Випуск 3 (2022)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/91

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Писанкарство як метод розвитку навичок письма та мовлення у дітей молодшого шкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Козинець Олександр; Градусова Марія
У статті розглядаються психофізіологічні механізми формування навичок письма та можливі методи їх формування та корекції засобами писанкарства в дітей молодшого шкільного віку. Також подається опис методики писанкарства з позицій формування немовленнєвих передумов опанування писемним мовленням, здійснюється теоретичне обґрунтування заняття писанкарством як одного з методів корекції деяких видів дисграфії. Писанкарство також може бути одним із методів профілактики дисграфії, оскільки дозволяє розвинути до оптимального рівня когнітивні здібності, диференціювати сприймання (перцептивне дозрівання), покращити довільність та концентрацію уваги, виділяти суттєві ознаки предметів та явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними (аналітичне мислення), здатність розуміти і використовувати символи, розвинути тонку моторику рук і зорово-моторну координацію, сукцесивні функції, сприяти емоційно-вольовій та мотиваційній зрілості школярів цієї категорії. Це стає очевидною при знайомстві з технікою виконання писанки. У статті також розглянуто психофізіологічні механізми, які є спільними для процесу письма та написання писанки, а також охарактеризовано відмінність писанкарства від класичних занять з образотворчого мистецтва. Символіка писанкарства – це своєрідна образотворча абетка у вигляді символічних знаків та зображень, де є свій ритм і симетрія, транспозиція – здатність до переносу певних просторових конфігурацій на комплекси стимулів. Робота над писанкою також сприяє розвитку функції зорового контролю, формує внутрішньоаналізаторні зв’язки зорового аналізатора, графомоторні навички, а також здійснює перетворення оптичних образів букв (графем) у відповідні графічні накреслення (кінеми) за допомогою рухів руки.
Особливості розвитку медіаторської компетентності майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петровська Катерина; Тургенєва Анастасія
У статті визначено актуальність проблеми професійної підготовки фахівців із соціальної роботи, здатних проявляти медіаторську компетентність. Представлена освітньо-професійна програма «Соціальна медіація» за спеціальністю 231 Соціальна робота створена з урахуванням міжнародних стандартів і вітчизняного досвіду навчальних та тренінгових центрів, провайдерів освітніх послуг у сфері освіти дорослих, які здійснюють навчання у галузі медіації, організацій, спілок та інших об’єднань медіаторів, Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації), Закону України «Про медіацію», Кодексу етики медіатора та інших нормативних документів. Розкрито мету та основний фокус освітньо-професійної програми «Соціальна медіація». Відповідно до навчального плану підготовки майбутнього фахівця із соціальної роботи з фокусом на формування конфліктологічної компетентності передбачено вивчення низки освітніх компонент з циклу професійної підготовки (соціальна робота в громаді, теорія соціальної медіації, супервізія в соціальній роботі та ін.). Подано перелік фахових компетентностей та результатів навчання, який було сформовано з урахуванням «Основних засад навчання базовим навичкам медіатора». Засади розроблено в межах проєкту «Забезпечення якості послуг з медіації шляхом стандартизації вимог до навчання базовим навичкам медіатора», реалізованого ГО «Національна асоціація медіаторів України» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відзначається, що освітньо-професійна програма призначена для здобувачів вищої освіти, готових здійснювати надання допомоги у врегулюванні конфлікту/спору як посередника (медіатора), допомагати сторонам вести переговори з установкою на партнерство, спільне вирішення проблем, сприяти здоровому добробуту населення.
