта діяльності й у процесі її здійснення, в оригінальності способів та результатів цієї діяльності, а також в умілому використанні знань, умінь і навичок, у вмінні бачити нові завдання у звичному, щоденному. Доведено, що для ефективного протікання процесу розвитку творчої особистості дошкільника необхідне відповідне керівництво з боку вихователя, яке є важливим чинником активізації процесу розв’язання творчих і винахідницьких завдань, проблемних ситуацій, допомагає розвинути самоконтроль. Зазначено, що широкі можливості щодо творчих проявів дітей дає театралізована діяльність, яка має унікальні потенційні можливості щодо вирішення завдань формування творчих здібностей у дітей. Причому, кожен із її видів дозволяє вирішувати конкретні завдання, водночас забезпечуючи величезний позитивний вплив на формування творчих здібностей у дошкільників. Педагогічне керівництво театралізованою діяльністю в закладі дошкільної освіти включає: виховання в дитини основ загальної культури; долучення дітей до мистецтва театру; розвиток творчої активності, їхніх ігрових умінь. У відповідності з теоретичним обґрунтуванням даної проблеми розроблялась методика її дослідження, визначено вимоги щодо організації театралізованої діяльності, представлено модель формування творчої особистості дітей передшкільного віку у процесі театралізованої діяльності, в результаті застосування якої підвищилася результативність роботи.
Музична мова творів Михайла Степаненка як чинник формування творчого потенціалу особистості
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бєлікова, Валентина
Фортепіанні цикли, створені українськими композиторами у другій половині ХХ століття, сповнені пошуками нового музичного вислову. Йдеться про знахідки нових нетрадиційних музичних форм, акордових, звукових сполучень та ритмічних фігурацій, надзвичайної мелодичної лінії, яка б створювала загадковий музичний образ. Музичні твори для дітей найчастіше утворюються у формі музичної мініатюри. У сучасній музичній практиці жанр мініатюри характеризується лаконізмом і водночас елементами різноманітної музичної стилістики. Фортепіанна сюїта М. Степаненка (1969), має шість мініатюр, які розкривають образи улюблених тварин: бегемота, дельфіна, черепахи, білочки, лисиці, мавпочок. У пропонованій роботі автор дає інформацію про розвиток фортепіанної сюїти, її змістовне насичення, яке з роками поступово змінювалося. Сюїта “Про звірів” належить до фортепіанних циклів новітнього походження. Фортепіанний цикл М. Степаненка утворений за принципом контрасту, який проявляється як у музичній фактурі мініатюр, так і створенні композитором двох різнопланових розділів (1-3 п’єси та 4-6 п’єси). За своєю загальною характеристикою музичні образи сюїти різнопланові, не мають єдиної наскрізної лінії розвитку, що дає можливість композитору застосовувати елементи музичних стилів. Динамічна лінія тісно пов’язана із загальною логікою сюжетного розгортання циклу, зокрема п’ятої мініатюри “Лисиця”. Крізь призму нестійкого гармонійного звучання музичної мови на піано композитор утворює образ Лисиці, яка дуже старанно придивляється, прислухається й підкрадається. Завершується сюїта основним тонічним звучанням, що слугує яскравим прикладом утворення цікавого музичного дійства з різнохарактерними музичними образами.
Школа бізнесу як один із чинників ступеневої професійної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Стеблюк, Світлана
У статті розкрито одну з форм позааудиторної діяльності навчального закладу економічного спрямування – бізнес школи. Автором була поставлена мета формування економічної компетенції у випускників загальноосвітніх навчальних закладів на заняттях школи бізнесу в умовах коледжу, що є одним із чинників забезпечення ступеневої освіти. Завданнями стало з’ясувати роль бізнес школи в практиці роботи України та закордоном, розкрити організацію та проведення занять на базі навчального закладу економічного спрямування. Дослідження з означеної проблеми проводилося за двома напрямами: теоретичному та практично-дослідницькому. Теоретичне вивчення питання дало можливість з’ясувати різні форми проведення бізнес шкіл. Як приклад, бізнес школа надання додаткової інформації для підприємців, консультаційна форма, позааудиторна робота. На базі торговельно-економічного закладу освіти було організовано бізнес школу з метою залучення учнів загальноосвітніх шкіл Закарпатської області до економічної освіти, вивчення основ економічних наук, набуття умінь орієнтуватися в сучасних ринкових умовах, викликати зацікавленість до майбутньої підприємницької діяльності. Формою проведення були не лекційні чи практичні заняття, а інноваційні. Навчання проводилося в ігровій формі з дотриманням принципів науковості, доступності, зв’язку з життям, емоційності навчання. Тренінг-заняття дав можливість учням створити групи за інтересами, познайомитись, визначити лідера. Встановлено за результатами анкетування учасників, що найбільш привабливим стало квест-заняття та заняття “бізнес-симуляція”. Наше спостереження показало, що такі заняття розвивають креативність сучасної молоді, власне бачення розвитку бізнесу та довело ефективність таких бізнес шкіл. Встановлено, що в школярів з’явився мотиваційний інтерес до майбутнього навчання за економічними спеціальностями. Проведений Молодіжний конкурс бізнес-проектів “Бізнесмен за 5 хвилин”, показав наявність підприємницьких нахилів, так як пропоновані проекти були спрямовані на власне бачення щодо покращення бізнес-клімату Закарпаття і це виховувало почуття громадянськості, патріотизму. Встановлено. що ступенева освіта в рамках “школа-коледж-університет” є ефективною. Організація бізнес-шкіл повинна допомогти майбутнім абітурієнтам визначитись у світі професій, зацікавитись вітчизняними навчальними закладами.
