2019
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2019 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 125
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументТренінгові технології в підготовці майбутнього вчителя до забезпечення валеологічного супроводу на уроках математики(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Возносименко, ДаріяУ статті висвітлено актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів математики до здоров’язберігаючого навчання, збереження та зміцнення здоров’я учнів, формування здорового способу життя. Встановлено, що важливе значення для реалізації цієї проблеми відіграє зміна форм, методів та засобів навчання в підготовці майбутніх учителів. Зазначено, що одним з найефективніших шляхів досягнення високого рівня професіоналізму та їх відповідності зазначеним вимогам є впровадження тренінгових технологій як форми організації навчання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Розкрито зміст поняття “тренінг”. Встановлено, що відповідно до актуальності проблеми здоров’язбереження учнів у процесі навчання та вимог підготовки сучасного вчителя досить ефективними в підготовці майбутніх учителів математики до здоров’язберігаючого навчання учнів є тренінгові технології. Запропоновано розроблений навчальний тренінг “Ми за здоровий спосіб життя очима математики”, який має на меті розширити та поглибити знання студентів про здоров’я, здоровий спосіб життя та фактори, що впливають на формування здоров’я; розвивати в майбутніх учителів математики вміння та навички формування здорового способу життя в підростаючого покоління; актуалізувати в студентів розуміння важливості здоров’я, складності його досягнення та збереження, а також відповідальності за збереження здоров’я учнівської молоді; продемонструвати можливості здоров’язбереження засобами математики. Визначено структуру тренінгу та описано окремі методики, які варто використовувати на різних його етапах. Особливої уваги заслуговують методики, пов’язані із засвоєнням матеріалу та практичною спрямованістю, “Лото здоров’я”, “Дослідник” та “Перевернуте навчання”. До кожної із запропонованих методик наведено конкретні приклади завдань, які варто пропонувати майбутнім учителям математики з метою розвитку в них вмінь і навичок забезпечення валеологічного супроводу навчання учнів математики.
- ДокументДистанційний курс як форма самостійного навчання(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Чернігівська, Наталія; Вінницька, ТетянаУ статті розглянуто особливості організації дистанційного навчання, веб-ресурси, необхідні для забезпечення дистанційного вивчення англійської мови. Зазначено головні елементи, необхідні для впровадження дистанційного навчання; встановлено найбільш доступне і зручне для формування навичок і вмінь самостійного навчання інформаційне середовище Moodle, подано його основні характеристики. Проаналізовано й узагальнено визначення терміну “дистанційний курс”. Упорядковано покрокову інструкцію його розробки в інформаційному середовищі Moodle і безпосередньо описано базові елементи для розміщення навчальної інформації з наведенням прикладів використання ресурсів в інформаційному середовищі Moodle: інформаційні ресурси та інтерактивні елементи курсу. Особливу увагу приділено засобам досягнення освітньої мети дистанційного курсу. Розглянуто основні характеристики формування, структуру та особливості його розробки на базі електронної платформи Moodle. Пояснено застосування різноманітних шкал і стратегій оцінювання в інформаційному середовищі Moodle. Наведено приклад розробки дистанційного курсу з вивчення англійської мови для підвищення кваліфікації з чітким зазначенням його формату, переліком завантажених і використаних навчальних матеріалів, вказано види використаних ресурсів та інтерактивних елементів курсу, систему і стратегії оцінювання результатів роботи здобувачів вищої освіти. Зроблено висновок, що дистанційний курс є однією з форм самостійного навчання здобувача вищої освіти. Авторами визначено місце дистанційного курсу в процесі самостійного навчання здобувача освіти. Продемонстровано особливу роль викладача в організації самостійного навчання студента за запропонованими рекомендаціями і розробленим дистанційним курсом. Доведено, що постійний контроль результатів здобувача освіти та фіксування прогресу у навчанні з боку викладача-тьютора є необхідним.
