Перегляд за Автор "Курило, Ольга Юріївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 25
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументДизайн одягу : силабус навчальної дисципліни для першого (бакалаврського) скороченого рівня вищої освіти на 2023-2024 навчальний рік спеціальність 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології)(2023) Курило, Ольга ЮріївнаМета та предмет курсу: проєктування комфортного, функціонального, естетичного одягу, формування професійних якостей майбутнього вчителя технологій до методичного керування процесом художньо-естетичного навчання на заняттях; розвиток творчих здібностей, формування практичної готовності до проєктно-технологічної діяльності, виховання загальної трудової культури здобувачів вищої освіти, вмінь професійно використовувати знання з теорії, історії, методики та практики дизайну одягу.
- ДокументДизайн одягу : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік спеціальність 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології)(2024) Курило, Ольга ЮріївнаПроєктування комфортного, функціонального, естетичного одягу, формування професійних якостей майбутнього вчителя технологій до методичного керування процесом художньо-естетичного навчання на заняттях; розвиток творчих здібностей, формування практичної готовності до проєктно-технологічної діяльності, виховання загальної трудової культури здобувачів вищої освіти, вмінь професійно використовувати знання з теорії, історії, методики та практики дизайну одягу.
- ДокументЕкспериментальне дослідження формування мотиваційно-ціннісного компонента готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі(Актуальнi питання гуманiтарних наук, 2023) Кривильова, Олена Анатоліївна; Курило, Ольга ЮріївнаУ статті визначено зміст мотиваційно-ціннісного компонента як складника готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності; обрано та схарактеризовано діагностичний інструментарій сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності; встановлено наукову достовірність отриманих результатів експериментального дослідження. Визначено, що зміст мотиваційно-ціннісного компоненту готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності відображає внутрішнє прийняття цілей професійної діяльності, спрямованість на виконання її завдань, основних професійних функцій, що відповідають певним видам професійної діяльності у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та вирізняються креативним наповненням; інтерес до пошуку нестандартних способів розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у сфері професійної діяльності; стійке прагнення досягати очікуваних результатів на основі ціннісних орієнтирів, етичних норм, переконань та професійних установок. Встановлено, що оцінку сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності можна здійснити за двома критеріями – мотиваційним та етико-професійним – шляхом використання опитувальника «Шкала академічної мотивації» та психодіагностичного тесту «Добро і зло». Доведено, що результати педагогічного експерименту вказують на позитивну динаміку в експериментальних групах щодо збільшення кількості майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі, які на творчому рівні демонструють сформованість мотиваційно-ціннісного компоненту готовності до творчої професійної діяльності (на 16,8%), зменшення кількості майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі, у яких рівень сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності до творчої професійної діяльності характеризується як інтуїтивний (на 11,2%).
- ДокументЗміст когнітивно-діяльнісного компоненту готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності(Modern engineering and innovative technologies : International Scientific Periodical Journal, 2021) Курило, Ольга ЮріївнаУ статті на основі аналізу літератури формульовано авторський погляд на трактування поняття «готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності» та визначено її структурні компоненти (мотиваційно ціннісний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний). Розглянуто та проаналізовано основні складники когнітивно-діяльнісного компоненту готовності майбутніх фахівців до творчої професійної діяльності, які пов’язуємо з підструктурою досвіду, що включає в себе набуті знання, уміння, навички та індивідуальні особливості психічних процесів
- ДокументКомунікативні процеси в освіті : силабус навчальної дисципліни для другого рівня вищої освіти спеціалізація 015.39 Цифрові технології на 2023-2024 навчальний рік(2024) Курило, Ольга ЮріївнаМета та предмет курсу: формування педагогічної культури спілкування; оволодінні майбутніми фахівцями системою комунікативних знань, умінь, що забезпечують реалізацію функцій, покладених на викладача в цілому, здійснення майбутніми фахівцями професійно-педагогічної комунікації на високому якісному рівні, можливість самореалізації й самовдосконалення студентів через вербальні, невербальні засоби комунікації з точки зору педагогічної діяльності інженера-педагога.
- ДокументКомунікативні процеси в освіті : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Курило, Ольга ЮріївнаМета та предмет курсу: формування педагогічної культури спілкування; оволодінні майбутніми фахівцями системою комунікативних знань, умінь, що забезпечують реалізацію функцій, покладених на викладача в цілому, здійснення майбутніми фахівцями професійно-педагогічної комунікації на високому якісному рівні, можливість самореалізації й самовдосконалення студентів через вербальні, невербальні засоби комунікації з точки зору педагогічної діяльності інженера-педагога.
- ДокументКомунікативні процеси в освіті : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(2023) Курило, Ольга Юріївна
- ДокументКреативність як складник готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності(Мелітополь : ТДАТУ, 2020) Курило, Ольга ЮріївнаТеза присвячена теоретичному обґрунтуванню креативності, як творчого складника готовності інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності. Було розглянуто наукові підходи щодо визначення сутності творчої особистості та явища креативності в цілому, розуміння креативності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі як умови творчої самоактуалізації особистості та як професійно важливої якості особистісної зрілості фахівця.
- ДокументМетоди впливу на формування мотиваційно-ціннісного компонента готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності(Науковий вісник Ужгородського університету, 2023) Курило, Ольга ЮріївнаАктуальність дослідження полягає у необхідності оновлення змісту професійної (професійно-технічної) освіти та методик професійного розвитку педагогічних працівників, що потребує: урахування техніко-технологічних змін у галузях економіки; впровадження інноваційних технологій в освітній процес; створення гнучких траєкторій для опанування компетентностями, затребуваними роботодавцями; підготовку мотивованих фахівців нової генерації, зокрема інженерів-педагогів харчової галузі. Мета дослідження: висвітлення методів психолого-педагогічного впливу на формування мотиваційно-ціннісного компонента готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності. Методи дослідження: узагальнення і систематизація науково-теоретичних положень – для уточнення сутності основних понять, істотних для висвітлення методів психолого-педагогічного впливу на формування мотиваційно-ціннісного компонента готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності. Методика впливу на формування мотиваційно-ціннісного компонента готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності є ефективною завдяки використанню задачного та творчого підходів. Задачний підхід до організації освітнього процесу майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі дозволяв змістити акцент з репродуктивної діяльності на накопичення досвіду розв’язування мисленнєвих задач, які потребують не просто запам’ятовування готового знання, а й пошуку способів її розв’язків і творчу діяльність. Творчий підхід стимулював майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до ормування творчої індивідуальності, творчого стилю діяльності, нестандартних рішень спеціалізованих задач і практичних проблем у певній сфері діяльності, здатності до інновацій.
- ДокументМетодика організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік для ОП "Трудове навчання та технології"(2024-04-29) Курило, Ольга ЮріївнаМета та предмет курсу: практична підготовка здобувачів вищої освіти до організації, управління та здійснення методичної роботи у сфері позашкільної освіти, формування у них професійних умінь і навичок; вивчення методики рівня професійної підготовки педагогів закладів позашкільної освіти, опановування та управління освітнім процесом (вміння знаходити ресурси, проєктувати, програмувати та організовувати процес позашкільної освіти).
- ДокументМетодологія організації науково-дослідної роботи учнів : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік для ОП "Середня освіта (Трудове навчання та технології)"(2024) Курило, Ольга ЮріївнаМета та предмет курсу: поглиблення знань здобувачів з методики, технології та організації науково-дослідної роботи учнів, тобто теоретичного й практичного підґрунтя для ефективного проведення наукових досліджень учнями; практична підготовка здобувачів до організації та здійснення навчально-дослідної роботи учнів закладу загальної середньої освіти, формування у них професійних умінь і навичок; оволодіння здобувачами різновидами пошукової навчальної діяльності учнів; розвиток професійної творчості, формування у них потреби удосконалення культури праці та особистісних якостей.