Використання мелодекламації для розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Волков, Олександр
У статті обґрунтовується використання групової мелодекламації в розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку. Виявляється трактування поняття мелодекламації, а також обумовленість її, виразності мовлення та художнього слова. Висвітлюється значення жесту для розвитку виразності вимови і переваги групового читання віршів. Розглядаються форми взаємодії керівника і дітей на заняттях. Позначаються основні завдання при роботі над мелодекламацією: розширення діапазону голосу, вдосконалення артикуляції, формування відповіді на диригентський жест, освоєння техніки інтерпретації. Розширення діапазону голосу передбачає використання художнього тактування, яке супроводжується промовлянням слів на різній висоті. Цей принцип використовується в техніці мелодекламації. Вдосконалення артикуляції здійснюється при роботі над алгоритмом та художньому тактуванні. Формування відголосу на диригентський жест обумовлено завданням для дітей повторювати жести педагога в процесі мелодекламації. У жестах показується висота мовлення, динаміка, штрихи, метричні особливості та темп. Навчання техніці інтерпретації є обов’язковою складовою роботи над якістю мелодекламації. Педагог постійно ставить завдання змінити характер, прочитати вірш по-іншому. При цьому він дає різноманітні зразки інтерпретації. Таким чином він спонукає до оволодіння технікою імпровізації дітей протягом всього навчання. Імпровізація має колективний характер, тому прийняти участь в ній може кожна дитина. Доступність імпровізації є передумовою для розвитку творчого потенціалу дітей. Вони мають можливість розкрити свої здібності. Розкривається роль розуміння художнього образу для роботи над технічними навичками. Виявляються основні цілі, а саме розвиток техніки виразності мовлення, а також такі завдання, як зміна напрямку мелодики мови, правильна артикуляція голосних і приголосних, формування вміння виконання сильних і слабких часток, освоєння динаміки і штрихів, втілення своєрідності драматургії, оволодіння пластикою жесту, формування тембру голосу.
Використання активних методів навчання під час вивчення словотвору на уроках української мови в ЗЗСО
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Греб, Марія Михайлівна
У статті окреслено ефективні шляхи реалізації активного типу навчання учнів закладів загальної середньої освіти у процесі вивчення словотвору української мови. Проаналізовано практичні та теоретичні вектори лінгвометодики основної школи з огляду на функції словотвору в комунікативно спрямованому оволодінні мовою на всіх етапах мовної освіти. Обґрунтовано методичні орієнтири в розробленні теоретичних та прагматичних аспектів означеної проблеми. Доведено, що навчання словотвору на уроках української мови доцільно будувати не як викладання, заучування та відтворення теорії, а як розуміння структури слова, формування у здобувачів освіти стійких умінь розрізняти форми слова і спільнокореневі слова, вироблення в учнів навичок користуватися словниками, послуговуватися знаннями про будову слова і словотворення для вдосконалення орфографічних навичок.