- ДокументТипологійні вияви простого ускладненого речення крізь призму дидактичного аспекту(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тютюма, ТетянаЗапропоноване дослідження являє собою окреслення основних поглядів на моделі ускладнення. Мета орієнтації автора було проведення комплексного аналізу підручників і посібників для школярів та студентів-філологів, що спрямовані на висвітлення розділу просте ускладнене речення для формування синтаксичних умінь у майбутніх учителів української мови та літератури. Особлива увага приділялася диференціації таких моделей ускладнення як відокремлені члени (напівпредикативні конструкції) та опосередковані другорядні члени (уточнювальні). Результатом ретельного аналізу навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти та закладів вищої освіти було встановлено, що проблема моделей ускладнення реалізується по-різному. Вона не є простою, адже її реалізація завжди потребує індивідуального підходу щодо її вияву. Запропоновано потрактування терміну “просте ускладнене речення”. Визначено основні складові формування синтаксичних умінь у майбутніх учителів української мови та літератури, що виявляється у вміннях аналізувати, виявляти, диференціювати моделі ускладнення їх семантико-синтаксичні та формально-граматичні функції у реченні. Окреслено напрями коригування підручників та посібників для закладів загальної середньої освіти та закладів вищої освіти. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в теоретичному осмисленні моделі опосередкованих другорядних членів, їх вияв та функції на комунікативному рівні; аналізі навчальних робочих програм, навчальних планів із синтаксису в контексті формування синтаксичних умінь у майбутніх вчителів-словесників.
- ДокументТеоретичний аналіз дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Дутчак, Юрій; Квасниця, ОлегЗабезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців (професіоналів) є нагальною проблемою та обумовлюється різними факторами, серед яких виділяються забезпечення якості мети, якості освітнього процесу і якості результату. У цих умовах важливе значення має розуміння базових понять дослідження. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та документів; метод системного аналізу; метод порівняння і зіставлення; метод функціонально-структурного аналізу. Для обґрунтування дефініції “забезпечення якості професійної підготовки” для майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури вважаємо за доцільне з’ясувати сутність понять “якість”, “якість освіти”, “якість вищої освіти”, які є ключовими для вказаного визначення. Поняття “якість освіти” розглядається нами як комплексна характеристика освітнього процесу, що передбачає збалансовану відповідність процесу, результату й освітньої системи меті, потребам і соціальним стандартам освіти для формування і розвитку в особистості освіченості, вихованості та певних соціальних, психічних, фізичних і духовних властивостей, що реалізується на певних етапах навчання. Проаналізовано трактування поняття “забезпечення якості” викладене Європейським центром з розвитку професійної освіти та у стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Охарактеризована Дублінська модель універсальних характеристик компетенцій (Dublin Descriptors) випускників магістратури. Вважаємо за доцільне констатувати, що забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури – це сукупність процедур та діяльності, що мають за мету гарантування та покращення ефективності надання освітніх послуг, які передбачають формування спеціальних знань, навчання фізичних вправ, розвиток фізичних здібностей та виховання морально-вольових якостей особистості відповідно до вимог держави та зацікавлених сторін (стейкхолдерів).
- ДокументВплив навчальних робототехнічних конструкторів на розвиток пізнавальної активності учнів(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бондарук, ВолодимирПротягом останніх років усе більшої популярності набувають розвивальні іграшки. Особливе місце серед них почали займати дитячі навчальні набори конструкторів, а у зв’язку з розвитком електронно-обчислюваної техніки з’явилися набори навчальних конструкторів робототехнічного спрямування. Вони призначені розвивати не лише конструкторські здібності в дітей, а й сформувати основи алгоритмічного мислення, оскільки передбачають можливість програмування створених дітьми конструкцій. Це, у свою чергу, дає можливість використовувати їх на шкільних уроках фізики, математики та інформатики. На сьогоднішній день найбільшою кількістю методичних матеріалів забезпечені конструктори компанії ЛЕГО. Тому варто зауважити важливість розробки методик використання навчальних конструкторів на уроках. У наукових публікаціях можна знайти багато матеріалів, які стосуються важливості розвитку дрібної моторики в дітей і її впливу на розумовий розвиток. Однак майже відсутні дослідження, що стосуються впливу навчальних конструкторів на розвиток дрібної моторики, математичного мислення і конструкторських здібностей. Дослідження впливу навчальних конструкторів на пізнавальну активність учнів ґрунтується на емпіричних методах: збір наукових фактів – аналіз наукової та методичної літератури, підручників і навчальних посібників; вивчення результатів педагогічних досліджень. Згідно з результатами аналізу наукових публікацій і методичних матеріалів використання навчальних конструкторів у дошкільному віці і початковій школі допомагає підвищити інтерес до навчання загалом, а в основній школі підвищує інтерес до вивчення фізики, інформатики і математики. На сьогодні дослідження впливу навчальних конструкторів на формування фізичних і технічних знань учнів найбільш розвинені в методичних матеріалах, що постачаються разом з наборами ЛЕГО. Однак ці методики мало пристосовані для впровадження в освітню програму з фізики, математики та інформатики в українських школах. У рамках спільного проєкту the LEGO Foundation та Міністерства освіти і науки України починають розроблятись нові методики впровадження навчальних конструкторів в освітній процес, але вони поки обмежуються початковою і дошкільною освітою.
