Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/810
Назва: Поняття “Інтерпретація” в терміносистемі літературознавчої теорії: історіографічний дискурс
Інші назви: The notion “Interpretation” in the term system of literary theory: historiographic discourse
Автори: Давиденко, Іван Олександрович
Davydenko, Ivan
Ключові слова: автор,
герменевтика,
задум,
інтенція,
інтерпретація,
смисл,
текст.
Дата публікації: гру-2018
Видавництво: Видавничий будинок ММД
Бібліографічний опис: Давиденко І. Поняття “Інтерпретація” в терміносистемі літературознавчої теорії: історіографічний дискурс / І.Давиденко // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки : [зб. наук. ст.] / [гол. ред. В. А. Зарва]. – Мелітополь : Видавничий будинок ММД, 2018. – Вип.17. – С.64-77
Серія/номер: Філологічні науки;
Короткий огляд (реферат): У статті узагальнено та систематизовано основні положення теорії інтерпретації, що дало змогу простежити у діахронії як змінювалися погляди на феномен тлумачення художнього твору. Один із основних термінів літературознавчої науки розглядається в контексті парадигми мислительних операцій, які здійснює мозок у процесі сприйняття тексту: “рецепція–осмислення–інтерпретація–розуміння”. У роботі обґрунтовано гіпотезу про нерівнозначність ментальних стадій творчого читання. Рецепція визначається як етап первинного емоційно-інтенційного знайомства з твором, який супроводжується маркуванням основних проблем і смислів без глибокого проникнення у тканину тексту. Осмислення передбачає генерування думок у процесі інтелектуального пізнання художнього світу твору. Натомість інтерпретація розглядається як процес пошуку та упорядкування широкого кола думок, ідей, вражень, спрямованих на реконструкцію первинного (авторського) задуму з можливістю вийти за його межі. Літературознавче тлумачення відрізняється від аматорського більш глибоким знанням літературного процесу, теоретико-емпіричних здобутків науки про мистецтво слова і вмінням застосовувати ці положення на практиці з кінцевою метою побудови гносеологічного кластера, який би максимально відповідав авторському баченню твору, а читачам слугував би в якості універсального ключа його декодування. В залежності від ступеня вірогідності, дослідницької коректності кожного варіанту / версії тлумачення було виокремлено власне інтерпретацію та міфологізацію. Завершальним етапом глибокого засвоєння результатів інтерпретаційної діяльності визначено розуміння. Розроблена проблематика сфокусована на змістовому діапазоні поняття “інтерпретація”, його філософському та літературознавчому аспектах в історіографічній перспективі. Головний результат проведеної роботи суголосний науковій новизні дослідження і полягає у висвітленні шляху становлення та розвитку теорії тлумачення в сучасному інтер’єрі, який репрезентований як модель історії ідей відомих учених-герменевтів.
Опис: DOI 10.31494/2412-933Х-2018-1-7-64-77
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/810
ISSN: 2412-933X
Розташовується у зібраннях:Наукові фахові видання БДПУ. Філологічні науки



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.