Завдання з алгоритмами, OR-квести та аур-дискусії в контексті підготовки майбутніх лінгвістів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Халабузар, Оксана Анатоліївна
У статті акцентується увага на необхідності формування культури логічного мислення майбутніх вчителів та логічних знань зокрема. Реформування системи освіти України, пов’язане з глобальною інтеграцію у глобальний освітній простір, упровадженням особистісно орієнтованої, гуманістичної парадигми, реалізацією розвивального професійного навчання, зумовлює інтенсифікацію вимог до професійного мислення майбутнього лінгвіста, яке має характтеризуватися такими рисами, як самостійність, гнучкість, рефлексивність, креативність, системність, критичність, відкритість та ін. Дотримання сприятливих умов, що допоможуть розвинути особистісні якості, дозволить фахівцеві успішно вирішувати як життєві, так і професійні завдання; створювати сприятливі умови для навчання майбутніх учнів, їхнього виховання, всебічного гармонійного розвитку відповідно до запитів сьогодення. Наведені вище трансформаційні процеси обумовлюють упровадження в процес професійної підготовки майбутніх лінгвістів таких сучсних технологій, які сприятимуть формуванню культури їх професійного мислення взагалі та культури логічного мислення зокрема, що передбачає удосконалення логічних знанть та умніь майбутніх спеціалістів. Зважаючи на те, що оволодіння сучасними інформаційними технологіями є одним з основних компонентів фахової підготовки спеціаліста, було розроблено та застосовано в освітньому процесі інтернет-ресурс, що спрямований на оволодіння основами необхідних знань щодо культури логічного мислення. З метою дистанційного формування логічного мислення студенти виконують завдання, які розміщуються на сайті-блозі, складають конспекти наданого на сайті матеріалу. Під час формуваняя логічних знань та умінь також слід застосовувати і проетну методику. Підготовка проектів вимагає від студентів значного рівня сформованості культури логічного мислення, адже необхідними є вміння аналізувати інформацію, виокремлювати головне, узагальнювати, робити висновки та прогнозувати ефективність розроблених проектів. Розкрито потенційні можливості нестандартних завдань з логічним навантаженням, орієнтованих на оволодіння логічними знаннями та уміннями майбутніми спеціалістами під час професійно-педагогічної підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти (на матеріалі гуманітарних дисциплін).
Науково-теоретичні основи комплексної діагностики мовленнєвого розвитку молодших школярів з дисграфією
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Журавльова, Лариса
У статті розкрито теоретичні основи комплексної діагностики мовленнєвого розвитку молодших школярів. Актуалізовано питання щодо вивчення мовленнєвого розвитку дітей молодшого шкільного віку та вчасного запобігання порушенням у них писемного мовлення, що є надзвичайно важливими напрямами логокорекційної роботи. Підкреслено, що навчання молодших школярів у початковій школі вимагає результативної діагностики їхньої мовленнєвої функції з урахуванням сучасних міждисциплінарних даних про мовленнєву діяльність, яка повинна досліджуватись комплексно. Наголошено на тому, що мовленнєвий розвиток учнів молодшого шкільного віку, які мають труднощі у формуванні письма або його порушення, значною мірою залежить від організації ефективного корекційно-освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Розкрито сутнісні характеристики понять “діагностика”, “діагностування”. З’ясовано, що незалежно від кількості та назв етапів процесу діагностики, які виділяють різні автори, загальні підходи та закономірності до її структури зберігаються. Серед них: виявлення й розпізнавання властивих об’єкту діагностичних ознак та їх ідентифікація з явищем його сутності; постановка остаточного діагнозу (висновок про належність суті, вираженої в одиничному, до визначеного, встановленого наукою класу, виду, низки предметів); реалізація здобутих знань на практиці для вибору відповідних засобів впливу; здійснення прогнозування, моделювання можливого майбутнього діагностованого явища. Виділено такі види діагностики, як медична, психологічна, педагогічна, логопедична, соціальна та інші, що різняться за змістом, методами і методологією, та вказано на тісний зв’язок між медичною, психологічною та педагогічною діагностиками. Підкреслено, що розроблення комплексного підходу до діагностики мовленнєвих порушень зумовлено необхідністю подолання хибного погляду на визначення цих порушень лише на основі кількісної оцінки результатів обстеження дітей. Зазначено, що розв’язання проблеми комплексної оцінки рівня розвитку учнів молодших класів з мовленнєвими порушеннями визначається єдністю та специфікою внеску природно-наукового й гуманістичного напрямів у психології, медицині та спеціальній педагогіці, що розкривають особливості організації та змісту допомоги дітям в умовах загальноосвітнього закладу.