- ДокументРозвиток діалогічної стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Омеляненко, Алла ВолодимирівнаУ статті висвітлюються питання встановлення послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум: інформаційно-змістова, діалогічна, репродуктивна, самостійного продукування. На основі аналізу психолого-педагогічної, лінгвістичної та лінгводидактичної літератури з’ясовано різні підходи науковців щодо сутності та характеристики зв’язного мовлення. Сформульована мета статті – дослідження послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум, серед яких є діалогічна. Розкрито сутність зв’язного мовлення, яке виконує низку важливих функцій, головною з-поміж яких є комунікативна функція, що реалізується у двох основних формах – діалогічній і монологічній. Автор зазначає, що кожна з цих форм має свої специфічні особливості, які визначають зміст і характер методики їх формування. Лінгвісти протиставляють діалог та монолог , виходячи з їх різної комунікативної спрямованості, лінгвістичної та психологічної природи. Учені наголошують на взаємозв’язку діалогу та монологу, зазначаючи, що репліка мінімонологічна, а монолог – це репліка діалогу. Характеристика діалогу та монологу необхідна для розуміння становлення розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Автором з’ясовано послідовні стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Серед них діалогічна, у процесі якої створювалися ситуації сумніву, порівняння різних позицій, складалися діалоги з репліками-судженнями, репліками-обґрунтуваннями, репліками-ствердженнями; діалоги-роздуми. Перспективу подальшого дослідження автор вбачає в змістовому наповненні послідовних стадій формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум.
- ДокументФормування професійного іміджу майбутніх учителів фізичної культури(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Стасенко, ОлексійАктуальність цієї праці полягає в тому, що сучасний учитель фізичної культури має бути готовим до змін, які відбуваються під впливом глобалізаційних процесів у світі, здатним до систематичної роботи над собою, постійного самовдосконалення та пошуку гнучких технологій навчання, ефективних методів, прийомів і форм організації педагогічної взаємодії. На сучасному етапі для вчителів фізичної культури наявність професійного іміджу є необхідною умовою, яка дає йому змогу показати себе учням як професіонала і може бути засобом поліпшення ефективності освітнього процесу. Розглянуто поняття “професійний імідж” вчителя фізичної культури як важливої умови ефективної професійної діяльності. Визначено й охарактеризовано основні компоненти професійного іміджу (предметно-професійний, соціально-поведінковий та особистісний). Розглянуто й проаналізовано чинники, які формують імідж майбутнього вчителя фізичної культури. Доведено, що в процесі вивчення студентами педагогічних дисциплін необхідно розвивати в них здатність до саморегулювання, культуру зовнішнього вигляду, культуру педагогічного спілкування, лексичне багатство майбутнього вчителя фізичної культури. Для іміджу педагога значущими є не тільки набуття вмінь у галузі педагогічної техніки, а й опанування іншими спеціальними уміннями. Імідж майбутнього вчителя фізичної культури створюється як на основі його реальної поведінки, так і під впливом оцінних суджень й думок про нього учнів, колег та інших учасників педагогічного процесу. Обґрунтовано, що ефективність створення і формування професійного іміджу студентів закладів вищої педагогічної освіти залежить від уміння та здатності застосовувати стратегії, пов’язані з інноваційними педагогічними технологіями, і може бути забезпечена створенням необхідного освітнього середовища, яке сприяє формуванню в майбутніх учителів фізичної мотивації та інтересу до підвищення власного професійного рівня, розкриттям сутності та змісту формування іміджу.
- ДокументФункції вчителя на основних етапах інноваційної діяльності учнів з фізики(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Андрєєв, Андрій; Тихонська, НаталіяУ статті розглянуто проблему підготовки майбутнього вчителя фізики до організації інноваційного пошуку учнів у процесі їх навчання як важливої складової педагогічної діяльності вчителя. Авторами розроблена технологія організації квазіпрофесійної діяльності майбутніх учителів фізики, що може бути впроваджена у процесі професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти. Квазіпрофесійною діяльністю майбутніх учителів фізики вважається різновид їх освітньої діяльності, що має навчальний (є частиною професійної підготовки студента) та професійний (відбувається в умовах, наближених до реальної професійної діяльності) аспекти та дає змогу реалізувати педагогічну взаємодію “викладач ↔ студент”, “студент ↔ студент”, “студент ↔ учень” (за можливою участю представників підприємств і наукових установ, вчителів ЗЗСО), в процесі якої студенти мають змогу проявляти себе як організатори інноваційної діяльності учнів. У статті автори мали на меті виокремити характерні етапи інноваційної діяльності учнів та з’ясувати основні функції вчителя, що підпорядковані освітнім цілям і залежать від змісту конкретного етапу учнівської інноваційної діяльності. Показано, що основними функціями вчителя є: мотиваційна та організаційна – на етапах: вибору актуальної теми для майбутньої розробки; формулювання технічного завдання; організаційна, когнітивна, дослідницька – на етапах: пошуку ідеї розв’язання проблеми; розроблення конструкції пристрою (способу), що є розв’язком завдання; теоретичного дослідження запропонованого технічного рішення; розроблення й виготовлення діючої моделі; експериментального дослідження діючої моделі; вивчення патентоспроможності розробки та отримання охоронних документів (зокрема, патенту на корисну модель або винахід); мотиваційна, організаційна, комунікаційна – на етапах: апробації експериментального зразка в реальних умовах та впровадження розробленого технічного рішення в певній галузі; написання наукової роботи за результатами проведених досліджень; експертного оцінювання розробки; опублікування результатів.
