Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 762
  • Документ
    Розробка веб-модуля мотиваційної підтримки навчання
    (Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach, 2026) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Несторенко, Олександр; Чхайло, Микола
    Метою статті є розкриття можливостей використання гейміфікації для підтримки навчальної мотивації здобувачів професійної освіти та розробка веб-модуля гейміфікації у середовищі LMS Moodle. Актуальність дослідження визначається необхідністю оновлення підходів до організації освітнього процесу в умовах цифрової трансформації, поширення дистанційних і змішаних форматів навчання, а також зниження рівня залученості здобувачів освіти до традиційних форм навчальної діяльності. Методи дослідження охоплюють теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми гейміфікації, узагальнення сучасних освітніх практик використання ігрових механік, аналіз можливостей систем управління навчанням, а також проєктування і реалізацію веб-модуля гейміфікації у структурі навчального курсу. У процесі дослідження враховано принципи мотиваційної підтримки, наочності результатів навчання, адаптивності та інтеграції гейміфікаційних елементів у цифрове освітнє середовище. Результатом дослідження стала розробка веб-модуля гейміфікації для LMS Moodle, що забезпечує інтерпретацію навчальних досягнень здобувачів освіти у вигляді балів, рівнів, досягнень і показників прогресу. Запропоноване рішення передбачає інтеграцію ігрових механік у структуру навчального процесу, включаючи систему накопичення балів, рівневу модель просування, візуалізацію результатів і рейтингові елементи. Реалізація модуля сприяє підвищенню прозорості оцінювання, активізації навчальної діяльності та підтримці мотивації здобувачів освіти. Висновки підтверджують доцільність використання гейміфікації як складової цифрового освітнього середовища та демонструють практичні можливості розробленого веб-модуля для підтримки навчальної активності й залученості здобувачів освіти.
  • Документ
    Від механічного калькулятора до теорії монад: універсальний розум Лейбніца в інтегруванні світу ідей
    (Zenodo, 2026-07-02) Кудінов, Микола Валерійович
    Стаття присвячена грандіозній науковій та філософській спадщині Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646–1716) - останнього «універсального генія», чиї ідеї заклали фундамент сучасної математики, логіки та комп’ютерних наук. У роботі проаналізовано шлях вченого від конструювання перших механічних обчислювальних пристроїв до створення метафізичної теорії монад, що розглядає Всесвіт як гармонійну обчислювальну систему. Особливу увагу приділено розробці математичного аналізу. Детально розглянуто еволюцію нотації Лейбніца - символів диференціала та інтеграла, які завдяки своїй гнучкості стали універсальною мовою науки. Висвітлено розвиток аналізу багатьох змінних, зокрема концепцію повного диференціала, кратних інтегралів та інтегрального правила Лейбніца, що пов’язує диференціювання з параметричними змінами меж. Окремий блок дослідження присвячено дискретній математиці та логіці. Описано створення бінарної системи числення як прообразу цифрового коду та розробку арифмометра («ступінчастого валика»). Проаналізовано внесок Лейбніца у комбінаторику через трактат «De Arte Combinatoria», а також його пророчі ідеї в лінійній алгебрі, зокрема використання індексів та ранні форми теорії детермінантів. У статті досліджено застосування аналізу до фізичних задач: виведення рівняння ланцюгової лінії (катенарії), участь у розв’язанні задачі про брахістохрону та формулювання закону збереження «живої сили» (vis viva). Розглянуто роль Лейбніца як фундатора топології через його концепцію Analysis Situs та розробку чисельних методів (скінченних різниць та квадратурних формул). Завершує роботу аналіз філософських засад математики Лейбніца: принципів достатньої підстави та неперервності («Natura non facit saltus»), а також монадології, де математична точка стає відображенням нескінченної складності буття. Матеріал демонструє, як мрія Лейбніца про «універсальну характеристику» втілилася в сучасну цифрову цивілізацію та штучний інтелект.