- ДокументМотиваційно-ціннісні орієнтири формування готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності(Мелітополь : ТДАТУ, 2021) Курило, Ольга ЮріївнаРозглянуто мотиваційно-ціннісні орієнтири формування готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, які пов’язуємо із підструктурою спрямованості особистості, яка об’єднує спрямованість, ставлення та моральні якості особистості.
- ДокументНауково-методичні засади підвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності(Одеса • Олді+, 2024-03) Онищенко, Сергій Вікторович; Бєлова-Олейник, Юлія Юріївна; Буянов, Павло Георгійович; Горбатюк, Лариса Василівна; Даннік, Людмила Анатоліївна; Жигірь, Вікторія Іванівна; Кривильова, Олена Анатоліївна; Курило, Ольга Юріївна; Пелагейченко, Микола Леонідович; Перегудова, Валентина Іванівна; Погребняк, Маргарита Геннадіївна; Хоменко, Світлана Валеріївна; Хоменко, Віталій Григорович; Хоменко, Віктор ВіталійовичМонографія містить узагальнені результати наукових досліджень, виконаних у межах комплексної кафедральної теми «Підвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності». Усі представлені наукові результати було апробовано на всеукраїнських та міжнародних конференціях і опубліковано у фахових виданнях України.
- ДокументОснови інженерно-педагогічної творчості : силабус навчальної дисципліни 2023-2024 навчальний рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Курило, Ольга ЮріївнаМета та предмет курсу: формування в майбутніх фахівців педагогічної культури, творчого ставлення до дійсності, знання сутності інженерно-педагогічної творчості та осмислення її значення для виховання і навчання всебічно розвиненою і конкурентоспроможної особистості майбутнього професіонала, активізації його творчого потенціалу.
- ДокументОснови інженерно-педагогічної творчості : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(2024) Курило, Ольга ЮріївнаМета та предмет курсу: формування в майбутніх фахівців педагогічної культури, творчого ставлення до дійсності, знання сутності інженерно-педагогічної творчості та осмислення її значення для виховання і навчання всебічно розвиненою і конкурентоспроможної особистості майбутнього професіонала, активізації його творчого потенціалу.
- ДокументПсихолого-педагогічний супровід індивідуально-креативного професійного становлення майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі(Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, 2022) Курило, Ольга ЮріївнаУ статті представлено теоретичні аспекти психолого-педагогічного супроводу індивідуально-креативного професійного становлення майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі. Відповідно до мети досліджено особливості психолого-педагогічного супроводу в освітньому процесі; розкрито зміст психолого-педагогічного супроводу майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі; виявлено очікувані результати індивідуально-креативного професійного становлення майбутніх фахівців. Визначено, що організація психолого-педагогічного супроводу прискорює процеси розкриття й реалізації особистісного потенціалу майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі.
- ДокументПсихолого-педагогічні умови підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності(Харків : КП «Міська друкарня», 2021) Курило, Ольга ЮріївнаУ сучасній освіті особлива увага приділяється професійним якостям інженерів-педагогів, що потребує використання інноваційних технологій, творчого пошуку нових підходів, суттєвих змін у формах організації освітнього процесу, методах та засобах навчання. Отже, визначення психологопедагогічних умов підготовки майбутніх фахівців, зокрема інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності є актуальним до сьогодення.
- ДокументПсихолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності(Інноваційна педагогіка, 2021) Курило, Ольга ЮріївнаУ статті на основі аналізу психолого-педагогічної літератури, наукових досліджень та обраних методологічних підходів подано авторське визначення поняття «психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності», а саме: це вплив сукупності взаємопов’язаних зовнішніх і внутрішніх чинників освітнього середовища, що забезпечують цілісність навчання та виховання майбутніх фахівців, високу результативність їхнього творчого розвитку і саморозвитку та створюють сприятливі можливості для виявлення їхніх задатків, професійно важливих якостей та компетентностей, позитивні зміни професійної підготовки та дають змогу підвищити рівень готовності до творчої професійної діяльності. Сформульовано психолого-педагогічні умови, які найбільшою мірою сприяють формуванню готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності: посилення креативного наповнення практико-орієнтованого змісту навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі; використання форм організації освітнього процесу, методів та засобів навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі з елементами творчої діяльності; психолого-педагогічний супровід індивідуально-креативного професійного становлення майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі. Схарактеризовано першу умову – посилення креативного наповнення практико-орієнтованого змісту навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі, яка спрямована на формування здатності до вирішення складних спеціалізованих задач та практичних проблем харчової галузі та професійної (професійно-технічної) освіти з елементами творчої діяльності. Посилення креативного наповнення практико-орієнтованого змісту навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі сприятиме формуванню готовності з домінувальним впливом на когнітивно-діяльнісний компонент.
- ДокументПідвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності: звіт про науково-дослідну роботу кафедри професійної освіти, трудового навчання та технологій(Бердянський державний педагогічний університет, 2024-04) Перегудова, Валентина Іванівна; Жигірь, Вікторія Іванівна; Кривильова, Олена Анатоліївна; Даннік, Людмила Анатоліївна; Буянов, Павло Георгійович; Онищенко, Сергій Вікторович; Бєлова-Олейник, Юлія Юріївна; Хоменко, Світлана Валеріївна; Пелагейченко, Микола Леонідович; Курило, Ольга Юріївна; Погребняк, Марина МиколаївнаОб’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти у ЗВО. Предмет дослідження: теоретичні та методичні аспекти підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти. Мета роботи: теоретично обґрунтувати, проаналізувати, узагальнити та практично перевірити процес підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в практиці педагогічних закладів вищої освіти шляхом запровадження інноваційних форм, методів і технологій навчання. Для досягнення поставленої мети розв’язано такі завдання: проаналізовано й узагальнено матеріали щодо теоретико методичних аспектів підготовки фахівців педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах; психолого педагогічних умов підготовки мобільних, конкурентоспроможних кваліфікованих робітників в закладах професійної (професійно технічної) освіти, здатних до творчої професійної діяльності; підготовки майбутніх докторів філософії з професійної освіти; реалізації технології проєктного навчання, організації міжпредметних проєктів та дизайн проєктів як засобів формування креативного мислення здобувачів освіти; визначено організаційно методичні аспекти впровадження цифрових технологій в освітній процес підготовки фахівців професійної та технологічної галузей. Методи дослідження: теоретичні: аналіз науково-методичної літератури для визначення стану процесу підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в педагогіко-психологічній, методичній літературі; узагальнення, систематизація теоретичних положень для обґрунтування теоретичних та методичних засад щодо професійної підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти; емпіричні: спостереження, порівняння, вимірювання, індукція та дедукція, моделювання, експеримент та ін. Наукова новизна: вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено дієвість альтернативних моделей підвищення якості підготовки фахівців педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах, що передбачає запровадження оновленого змісту, форм організації освітнього процесу, методів і засобів навчання та реалізується завдяки створенню відповідних організаційно педагогічних умов. уточнено категоріально--понятійний апарат дослідження проблеми підвищення якості підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах. удосконалено зміст підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти завдяки впровадженню дисциплін вільного вибору. подальшого розвитку набули наукові ідеї щодо підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти на основі концептуальних і специфічних підходів. Результати роботи: 1. Узагальнені і опубліковані у вигляді: статті у журналах, що індексуються у Scopus, WOS – 26; монографії (розділи в монографіях) – 18; навчальні та навчально-методичні посібники – 17; наукові статті – 39; тези наукових повідомлень – 84; публікацій здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти зі спеціальності 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) та здобувачів першого рівня вищої освіти зі спеціальності 015 Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка) – 55. 2. Окремі в такій монографії: Onyshchenko S. Mechanotronics in Mechanical Engineering: monograph. Žďár nad Sázavou: Publishing House «The company «DEL c.z.»», 2023. 69 р. (2,9 друк.арк.). Отримані результати апробовувалися та впроваджувалися в практику роботи закладів вищої освіти завдяки лекційним курсам, практичним та індивідуальним заняттям, методичним рекомендаціям та навчальним, методичним посібникам, програмам практикумів, тренінгів, на семінарах, міжнародних та всеукраїнстких науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри. Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі їх обговорення на міжнародних та всеукраїнстких науково-практичних конференціях, методичних та методологічних семінарах, публікацій наукових статей та тез. Застосування результатів роботи, її практичний результат: результати науково-дослідної роботи використовуються в Бердянському державному педагогічному університеті при викладанні дисциплін циклу професійної і практичної підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальностей 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) та 015 Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка), а також можуть бути використані у закладах вищої освіти України. Форма кінцевої розробки: колективна монографія «Науково-методичні засади підвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності» («Scientific and Methodological Principles of Improving the Quality of Training of Professional and Technological Education Specialists in Modern Conditions»).
- ДокументПідготовка майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності(2023) Курило, Ольга ЮріївнаУ дисертації вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено дієвість структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, яка складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та оцінно-результативного блоків; забезпечує результат, яким є сформована готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності; передбачає поетапне запровадження оновленого змісту, форм організації освітнього процесу, методів і засобів навчання; реалізується завдяки створенню психолого-педагогічних умов (посилення креативного наповнення практико-орієнтованого змісту навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі; використання елементів творчої діяльності у формах організації освітнього процесу, методах і засобах навчання майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі; психолого-педагогічний супровід індивідуально-креативного професійного становлення майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі); уточнено поняття «підготовка майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності» і «готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності», тлумачення яких орієнтоване на предмет дослідження; удосконалено зміст професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі завдяки впровадженню системи складних спеціалізованих задач і практичних проблем професійної (професійно-технічної) освіти та харчової галузі з елементами творчої діяльності; подальшого розвитку набули наукові ідеї щодо професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі на основі концептуальних (системного, синергетичного і компетентнісного) і специфічних (творчого і задачного) підходів. Підготовку майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності визначено як систему чинників: зовнішніх – організованого процесу формування підготовленості до виконання професійних завдань, основних професійних функцій, що відповідають певним видам професійної діяльності; внутрішніх – процесу оволодіння здобувачами вищої освіти професійними компетентностями, передумовами формування яких є вдосконалення відповідних знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей та інших особистісних якостей, основними характеристиками яких є наявність елементів творчості у структурі діяльності, креативних психічних / психологічних властивостей, здатностей до успішного розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у професійній (професійно-технічній) освіті та харчовій галузі. Готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності характеризується стійкою установкою особистості на активні та доцільні дії стосовно виконання професійних функціональних обов’язків, що виявляється в позитивному ставленні до змісту діяльності, бажанні докладати зусиль до її реалізації завдяки мобілізації власної психологічної та психофізіологічної системи, яка об’єднує мотиваційні, інтелектуальні, емоційні та вольові потенційні можливості особистості, на основі використання елементів творчості для досягнення очікуваних результатів. Виокремлено такі структурні компоненти готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності: – мотиваційно-ціннісний – внутрішнє прийняття цілей професійної діяльності, спрямованість на виконання її завдань, основних професійних функцій, що відповідають певним видам професійної діяльності в закладах професійної (професійно-технічної) освіти та вирізняються креативним наповненням; інтерес до пошуку нестандартних способів розв’язання спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності; стійке прагнення досягати очікуваних результатів на основі ціннісних орієнтирів, етичних норм, переконань і професійних установок; – когнітивно-діяльнісний – розуміння теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та її творчих можливостей; сформованість когнітивних та практичних умінь і навичок розв’язання спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності засобами творчого підходу; – особистісно-рефлексивний – сформованість професійно важливих якостей та креативних психічних/психологічних властивостей відповідно до вимог інженерно-педагогічної та творчої діяльностей; здатність до особистого творчого розвитку, інноваційних пошуків і відкриттів; здатність до оцінки власних творчих можливостей і використання набутого досвіду для досягнення очікуваних результатів професійної діяльності. Обрано шість критеріїв оцінки сформованості компонентів готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності: мотиваційний, етико-професійний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісно-креативний та оцінно-результативний. Кожен критерій є сукупністю кількох показників, які характеризують найбільш суттєві прояви компонентів означеної готовності. На основі проведеного аналізу визначено, що готовність майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності проявляється на творчому, пошуковому, репродуктивному та інтуїтивному рівнях, які визначаються за показниками компонентів готовності до означеної діяльності. Теоретично обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, яка складається із взаємопов’язаних і взаємозалежних блоків: цільового, методологічного, змістово-процесуального й оцінно-результативного. Зміст цільового блоку структурно-функціональної моделі містить мету, яка полягає в підготовці майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності. Методологічний блок відображає підходи та принципи підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності: концептуальні (системний, синергетичний і компетентнісний) і специфічні (творчий і задачний). Змістово-процесуальний блок містить форми організації освітнього процесу, методи та засоби навчання дисциплін циклу професійної та практичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі. Оцінно-результативний блок структурно-функціональної моделі визначає перевірку рівня сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності за визначеними критеріями та показниками. Реалізація структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності здійснювалась у три етапи: креативно-орієнтаційний, креативно-практичний і креативно-професійний. Креативно-орієнтаційний етап (1-й рік навчання) спрямовано на адаптацію майбутніх фахівців до вимог і змісту освітнього процесу закладу вищої освіти, нової соціальної ролі, усвідомлення вирішального значення самостійності та особистої відповідальності за досягнуті результати, формування взаємовідносин одне з одним і з викладачами. Креативно-практичний етап (2-й та 3-й роки навчання) зорієнтовано на зміцнення і стійкість сформованості компонентів готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, що забезпечувалось більш ефективним використанням розумових можливостей майбутніх фахівців. Креативно-професійний етап (4-й рік навчання) зорієнтовано на систематизацію набутих здатностей до розв’язання спеціалізованих задач і практичних проблем у професійній (професійно-технічній) освіті та харчовій галузі. Проаналізовано експериментальні дані, що засвідчили якісні зміни в рівнях сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності. Аналіз експериментальних даних КГ показав якісні зміни на інтуїтивному рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти цієї категорії впродовж педагогічного експерименту на 9,98 %; пошуковий і творчий рівні сформованості означеної готовності також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості здобувачів вищої освіти на 6,9 % і 9,96 % відповідно; у категорії «репродуктивний рівень» якісні зміни зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти відповідної категорії впродовж педагогічного експерименту на 6,88 %. Аналіз експериментальних даних ЕГ засвідчив якісні зміни на репродуктивному рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти цієї категорій впродовж педагогічного експерименту на 22,4 %; пошуковий і творчий рівні сформованості означеної готовності також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості здобувачів вищої освіти на 20 % і 16,8 % відповідно; у категорії «інтуїтивний рівень» якісні зміни зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти відповідної категорії впродовж педагогічного експерименту на 14,4 %. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що створено й упроваджено в процес професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчової галузі спеціальності 015 Професійна освіта (Харчові технології) систему складних спеціалізованих задач і практичних проблем професійної (професійно-технічної) освіти та харчової галузі з елементами творчої діяльності (на прикладі змісту дисциплін циклу професійної та практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 015 Професійна освіта (Харчові технології): «Психологія», «Професійна педагогіка» (1-й рік навчання), «Загальні технології харчових виробництв» (2-й, 3-й роки навчання), «Методика професійного навчання» (4-й рік навчання)). Спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної (професійно-технічної) освіти та харчової галузі розподіляються за цілепокладанням та очікуваними результатами згідно з компонентами та рівнями складності, зміст яких відображає певні види професійної діяльності (педагогічної, організаційно-методичної та самоосвітньої) з елементами творчості. Доведено дієвість організаційних форм та активних методів і засобів навчання в підготовці майбутніх інженерів педагогів харчової галузі до творчої професійної діяльності, зокрема: неімітаційних методів (дискусії, мозкові штурми), спрямованих на мотивацію пізнавальної діяльності, повідомлення навчальної інформації, формування й удосконалення професійних умінь та навичок, освоєння передового досвіду та контроль результатів навчання; імітаційних неігрових методів (імітаційні вправи, аналіз конкретних ситуацій і групові тренінги), спрямованих на імітацію професійної діяльності.