- ДокументРеалізація контекстного підходу в підготовці майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Безкопильний, Олександр; Матусевич, Андрій; Кандиба, ПавлоПроблема. Обґрунтування основних методологічних засад контекстного підходу в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі набуває особливого значення для підвищення якості сучасної фізкультурної освіти. Мета. Розкрити сутність контекстного підходу в підготовці майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Методи. Аналіз літератури, методи математичної статистики, електронні таблиці “Excel”. Результати. Результати анкетного опитування підтверджують актуальність впровадження в освітній процес закладів вищої освіти сучасних технологій навчання, а також вказують на те, що значна частина викладачів не застосовують у роботі зі студентами такі форми контекстного навчання, як проблемні ситуації, ділові та навчальні ігри та кейс-технології. Система підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі, побудована з урахуванням основних положень контекстного підходу, повинна забезпечити міцний взаємозв’язок навчальної та професійної діяльності. Реалізація контекстного підходу вимагає забезпечення змістовного контексту майбутньої діяльності зі здоров’язбереження в різних формах навчальної діяльності; комплексної реалізації загально-педагогічних та специфічних принципів фізичного виховання; адаптації системи підготовки до конкретних умов навчання та контингенту майбутніх учителів фізичної культури; забезпечення взаємозв’язку між формами та методами контекстного навчання; впровадження в освітній процес таких варіацій проблемного навчання, як кейс-технології, технологія cuse-study, аналіз проблемних ситуацій, аналіз конкретних виробничих ситуацій тощо. Висновки. Контекстний підхід містить значні резерви щодо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі.
- ДокументРозвиток професійної компетентності вчителів в умовах освітніх трансформацій(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тарасова, ВікторіяСуспільно-політичні й соціально-економічні зміни, що відбуваються на сучасному етапі розвитку України, зумовлюють посилення уваги до систематичного розвитку професійної компетентності вчителів. Вітчизняна освітня парадигма вимагає перегляду підходів професійної підготовки та перепідготовки учителя, адже “... зійшло з арени старе гасло про вчителя як про провідну фігуру навчально-виховного процесу, поступившись місцем ідеї ХХІ ст.: вчитель – це носій освітніх і суспільних змін”. Високі вимоги, що висуваються державою до рівня професійної компетентності педагога нової формації, – особистості, здатної до самовдосконалення, саморозвитку й креативності, постійно підвищуються. Вони спонукають учителів до систематичного підвищення кваліфікації, зумовлюють пошук нових, альтернативних напрямів професійної підготовки та постійного розвитку фахової компетентності.
- ДокументДистанційний курс навчання як форма організації самостійної україномовної підготовки студентів технічних спеціальностей(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тільняк, Неоніла; Сидоренко, Лілія; Тільняк, АнастасіяКонцепція модернізації сучасної вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним цінностей, що формувалися попередніми поколіннями протягом століть. Особливу роль у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу, які викладають студентам у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”. Вони сприяють гуманізації технічної освіти, подоланню вузькофахового мислення майбутніх інженерів та фахівців. Однією з таких гуманітарних дисциплін в університеті є “Українська мова професійного спілкування”. З метою підвищення якості освіти за рахунок впровадження нових форм, методів навчання та поширення у вищій освіті сучасних інформаційних технологій у НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського” викладачами кафедри української мови, літератури та культури факультету лінгвістики запроваджено дистанційний навчальний курс “Українська мова професійного спілкування” для бакалаврів усіх напрямів підготовки, що дозволяє кожному студентові працювати в індивідуальному режимі під керівництвом викладачів. Застосування нових інформаційних і телекомунікаційних технологій в освітньому процесі, створення і використання сучасних електронних навчальних посібників та дистанційних курсів вирішують складні завдання формування єдиного освітнього інформаційного середовища. На сьогодні дуже важливою є інтеграція сучасних педагогічних та інформаційних технологій, їх широке впровадження в освітній процес. У системі фахової освіти питання мовної культури, зокрема культури професійного спілкування, набувають особливого значення. Недосконале знання української мови спричиняє появу значної кількості типових помилок, знижує загальний рівень культури мовлення. Важливу роль в оволодінні студентами знаннями з курсу “Українська мова професійного спілкування” відводять самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм. Самостійна робота стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід’ємними складовими сучасної дидактики. Поза аудиторне опрацювання тем розширює обсяг засвоюваного матеріалу (як теоретичного, так і прикладного), допомагає в підготовці до заліків та іспитів з фахових дисциплін.
