Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/2539
Назва: Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців мистецьких дисциплін як фактор їх професійної самореалізації
Автори: Погребняк, Марина Миколаївна
Соломоха, Світлана
Грищенко, Юлія
Вовк, Мирослава
Філіпчук, Наталія
Омельченко, Анетта Іванівна
Бурназова, Віра Володимирівна
Бузова, Олена Дмитрівна
Григор'єва, Вікторія Вікторівна
Косенко, Павло Борисович
Смаковський, Юрій Васильович
Сергієнко, Світлана Михайлівна
Бакум, Вікторія
Мартиненко, Олена Володимирівна
Тараненко, Юлія Петрівна
Ємельянова, Олена Юріївна
Петрик, Олег
Кривунь, Наталя Сергіївна
Шабаліна, Олена
Медвідь, Тетяна
Сердюк, Тетяна Альбертівна
Павленко, Руслан Валентинович
Pogrebnyak, Maryna
Omelchenco, Anetta
Burnazova, Vira
Buzowa, Olena
Grigoryeva, Victoria
Kosenko, Pavlo
Smakovsky, Yuri
Sergienko, Svetlana
Martynenko, Olena
Taranenko, Juliya
Yemelyanova, Olena
Kryvun, Natalya
Serdyuk, Tetyana
Pavlenko, Ruslan
Ключові слова: театральний танець
художня культура Європи
хореографія
історія хореографічного мистецтва
сучасний танець
choreography
Дата публікації: 2019
Видавництво: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні
Бібліографічний опис: Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців мистецьких дисциплін як фактор їх професійної самореалізації : колективна монографія / за ред. А. І. Омельченко ; Міністерство освіти і науки України ; Бердянський державний педагогічний університет ; Національна академія педагогічних наук України ; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих. – Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2019. – С. 292–308.
Короткий огляд (реферат): Складне та багатопланове обличчя культури початку XX ст. відображало різні уявлення про шляхи поновлення традиційної культури, різні аспекти естетичної думки. Але новації в мистецтві були історично закономірними, відповідали на реальні естетичні запити, які ставило життя. Використання нових лексичних засобів, оновлення техніки повинні були втілювати з достатньою переконливістю всю гостроту повсякденних потрясінь, притаманних цій епосі. Старі норми відмирали. Виникли нові течії в мистецтвах, які народжувалися, з одного боку, стрімким розвитком науки й техніки, з іншого боку – як антитеза натиску урбанізації та механіцизму. ХІХ – поч. ХХ ст., що прийшли на заміну позитивізму, передусім, «філософія музики» Ф. Ніцше і А. Шопенгауера, інтуїтивізм А. Бергсона, які протиставляють художню творчість інтелекту, визнають її інтуїтивну або екстатичну природу, приймають у якості носіїв творчого начала органічнодушевні процеси або екстатичні духовні акти як вихід за межі природного та соціального, до «потойбічного світу»; – символізм у мистецтві; – народження символічною культурою феномену багатосторонньої, універсальної творчої особистості, виникнення нового типу художньої єдності, нового типу мислення; – світоглядні ідеї Франсуа Дельсарта; Еміля Жака Далькроза; Василя Кандинського «про духовне в мистецтві»; маніфест «Танець майбутнього» Айседори Дункан, ідея мистецтва нових можливостей, мистецтва як типу філософування, а також ідея створення єдиної художньої мови, за допомогою якої був би здійснений глибинний внутрішній художній синтез.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/2539
ISBN: 978-966-197-690-9
Розташовується у зібраннях:Монографії



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.