Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/3520
Назва: Творчий метод і неокласичний танець Вільяма Форсайта
Автори: Погребняк, Марина Миколаївна
Pogrebnyak, Maryna
Ключові слова: балетний театр
творчий метод
неокласичний танець
творчий метод
авторські хореографічні твори
хореографія
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Погребняк М. М. Творчий метод і неокласичний танець Вільяма Форсайта / / М. М. Погребняк // Актуальні питання гуманітарних наук. – 2020. – № 32, Т.2. – С. 17-21.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена творчості Вільяма Форсайта – одного із представників нових напрямів театрального танцю, продовжувача традицій балетмейстера Дж. Баланчина. Актуальність статті зумовлена необхідністю теоретичної підтримки митців і навчального процесу у галузі нових явищ хореографічного мистецтва, зокрема нових ідей хореографів – представників сучасного балету, які поступово просотуються у світовий театральний простір. У статті проаналізовано методи так званої «технології імпровізації» й окремі авторські хореографічні твори балетмейстера Вільяма Форсайта. Метою наукової розвідки є виявлення особливостей творчого методу, естетики неокласичного танцю і характерних ознак індивідуального балетмейстерського стилю Вільяма Форсайта. Методологія дослідження ґрунтується на використанні джерелознавчого методу для вивчення творчої діяльності балетмейстера Вільяма Форсайта; аналітичного – для виявлення особливостей його творчого методу, естетики неокласичного танцю і характерних ознак індивідуального балетмейстерського стилю; історико-типологічного – для класифікування авторських творів балетмейстера. Виявлені характерні особливості творчого методу й естетики театрального танцю Вільяма Форсайта. Ними стають: 1) використання прийомів «технології імпровізації» («Improvisation Technologies») для створення лексичних новоутворень неокласичного танцю («переорієнтація підлоги», «стиснення часу» та ін.); 2) використання єдиної танцювальної мови протягом всієї вистави – класичного танцю, модифікованого у бік більшої пластичної виразності та свободи інтелектуально-конструктивістським методом або методом імпровізації (нових положень рук, незвичайних тілесних ракурсів, переплітання пластичних горизонталей із вертикалями, «контрасту темпів»); 3) зміщення осі рівноваги танцівниці на пуантах у сольній формі та в дуетних підтримках і т. ін.; 4) антиунісон і асиметрія сольних і дуетних пластичних характеристик, прийом «розсипання» академічних па, кілька центрів розвитку дії у композиції танцю. Зроблено припущення про зародження однієї з нових форм театрального танцю, названого авторкою дослідження неокласичним джаз-танцем
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/32.214520
http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/3520
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Pogrebnyak M. Tvorchyi metod Vilyama Forsaita.pdf2,48 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.