- ДокументСучасні методи “комп’ютерної графіки” в системі підготовки фахівців кібербезпеки(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Матвійчук-Юдіна, ОленаУ статті розкрито напрями використання сучасних інформаційних технологій у процесі створення електронних освітніх ресурсів, зроблено порівняльний аналіз та описано зміст навчальної дисципліни “комп’ютерна графіка” для майбутніх бакалаврів з інформаційних технологій (ІТ) і кібербезпеки, описано модель формування компетентностей з комп’ютерної графіки з урахуванням вимог міжнародної системи стандартів а саме: Системи якості менеджменту послуг (СЯМ) серії – ISO 9001-15; Системи менеджменту інформаційної безпеки (СМІБ), серії – ISO 2701; індустріальна модель кібербезпеки (Cybersecurity Industry Model USA – 2014), а також запропоновані базові характеристики компетентностей, що відображають вимоги до практично спрямованих навчальних результатів студентів з оволодіння сучасними інформаційними технологіями дизайну, інфографіки, стеганографії та голографії. Узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід професійної підготовки майбутніх бакалаврів кібербезпеки, обґрунтовано та розроблено моделі формування компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки, уточнено компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки. Відповідно до стандартів Індустріальної моделі кібербезпеки уточнено компетентності з комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки: здатність забезпечувати процес приховування критичної відеоінформації в інформаційно-комунікаційних системах (стеганографія); здатність забезпечувати процеси голографічного захисту інформаційних ресурсів інформаційно-комунікаційних системах (голографія); здатність до розробки, забезпечення та підтримання різних класів та видів систем інфографіки. Представлено підхід до системи формування компетентностей, що встановлює межу для професійного і сучасного сприйняття ІТ галузі. Підкреслено сучасні аспекти підготовки ІТ- фахівців за умов ефективної системи фахово-орієнтованого навчання, упровадження системи якості менеджменту, інформатизації освітніх процесів, що чітко визначають теоретичні засади інформаційно-аналітичної підтримки навчального процесу підготовки майбутніх бакалаврів кібербезпеки. Зазначені процеси повинні реалізовуватись на базі єдиного інформаційного простору та інтегрованих інформаційних ресурсів навчального закладу.
- ДокументРозроблення логокомпетентостей учителів початових класів у межах професійного стандарту(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Журавльова, ЛарисаУ статті обґрунтовано необхідність розроблення в аспекті трудових функцій логокомпетентностей учителів початкових класів і схарактеризовано їх у межах професійного стандарту “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”. Зазначено, що актуальність такої розробки зумовлена завданням підвищення якості корекційно-педагогічного процесу в загальноосвітніх закладах. Наголошено, що система освіти передбачає вдосконалення педагогічних процесів у школі і потребує кваліфікованих учителів, здатних системно виконувати професійні завдання, розв’язувати першочергові проблеми й взаємодіяти між собою. Підкреслено, що сучасному вчителеві початкових класів усе частіше доводиться стикатися зі специфічним труднощами в навчанні дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами (ООП). Саме тому необхідним є процес організації логокорекційної допомоги цим дітям в умовах загальноосвітньої школи, який передбачає підготовку вчителів початкових класів як активних учасників багатопрофільної команди, що здійснює психолого-педагогічний супровід означеної категорії дітей. З огляду на це, проблема формування логокомпетентності вчителів початкових класів у процесі підготовки їх до роботи з молодшими школярами з дисграфією в умовах загальноосвітньої школи є на сьогодні однією з нагальних і вагомих. У контексті цієї проблеми перед учителями постає важливе завдання – підвищити рівень професійної майстерності й розширити свої основні професійні обов’язки для здійснення ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Це, зі свого боку, потребує здобуття вчителями логоспецифічних знань (ЛСЗ) і набуття логоспецифічних умінь (ЛСУ) у сфері педагогічної діагностики, навчанні, вихованні, а також у корекційно-розвивальній і соціально-педагогічній діяльності з учнями, що мають порушення мовленнєвого розвитку, зокрема дисграфію. З огляду на це, сучасні вимоги до освіти молодших школярів можуть бути реалізовані лише за умови, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй галузі, здатним усвідомлювати цілі й значення своєї роботи, реагувати на зміни в суспільно-особистісному розвитку дитини та її психофізіологічних особливостях, опановувати нові педагогічні технології і втілювати їх в освітній процес початкової школи.