Відповідальність педагога і свобода вибору змісту й технологій освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Силадій, Іван
У статті розглянуто питання відповідальності педагога та свободу вибору змісту й технологій освіти. Автор зазначає, що сучасний викладач є відповідальним не тільки за забезпечення належного рівня фахової підготовки студентів і їх компетентності, але й за стан їх духовності й моральності, соціальну й громадянську активність тощо. Акцентується увага на тому, що в умовах розвитку інформаційного суспільства, швидкоплинного науково-технічного прогресу значно зростає відповідальність викладача за якість та своєчасність, наданих учням та студентам знань, розкриття їх наукового змісту та практичної спрямованості. Автор стверджує, що існує діалектична єдність між професійною відповідальністю й професійною компетентністю викладача, який, володіючи ґрунтовними знаннями та навичками, зможе фахово скористатися свободою вибору змісту і технологій освіти. З нашого погляду, викладач є не тільки носієм певних знань, а й прикладом для учнів щодо самореалізації в інших суспільних сферах. Саме тому відповідальність педагога не обмежується лише інтелектуальною складовою життєдіяльності учня, вона набагато більша й охоплює духовну, світоглядну та ціннісну сфери. Проте викладач є не лише носієм певних знань, але й прикладом для учнів щодо самореалізації в різних сферах життя суспільства. Тому в умовах свободи демократичного вибору змісту й технологій освіти варто постійно дбати про формування відповідального педагога, який повинен чітко усвідомлювати, що від його діяльності залежить не тільки майбутнє конкретної людини, але й нації загалом.
Проблема визначення предметного поля педагогічної біографістики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Розман, Ірина
Обґрунтовується потреба уконституювання педагогічної біографістики як окремої галузі (напряму; субдисципліни) історико-педагогічної науки. Через призму наукового дискурсу з’ясовується її предметне поле, статус, основні компоненти й атрибути, пізнавальні можливості, інші характеристики. Показано, що об’єктом педагогічної біографістики є педагогічна персоналія в розмаїтті її зв’язків із соціокультурним середовищем певної історичної доби, єдності її індивідуального і соціального, відображених у життєвому шляху та процесі і результатах суспільної діяльності і творчому доробку. Визначено і схарактеризовано основні структурні компоненти цього об’єкта: комплекс зовнішніх суспільно-політичних і соціокультурних чинників; психофізіологічні риси і якості особи; її життєвий шлях у всій повноті і унікальності; сфери і напрями суспільної діяльності; роль і значення діяча в історії освіти, педагогічної думки, реалізації суспільних проектів. Стверджено, що предмет педагогічної біографістики окреслюють науково-теоретичні засади та процес організації дослідження педагогічних персоналій. Його визначення має дати відповіді на три базові питання: “кого досліджувати?”; “як досліджувати?”; “де межі біографічного пізнання?”. Запропоновано визначення педагогічної біографістики як окремої галузі (історико педагогічної науки, яка, спираючись на спеціальний поняттєво категорійний апарат, науково дослідницький інструментарій та відповідні джерельну базу і науково історіографічний доробок, вивчає педагогічні персоналії як цілісні феномени з акцентом н а їхньому життєвому шляху, творчій спадщині, професійно освітній і громадсько просвітницькій діяльності та з’ясуванні ролі і значення у розвитку педагогічної думки. Наголошено на тому, що домінантним у вивченні історії педагогіки є історико культурний процес у всебічному його вивченні: співвідношення різного рівня педагогічних феноменів із сьогоденням у контексті суспільних умов їхнього існування та закономірностей розвитку людини, взаємозв’язок гуманітарних дисциплін для глибшого порозуміння персоналії.
Виховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників засобами музично-мовленнєвої діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тесленко, Світлана
У статті висвітлюється проблема національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Під національно-патріотичним вихованням дітей старшого дошкільного віку розуміємо інтегративну якість суб’єкта, що передбачає емоційно-позитивне ставлення до себе як особистості та до Батьківщини, діяльнісне, відповідальне, свідоме ставлення до свого рідного краю, прагнення оволодіти мовою як найголовнішою цінністю свого народу, здатність усвідомлювати себе частиною українського народу. На етапі дошкільного дитинства провідну роль відіграє емоційний компонент, оскільки саме емоції головним чином регулюють поведінку дитини та впливають на формування інтелектуальної сфери. На нашу думку, значну роль у вихованні національно-патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку відіграє музично-мовленнєва діяльність, адже музика насамперед спрямована на внутрішній емоційний досвід дитини, виконує пізнавальну роль. У статті описано сутність методики виховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників у музично-мовленнєвій діяльності, яка реалізовувалась поетапно згідно з трьома компонентами (когнітивний, який передбачав обізнаність дитини з піснями різних жанрів, музичними інструментами, композиторами, авторами пісень, традиціями й обрядами, пов’язаними з піснями; емоційний, спрямований на розвиток почуттів дитини; і продуктивно-діяльнісний, що передбачав бажання дитини брати участь у музично-дидактичних іграх, музичних розвагах, квестах, складати розповіді, казки).

Переглянути

Перегляд Випуск 1 (2019) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування