Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/812
Назва: “У Салтикові є щось Свіфтовське…”: своєрідність сатири англійського і російського письменників
Інші назви: “There is something from Swift in Saltykov…”: peculiarity of satire of English and Russian writers
Автори: Зарва, Вікторія Анатоліївна
Zarva, Viktoria
Ключові слова: сатира,
гіпербола,
іронія,
гротеск,
сарказм,
пародія,
новаторство.
Дата публікації: гру-2018
Видавництво: Видавничий будинок ММД
Бібліографічний опис: Зарва В. “У Салтикові є щось Свіфтовське…”: своєрідність сатири англійського і російського письменників / В.Зарва // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки : [зб. наук. ст.] / [гол. ред. В. А. Зарва]. – Мелітополь : Видавничий будинок ММД, 2018. – Вип. 17. – С.87-104
Серія/номер: Філологічні науки;
Короткий огляд (реферат): У статті пропонується порівняльне вивчення життєвих шляхів англійського і російського майстрів сатири різних культур і епох, аналіз спільності та відмінності їх художніх систем, єдності деяких літературних типів і художніх прийомів на прикладі двох прозових творів “Мандри Гуллівера” Джонатана Свіфта та “Історії одного міста” Михайла Салтикова-Щедріна. Простежується ступінь вивчення зазначеної проблеми, систематизуються існуючі погляди літературознавців. Наголошується, що долі англійського і російського письменників схожі: пройшли школу адміністративної праці, знали зсередини бюрократизм системи, мали можливість впливати на порядки в державі, постійно стикаючись з владними структурами, у кінці життя довго страждали на тяжку хворобу, фізичні муки митців загострювала і пригнічувала думка про самотність. На початку творчого шляху письменників супроводжував справедливий успіх, однак потім вони зазнали переслідувань через свої погляди. Обидва митці писали під псевдонімами. Працюючи для загального блага і народу, відчували наполегливе неприйняття з боку певної частини суспільства. Виступаючи проти безладів у державі, ідіотизму представників вищої влади, пороків суспільства, доводячи абсурдність світу, письменники в творчості зверталися до різних засобів сатиричної поетики – гіперболи, іронії, гротеску, сарказму, пародії та ін. Дж. Свіфта з М. Салтиковим-Щедріним як представників просвітницького реалізму, соціальної сатири об’єднують пошуки нових засобів вираження авторської позиції, використання гуманістичного сарказму, фантастичного гротеску, гіперболи, які виконують домінантну роль у поетиці творів. Форма передавання подій оповідачем спільна в обох митців. В “Історії одного міста” та “Мандрах Гуллівера” письменники виявили новаторські риси художньої манери, де гротеск є домінантою стилю. Вони створили класичні взірці сатири, застосувавши різні форми гротескної сатири. Проте в англійського митця вони зазнають істотних змін через зникнення позитивного начала. Дж. Свіфт і М. Салтиков-Щедрін – видатні сатирики у світовій літературі, які вплинули на розвиток інших митців, таких як Шеридан, Філдинг, Б. Шоу та В. Маяковський, М. Зощенко, М. Булгаков та ін.
Опис: DOI 10.31494/2412-933Х-2018-1-7-87-104
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/123456789/812
ISSN: 2412-933X
Розташовується у зібраннях:Наукові фахові видання БДПУ. Філологічні науки



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.