- ДокументКомпетентнісний підхід до вивчення студентами фізики з використанням комп’ютерного моделювання(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ткаченко, Анна; Кулик, Людмила; Романенко, ТетянаУ статті розглянуто проблему підготовки майбутнього фахівця з фізики в сучасних умовах кардинального оновлення змісту освіти Україні, яке базується на тенденціях глобалізації, інтеграції, фундаменталізації, гуманізації, неперервності, диференціації, індивідуалізації, інформатизації, диверсифікації, багаторівневості та стандартизації відповідно до сучасних вимог світових та євроінтеграційних процесів. З’ясовано, що наразі актуальними виступають питання, які передбачають приведення у відповідність змісту освіти та її форм з перспективними напрямами соціально-економічного розвитку держави та міжнародними освітніми вимогами й стандартами, базуючись на засадах компетентнісного підходу. У зв’язку з цим гостро постає проблема формування компетентних випускників університетів, що навчаються за освітніми програмами «Середня освіта (фізика)», «Фізика та астрономія» і «Прикладна фізика та наноматеріали» у нових умовах. Представлено методичні підходи до створення та розвитку інноваційного навчального середовища з фізики, що визначається компетентнісно-зорієнтованою парадигмою освіти, яка базується на комплексному використанні сучасних методів, методик, технологій та засобів ІКТ для формування компетентних випускників фізичних спеціальностей університетів. Визначено, що особливої уваги потребує посилення практичної спрямованості навчання фізики й прикладне значення фізичних знань в сучасних умовах створення та розвитку інноваційного навчального середовища з фізики у закладах вищої освіти. Запропоновано на практичних заняттях використовувати комп’ютерне моделювання фізичних явищ і процесів з метою формування предметних компетентностей студентів з фізики (на прикладі вивчення розділу «Оптика» загального курсу фізики). У статті наведено приклади таких фізичних задач з оптики, результати яких можуть бути проаналізовані та представлені у вигляді комп’ютерних моделей чи графічних залежностей або передбачають програмування певних фізичних залежностей з метою їх подальшого дослідження за допомогою комп’ютерної моделі чи графічної інтерпретації.
- ДокументРоль гейміфікованих вправ, створених за програмою Нot Рotatoes, у формуванні комунікативної компетентності суднових механіків(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Юрженко, АльонаНаше дослідження стосується використання інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх морських спеціалістів, а саме судноінженерів. Як зрозуміло з назви, у статті описується роль гейміфікаційних заходів (навчальних вправ у формі гри), створених за допомогою програми Hot Potatoes і розміщених у LMS MOODLE (система управління навчанням Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). Перераховано кілька визначень «діяльності гейміфікації». Наведено переваги гейміфікаційної діяльності під час вивчення англійської мови за цільовим призначенням (урізноманітнення рутинного виконання типових вправ у навчально-комунікативному електронному середовищі, підвищення мотивації, подовження терміну зацікавленості у розв’язанні задачі та підвищення ймовірності досягнення результату). мета навчання). Описано види гейміфікації програми Hot Potatoes (JClose, JMatch, JQuiz, JCross, JMix, The Masher). Описано їх застосування в електронних курсах у LMS MOODLE для вивчення морської англійської мови за професійним спрямуванням. Перераховано елементи гейміфікації кожної створеної за допомогою програми Hot Potatoes активності (бали та позначки, можливість використовувати підказки та підказки, візуальний прогрес, право на помилку, можливість почати гру заново, ігровий дизайн – наявність спеціальних кнопок). Підкреслюється, що JClose дозволяє вчителям створювати заповнені пропуски дії з елементами гейміфікації; JMatch створює дії для зіставлення елементів двох груп; JQuiz використовує чотири типи завдань (Коротка відповідь; Множинний вибір; Змішаний; Альтернативний вибір) і створює вікторину; JCross створює кросворди; JMix поєднує типи діяльності; Masher дозволяє автоматично створювати блоки з пакетів вищевказаних типів програми вправ. У статті доведено, що вправи програми Hot Potatoes урізноманітнюють рутинне виконання типових вправ в електронних курсах LMS MOODLE, підвищують мотивацію студентів до навчання та вивчення англійської мови за цільовим призначенням, подовжують термін інтересу тощо. Для подальших досліджень у цій галузі ми збираються вивчати Qedoc, Xerte та Програми iSpring та роль створених за їх допомогою гейміфікаційних заходів у формуванні комунікативної компетентності майбутніх морських спеціалістів, а саме судноінженерів. гейміфікаційна діяльність, LMS MOODLE, Hot Potatoes, суднові інженери, комунікативна компетентність.
- ДокументИмпровизация фольклорной деятельности в музыкальном воспитании старших дошкольников(Бердянский государственный педагогический университет, 2019) Лисовская, ТатьянаВ настоящее время рассматривается проблема музыкального воспитания старых дошкольников в условиях фольклорной импровизации, необходимости формирования духовности, моральности молодости громадян и обеспечения питания национальных национальностей. У нынешних умов в Украине возникают проблемы гуманизации содержаний, проявления национальной духовности, становления гармонической индивидуальности. В связи с этими проблемами в его роли проявляется эстетическая культура людей, ее увлеченность мистическим житием – это важная черта формирования чуттвого світу индивидуальности. Використовую творческую силу мистизма, содержащую музыку, можно реально добиться внутреннего благосостояния людей, снисхождения к реформам и духовных ориентаций. Музыка может быть использована во внутренней світ дитини, безпосредственно на ее початке, где есть маленький слухача, вызывает повторяющиеся реакции, знакомится с традициями своего народа, звичами и обрядами, віруваннями, культурой, добычей є до прекрасного. Твори музицизма глубоко проникают в душу маленькой дитини, формируют интерес к високохудожной музыке. Являются музыкальными творениями, которые создают прекрасное и разностороннее чувство индивидуальности, иногда вызывают эмоциональные отклики, которые находятся на эстетическом уровне. Знакомство с музыкальной и эстетичной культурой народов позитивно влияет на формирование эстетических суждений, оценок, представлений детей старшего дошкольного возраста для познания себя, людей, мыслей, мистики. Выходя из глубин украинской истории, музыкальный фольклор несесе в собственном древнем «коде» украинской нации, который бережно передавался с поколения в поколение. Яркая музыкальность моих фольклорных напоминаний, в их чтении, содержит элементы импровизации, игры, танцы, декламации, барвистические костюмы, которые помогут их доступным для размышления и празднования дней до школьного вечера. Доказано, что отдельные педагоги и возможности украинского музыкального фольклора доводят, что это, как известно, просто и доступно для использования музыкального материала, и уникальным собственным формированием музыкально-импровизационных проектов детского дошкольного образования.
- ДокументОсобливості змісту освіти в початкових школах Німеччини(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кашуба, Олександра; Кравчук, Тетяна; Навольська, ГалинаУ статті визначаються складові змісту початкової освіти в Німеччині, розглядається специфіка навчання в сучасній німецькій школі. Викликом для змін в українській освіті є той факт, що сьогодні, на жаль, початкова школа стала недостатньо ефективною в порівнянні з європейською. На вимогу часу потрібно змінювати підходи та формат навчання. Усе це обумовлює наш інтерес до здобутків зарубіжних учених. Дослідження присвячено проблемам реалізації змісту освіти в початкових школах Німеччини, де основною метою навчання є розвиток у школярів здібностей до спілкування. Таким чином, бачимо, що в процесі вивчення особливостей змісту освіти початкової школи важливу роль відіграє збільшення часу і його перерозподіл на вивчення окремих предметів і тем, а також розширення навчальних програм через новий матеріал, розвиток диференціації завдань, урахування емоційної і соціальної стабільності дитини, забезпечення всебічного розвитку особистості, орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів під час модернізації навчальних планів, програм і підручників, розширення мереж факультативних навчальних дисциплін. Очевидно, що багато проблем особливостей змісту освіти в початкових школах потребують і в Німеччині подальшого розв’язання. Однак досвід німецької початкової освіти викликає все більший інтерес у Європі. Щодо України, то вільний доступ до інформації дозволить вітчизняним ученим здійснити ефективний порівняльний аналіз, визначити ті форми і методи, які доцільно використати в умовах національної школи. Практичне значення роботи визначається тим, що опрацьований матеріал, положення і висновки сприятимуть передачі педагогічного досвіду. Вони можуть бути використані в написанні підручників та методичних посібників, у практичній діяльності учителів початкових шкіл.
