Переглянути
Нові надходження
- ДокументРеалізація педагогічних умов розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії в закладах післядипломної освіти(ДЗВО "Університет менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України, 2020) Кочерга, Євгенія Володимирівна; Скиба, Юрій АндрійовичУ статті розглянуто поняття про здоров’язбережувальну компетентність учителя хімії, як динамічну рису його особистості, засновану на інтеграції знань, умінь, навичок, цінностей і досвіду, що проявляється у здатності здійснювати особистісну та професійну здоров’язбережувальну діяльність на уроках та в позаурочній роботі з хімії. У її структурі ми виокремлюємо ціннісно‐мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та особистісний компоненти. Для їх розвитку визначаємо такі педагогічні умови: розвиток стійкої мотивації до здоров’язбережувальної індивідуальної та професійної діяльності, посилення здоров’язбережувальної компоненти змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів хімії та використання інтерактивних технологій навчання на курсах підвищення кваліфікації. Реалізація зазначеного можлива за умови проведення на курсах підвищення кваліфікації занять у формі: коучингових тренінгів (спрямованих на результат, на розвиток особистих можливостей учителів, на розвиток міжособистісних навичок та здатності розуміти інших і співпереживати їм), практичних занять з використанням сучасних інформаційно‐комунікаційних технологій та вебінарів (семінарів або тренінгів, які проходять онлайн, забезпечуючи синхронний режим і надаючи інструменти для спільної дистанційної роботи учасників). Під час проведення цих видів занять на курсах підвищення кваліфікації використовуються такі технології: загальнодидактичні (інтерактивні) та специфічні (здоров’я‐збережувальні, оздоровчі, навчання здоров’я, виховання культури здоров’я, екологічні здоров’язбережувальні та забезпечення безпеки життєдіяльності). Основою для використання зазначених видів занять та технологій на курсах підвищення кваліфікації вчителів є інтегрований підхід, який полягає у вивченні питань здоров’язбереження крізь призму цілісності знань про здоров’я в межах хімії, біології, екології, арт‐педагогіки, нейропедагогіки, психології та STЕAM‐освіти.
- ДокументМоделювання розвитку здоров’язбережувальної та емоційно-етичної компетентностей вчителів у післядипломній освіти(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2021) Кочерга, Євгенія Володимирівна; Скиба, Юрій АндрійовичУ статті розкрито актуальність розвитку здоров’язбережувальної та емоційно-етичної компетентностей учителів, які є складовими їхньої професійної компетентності. Обґрунтовано теоретичну модель розвитку здоров’язбережувальної та емоційно-етичної компетентностей учителів у післядипломній освіті. Розкрито змістове наповнення мотиваційно-ціннісного, організаційно-змістового, діяльнісно-операційного та аналітико-результативного блоків розробленої моделі. Запропоновано впровадження у практику артвправ «Прорости зернятко», «Каракулі», «Люблю і роблю», «Моя тканина», «Чарівна паличка», які сприяють розвитку у вчителів навичок знаходження власних ресурсів для професійного вдосконалення та активної життєдіяльності.
- ДокументThe features of forming the ecological consciousness of a person(AD ALTA : Journal of Interdisciplinary Research, 2023) Hnatyuk, Vitaliy; Pshenychna, Natalia; Otych, Dariia; Kara, Svitlana; Potapchuk, HannaIn recent decades, people have faced a severe threat of an ecological catastrophe, primarily due to the conflict between culture and the laws of nature. Society has exceeded the capabilities of the biosphere. In this context, there is a need to make all aspects of social life more environmentally friendly, including developing and implementing resource-saving and waste-free technologies, which requires the active participation of ecologically conscious persons. The environment must be provided with the necessary resources for carrying out socially significant work. Knowledge of the interactions between society and the environment, understanding the immediate and long-term consequences of natural changes, appreciation, conservation of natural resources, and love for nature are essential. Technological progress has improved people's financial lives, but unfortunately, it has caused significant damage to the entire biosphere. In these conditions, the understanding of contradictions arising in the "nature-conscious society" sphere lags behind the constant growth of conflicts. Resolving the ecological problems of the current stage of social development requires a new worldview and the formation of people's thinking and attitudes toward the major issues of human life. The formation of this ideology allows people to recognize their honesty and naturalness and transform consumer relations into sustainable consumption. Despite society's attempts to reflect its actions against nature, people's perceptions of the world are still distorted, their natural behavior is ecologically abnormal, and people are not yet ready to actively work in harmony with nature. Therefore, the relevance of the research topic is determined by the need for a deep and comprehensive analysis of information on the formation of ecological consciousness in the context of natural social development. Theoretical research enables the creation of a broad concept of environmental consciousness and the revelation of its nature, functions, and role in the development of the environment. The article hypothesizes that the formation of ecological consciousness depends on the person's age. Based on a sociological study conducted by the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation on behalf of the Environmental Law Association, problems of forming ecologicalconsciousness and age-specific features of ecological perception were identified. As a result, forms and methods of creating ecological consciousness for different age groups were developed: children (preschoolers), adolescents (schoolchildren and students), and adults. The article emphasizes the necessity of educational and awareness-raising activities among the people of each age group to form ecological consciousness effectively.
