Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/584
Назва: Франсуа Війон – Віктор Домонтович: між новим і минулим
Інші назви: Francois Villon – Victor Domontovych: between new and past
Автори: Новик, Ольга Петрівна
Novyk, Olha
Ключові слова: Віктор Домонтович,
Франсуа Війон,
митець,
криза,
суспільство.
Дата публікації: кві-2019
Видавництво: БДПУ
Бібліографічний опис: Новик О. Франсуа Війон – Віктор Домонтович: між новим і минулим / О. Новик // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки : [зб. наук. ст.] / [гол. ред. В. А. Зарва]. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – Вип. 18. – С.111-117
Серія/номер: Філологічні науки;
Короткий огляд (реферат): У статті досліджується повість Віктора Домонтовича «Франсуа Війон». Текст розглядається крізь призму інтелектуальних пошуків Петрова-Бера у царині філософських та-історіософських досліджень. Встановлено, що жанр белетризованої біографії письменник використовує як форму для філософських міркувань про кризи в суспільстві і проблему митця. Проблема митця і суспільства автором переосмислюється не просто крізь призму кризи віків, письменник здійснює зіставлення переходу від Середньовіччя до нових часів і зміни в суспільстві на переломі ХІХ–ХХ ст. Образ Франсуа Війона постає завдяки авторському художньому втіленню низки гострих проблем: поет і суспільство, кохання і гроші, розпуста і тілесність, святість і гріховність, талант і продажність, життя і смерть тощо. Руйнування образу Мадонни-музи, бажаної і недосяжної, є знищенням ідеалів митця, його власного «Я», це шлях, що веде до відмови від ідеалів, і почасти уможливлює для читача розуміння трагічності постаті Франсуа Війона. Віктор Домонтович, послуговуючись образом поета давніх часів, проектує зміни, які в ньому відбуваються під впливом кризи суспільної і особистої, на людину початку ХХ ст. Таким чином автор переосмислює і світ, і людину епохи змін, зокрема людину творчу. При цьому у творі Віктора Домонтовича Франсуа-поет поступається першістю Франсуа-втіленню епохи. Боротьба з самим собою, відмова від шляху умовностей і заборон призводить до появи Франсуа-злочинця, порушника норм суспільної моралі. Талант – це те, що залишається у митця, попри зміни соціального статусу, імені й поведінки. Автором переосмислюються поняття віри і святості, гріха й покари в часи, коли нівелюються інші цінності, окрім влади грошей. У цьому контексті розглянуто і образи священиків у перехідні епохи, роль релігії та церкви. Однією з ключових постатей у житті Війона змальовано метра Гільйома, який виховував хлопчика молитвами у замкненому просторі: сад-церква-цвинтар. Бунт юнака співпадає з виходом зі звичного простору і кризою переконань.
Опис: DOI 10.31494/2412-933X-2019-1-8-111-117
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/584
ISSN: 2412-933X
Розташовується у зібраннях:Наукові фахові видання БДПУ. Філологічні науки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Novyk O. Fransua Viion – Viktor Domontovych mizh novym i mynulym .pdf601,8 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.