- ДокументРозвиток емоційного інтелекту як важливий компонент методики навчання мови в закладах загальної середньої освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Дика, Наталія; Глазова, ОлександраУ статті висвітлено особливості розвитку емоційного інтелекту в учнів закладів загальної середньої освіти. Обґрунтовано актуальність обраної теми та проаналізовано наукові педагогічні, психологічні, лінгводидактичні джерела. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння структури емоційного інтелекту, визначено найбільш поширені погляди на емоційний інтелект, подано його структуру. Співвіднесено структуру емоційного інтелекту з його функціями. Наведено етапи розвитку емоційного інтелекту в учнів закладів загальної середньої освіти. Запропоновано зразки різнорівневих вправ.
- ДокументМіжпредметні зв’язки математики та інформатики в компетентнісно орієнтованому змісті сучасного підручника математики(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Панова, Світлана ОлегівнаУ статті розглядається наявність міжпредметних зв’язків математики та інформатики у компетентнісно орієнтованому змісті сучасних підручників математики. Автором висувається припущення, що формування компетентнісно орієнтованого змісту сучасного підручника математики в багатьох аспектах спирається на міжпредметні зв’язки математики з іншими навчальними предметами. Основними методами дослідження є теоретико-методологічний аналіз щодо теорії та практики шкільної навчальної літератури, розробки змісту сучасного підручника математики на засадах компетентнісного підходу; аналіз змісту сучасних підручників математики на включення задач, які реалізують міжпредметні зв’язки математики та інформатики; узагальнення шляхів реалізації міжпредметних зв’язків математики та інформатики. У результаті дослідження визначено, що на формування змісту сучасного підручника математики впливають провідні засади освітньої реформи (Концепція “Нова українська школа”) (2016); загальна інформатизація суспільства; підвищення рівня національної самосвідомості в Україні; потреба в освічених, креативних громадянах України та конкурентоспроможних фахівцях, здатних до самопізнання, самовдосконалення та самореалізації тощо. З’ясовано, що компетентнісно орієнтований зміст сучасних підручників математики може формуватися під випливом багатьох факторів та відповідно до принципів і дидактичних умов, які передбачають включення завдань, які реалізують міжпредметні зв’язки математики та інших предметів. Проведений аналіз показав, що лише в декількох сучасних підручниках з математики включено комп’ютерно-орієнтовані завдання, які потребують від учнів застосування знань та умінь, набутих на уроках інформатики. Перспективними видаються дослідження фахової підготовки майбутніх учителів математики щодо реалізації міжпредметних зв’язків математики та інформатики, а також розробка системи комп’ютерно-орієнтованих завдань з математики для учнів основної школи.
- ДокументРеалізація технологічного підходу у навчанні майбутніх учителів математики(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бевз, Валентина; Годованюк, Тетяна; Дубовик, ВіталійВ інформаційному світі під час навчання студенти мають за невеликі проміжки часу пропускати через себе велику кількість інформації та диференціювати її відповідно до вимог, потреб і бажань суб’єктів освітнього процесу. Саме тому домінантною ознакою навчально-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя математики має стати глибоке знання та розуміння всіх механізмів процесу навчання, тобто технологічність – досягнення поставленої мети на основі використання раціональної системи дій викладача і студентів (вчителя та учнів). Одна з перших технологій в освіті – програмоване навчання – з'явилася в середині минулого століття. Характерними рисами цієї технології є чітке формулювання навчальної мети та надання алгоритму її досягнення. Ще одна технологія бере свій початок з середини минулого століття – це технологія перспективно-випереджального навчання. Основна ідея цієї технології – створення комфортного освітнього середовища й умов для забезпечення успіху в навчанні. Обидві ці технології відносяться до педагогічних технологій на основі ефективності управління та організації процесу навчання. Особливої актуальності в процесі підготовки майбутніх учителів набуває самостійна робота студентів, оскільки такий вид навчально-пізнавальної діяльності вони мають пропагувати в роботі з майбутніми вихованцями в закладах загальної середньої освіти. Тому, в контесті дослідження розглядалося питання про організацію самостійної роботи студентів на основі перспективно-випереджувальної технології з використанням ІКТ. Для інтенсифікації підготовки майбутніх учителів математики на основі ефективної самостійної роботи запропоновано осучаснити та адаптувати дві відомі технології – перспективно-випереджального та програмованого навчання. Основна ідея – за допомогою відкритих онлайн курсів та інших сервісів (подкасти, інтерактивна стрічка часу, квест посібники тощо) виносити на самостійне опрацювання студентами окремих навчальних тем, випереджаючи їх вивчення в аудиторії.