- ДокументМетодика навчання фізики на адаптаційних курсах(Slovak international scientific journal, 2024) Кузнєцова, Олена ЯківнаЗ огляду на європейські програми розвитку, зростання та модернізації промисловості, які ґрунтуються на ідеї перетворення інноваційних розробок та технологій з академічних наукових досліджень на комерційні проекти, затребуваним на сучасному ринку праці є фахівець, який володіє вміннями добувати та аналізувати новітню фахову інформацію, генерувати нові ідеї та впроваджувати інноваційні підходи у комерційні проекти, готовий до постійного навчання, професійного розвитку та адаптації. Саме поглиблена підготовка фахівців з фізики у вищому навчальному технічному закладі освіти здатна забезпечити високий рівень новітніх професійних компетенцій сучасного фахівця. Представлена у статті методика навчання на адаптаційних курсах з фізики виступає інструментом, який допомагає студентам першого курсу зменшити вплив навчального та психологічного стресу на опанування ними університетським курсом фізики та розвитку навичок самонавчання, що сприяє їхньому успішному професійному становленню та майбутньому фаховому зростанню.
- ДокументКризові періоди життєдіяльності студентів: особливості психологічного консультування(Перспективи та інновації науки, 2025-04-25) Кочерга, Євгенія Володимирівна; Кривоніс, Тамара Григорівна; Кулаковський, Тарас Юрійович; Гузій, Наталія Василівна; Шавровська, Наталія ВолодимирівнаСтаття присвячена глибокому аналізу кризових періодів у життєдіяльності студентів, а також розгляду особливостей психологічного консультування в умовах цих криз. Період студентського життя характеризується низкою стресових ситуацій і змін, які можуть значно впливати на психоемоційне благополуччя студентів. У статті детально розглянуті ключові чинники, що спричиняють кризові стани серед молоді, зокрема вікові, соціальні та психоемоційні особливості цього етапу життя. Визначено, як адаптація до навчального процесу, вимоги до академічної успішності, а також соціальна ізоляція чи проблеми в особистому житті можуть бути факторами, що сприяють виникненню криз. Особливу увагу приділено типових психоемоційних і поведінкових проявів, з якими студенти можуть зіткнутися в період криз, таких як тривога, депресія, почуття невпевненості, порушення в навчальному процесі, проблеми з міжособистісними стосунками. Визначено, які саме аспекти психоемоційного стану студентів найчастіше піддаються впливу у періоди змін і стресів, і як це може відображатися на їхній здатності адаптуватися до нових умов. Важливим аспектом статті є розгляд підходів та методів психологічного консультування, які є найбільш ефективними для підтримки студентів у кризових ситуаціях. Окремо висвітлено важливість формування довірчих відносин між консультантом і студентом, що є основою для надання психологічної допомоги. Вивчені методи, такі як когнітивно-поведінкова терапія, арт-терапія, а також наративний підхід, демонструють свою ефективність у роботі з кризовими станами, сприяючи розвитку самосвідомості студентів та покращенню їхнього психоемоційного стану. Крім того, стаття містить рекомендації щодо впровадження ефективних методів консультування та роботи з кризовими станами у закладах вищої освіти. Зокрема, акцентується увага на важливості підвищення доступності психологічної допомоги, формуванні культури звернення до фахівців з ментального здоров’я серед студентів, а також на впровадженні превентивних заходів, таких як тренінги з розвитку стресостійкості, програми по підвищенню емоційної грамотності і підтримка студентів на всіх етапах їх навчання.