  • Документ
    Художня інтерпретація як основа музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва
    (Перспективи та інновації науки, 2026) Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Бузова, Олена Дмитрівна
    У статті здійснено аналіз наукових праць з досліджуваної проблеми. Визначено феномен «художня інтерпретація», який визначено як складний творчий процес, що передбачає задум, творення художнього образу, проникнення в його інтонаційний зміст, розуміння і розкриття семантичного значення; як особливу духовно-практичну діяльність, в складній інтегративній структурі якої діалектично взаємодіють інтелектуальні та емоційні реакції, співпереживання, ідентифікація, співтворчість. Зазначено, що художня інтерпретація, як основа музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва, передбачає сформованість аксіологічної сфери студента, його потреби художнього спілкування, здатності до адекватного художнього сприйняття, оцінки, самооцінки, вмінь вступити в діалог з автором, художнім образом, самим собою. Виокремлено герменевтичний підхід, цінність якого для мистецької педагогіки полягає в цілісному сприйнятті, пізнанні, осягненні й інтерпретації художнього образу, у створенні умов для розвитку і розуміння сенсу, ідеї, інтонаційного словника, закономірностей музичної форми, формування суб’єктивних суджень реципієнта щодо ідейної спрямованості музичного твору, творчого методу композитора. Підкреслено, що здійснення повноцінного процесу художньої інтерпретації обумовлюється орієнтацією майбутніх фахівців в царині мистецтва,досвідом художнього сприйняття, знаннями жанрів і стилів різних видів мистецтва, їх історичним становленням і розвитком, здатністю усвідомлювати художньо-образний зміст музичного твору у єдності змісту і форми.Ефективним у процесі художньої інтерпретації визначено метод художньо-стильового аналізу, котрий забезпечує художньо-світоглядну орієнтацію студентів, активізує художнє мислення, здатність до співпереживання, емоційної ідентифікації, емпатійного проникнення в художньо-образний зміст твору, відтворення у сценічному виконанні й у процесі педагогічного спілкування з учнівською аудиторією.
  • Документ
    Фонд рідкісної і цінної книги Бердянського державного педагогічного університету як джерело збереження культурної спадщини
    (Культурологічний альманах, 2026) Антощак, Марина Миколаївна; Білокінь, Світлана Володимирівна; Золотар, Людмила Миколаївна
    У статті досліджується роль та значення фонду рідкісної і цінної книги бібліотеки Бердянського державного педагогічного університету у контексті збереження національної культурної та інтелектуальної спадщини. Здійснено комплексний історико-книгознавчий аналіз процесу генезису, функціонування та соціокультурної ролі фонду. Дослідження базується на вивченні специфіки формування окремого підрозділу бібліотеки, створення книжкових колекції, які сформували унікальні зібрання книжкових пам’яток. Автори публікації висвітлюють специфіку формування колекції, що включають стародруки, прижиттєві видання відомих діячів науки та культури, освіти, а також книги з дарчими написами та екслібрисами. Наголошено на важливості збереження таких фондів у контексті сучасних викликів для культурної спадщини України. Висвітлено значення фонду у вихованні студентської молоді та популяризації книжкової культури Приазовського регіону. Фонд рідкісної та цінної книги Бердянського державного педагогічного університету є не лише структурним підрозділом бібліотеки, а й унікальним культурним осередком.Це дослідження спрямоване на звернення уваги на об’єкти, які є частиною культурної спадщини, але в умовах війни, яка створює безпрецедентні ризики: загроза фізичного знищення абоненалежного зберігання раритетів, ризик незаконного вивезення (мародерства) культурних цінностей, неможливість доступу українських науковців до першоджерел. Публікація підкреслює необхідність звернення уваги та фіксації статусу таких фондів та розробки стратегій їхнього дистанційного моніторингу й майбутнього повернення до українського наукового та культурного простору.
  • Документ
    Semantic functions of adjoining constructions in English literature of the 16th and 17th centuries (based on William Shakespeare’s works)
    (Актуальні питання іноземної філології, 2026) Bohdan, Valerii; Dubrova, Oksana; Moroz, Andrii
    The revival of interest in the study of the “History of the English Language” is due to a new perspective on its importance in the training of Germanic philologists. Original texts are the main source of information about the state of a language and the linguistic processes that took place in it at the time of their creation. William Shakespeare is the most researched author in English literature. However, despite the enormous interest, virtually no one has studied the semantic relationships between the parts of text units of expressive syntax in his works in general and adjoining constructions in particular, which makes our research relevant. The goal of our research is to study the peculiarities of semantic relationships between the parts of adjoining constructions in William Shakespeare's works. The study shows that in adjoining constructions, the types of relations typical of complex sentences (copulative, disjunctive, adversative, adverbial, object and attributive) transform, and meanings of additional information and evaluation become predominant. The analysis of the semantic relationships between the components of adjoining constructions in has led to the following conclusions: examples of a wide variety of semantic relationships have been identified – additional information, precise definition, hypothesis, conclusion, cause, consequence, contrast and enumeration. The most productive adjoining connectives were found to be “and”, “but”, “which”, “because” and “if”. Given the fairly large number of adjoining constructions, it was concluded that these expressive textual syntactic units could be attributed to the nomenclature of characteristic features of the individual authorial style of this outstanding master of imaginative writing.