Світові тенденції розвитку освітніх систем
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пеліова Яна; Несторенко Тетяна; Самойленко Олексій; Матвійчук-Юдіна Олена
У статті досліджуються основні тенденції розвитку системи освіти, зокрема, її окремої ланки – системи вищої освіти. Авторами проаналізовано фактори, що впливають на напрямок розвитку системи вищої освіти. У дослідженні обґрунтовано основні принципи ліберальної системи вищої освіти. Автори виділяють такі принципи: демократизації; неупередженості та рівноправ’я; взаємоузгодженості цілей всіх рівнів освіти з метою підвищення її якості; інклюзії в освіті; отримання прикладних знань та забезпечення синергії світоглядної функції освіти та набуття фахових компетенцій; забезпечення компететністного підходу у сфері освіти; розвитку креативного мислення; регуляторності економічного розвитку через систему освіти; постійного оновлення знань за рахунок інформатизації; постійного оновлення знань за рахунок інформатизації; індивідуалізації освіти та автономії освіти; гуманізації освіти; поєднання та взаємодії між наукою та практикою; інтернаціоналізації освіти та науки; інтеграційних зв’язків міждисциплінарного характеру; загальноцивілізаційний принцип. Автори визначають вектор подальшого розвитку системи вищої освіти, метою якого є реалізація таких напрямків, як стимулювання запиту на морально-етичні цінності в суспільстві як регулятора відносин; стимулювання запиту на результати наукових досліджень, які відбуваються на міждисциплінарному рівні; стимулювання напрямки наукових досліджень та забезпечення фундаменту для гармонізації цілей науки, освіти та суспільства; підвищення якості освіти у сфері соціально-поведінкових наук та адміністрування та управління. У статті на основі дослідження фактологічного матеріалу визначається взаємовплив освіти та економічного зростання. До початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України спостерігалося зростання валового внутрішнього продукту України при одночасному скороченні кількості закладів вищої освіти та студентів у ЗВО. Разом з тим, світовий досвід щодо наявності високого стуепня залежності зростання валового внутрішнього продукту від кількості студентів, які навчаються в закладах вищої освіти, а в майбутньому фахівців з певних напрямків свідчать про наявність в Україні потенціалу для значного стимулювання економічного зростання.
Порівняльний аналіз сучасних підручників, виданих в Україні, для здобувачів освіти молодшого, середнього та старшого шкільного віку із порушеннями зору
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Серпутько Ганна
На попередньому етапі дослідження було здійснено якісний аналіз навчальних видань (підручників) для молодших школярів із порушеннями зору (незрячих та зі зниженим зором). Якісний аналіз підручників для учнів середньої та старшої ланок шкільної освіти дав нам змогу у цій статті здійснити загальний порівняльний аналіз навчальних видань (підручників) для здобувачів загальної середньої освіти із порушеннями зору, які навчаються за програмами спеціальної чи масової загальноосвітньої школи. Якісний аналіз навчальних видань проводився на основі опитування педагогів спеціальних загальноосвітніх шкіл (тифлопедагогів та учителів-предметників) (75% опитаних) та педагогів масових загальноосвітніх шкіл, які забезпечують навчання школярів із порушеннями зору за інклюзивною формою навчання (25% опитаних). Географія проведеного опитування охопила більшу частину України. Безпосередньо аналізу підлягали сучасні навчальні видання (підручники) для здобувачів освіти із порушеннями зору, підготовлені та видані в часовому діапазоні з 2017 по 2021 роки. Аналізом охоплені підручники для початкової школи, надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля (для незрячих учнів) та збільшеним плоскодрукованим шрифтом (для школярів зі зниженим зором). Для середніх і старших класів – лише підручники, надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля. Зріз даних опитування педагогів був підкріплений власним аналізом усіх видань, про які зазначали в ході опитування педагоги, а це понад 100 підручників для різних класів майже з усіх навчальних предметів (математика, інформатика, українська мова і читання, англійська мова, я досліджую світ – початкова школа), (українська мова, українська література, англійська мова, історія України, всесвітня історія, алгебра, геометрія, інформатика, хімія, фізика, географія біологія – середня і старша школа). Особлива увага приділяється основним тенденціям, які складаються із підготовкою, адаптацією та виданням навчальної літератури (підручників) для здобувачів загальної середньої освіти із порушеннями зору в Україні. Одержані результати дослідження можуть послугувати зміні ситуації із виданням підручників для зазначеної категорії здобувачів освіти на краще.
Програми академічної мобільності як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти Польщі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Остенда Александер
Метою статті є дослідження програм академічної мобільності, які запроваджуються в Польщі як механізм реалізації процесу інтернаціоналізації вищої освіти та дозволяють оцінити рівень залучення країни до таких подій і сформувати подальші перспективи розвитку в цьому напрямі. Відзначено, що найважливішим поштовхом для розвитку інтернаціоналізації вищої освіти в Європейському Союзі в цілому та Польщі зокрема став Болонський процес. Акцентовано увагу на тому, що країна є активним її учасником, що дозволяє на фоні збереження найкращих традицій національної системи вищої освіти підвищити конкурентоспроможність університетів, долучитись до єдиного освітнього простору. Доведено значущість програм академічної мобільності як механізму реалізації процесів інтернаціоналізації. Проаналізовано рівень розвитку академічної мобільності в крані. Досліджено основні тенденції щодо реалізації цих процесів у закладах вищої освіти. Встановлено підходи, які надають можливість досягти розмаїття за моделями, пріоритетами та географією, виходячи за межі європейського співтовариства. Визначено комплекс завдань, які спрямовані на розвиток академічної мобільності в країні, та заходи, які реалізовано задля інтенсифікації використання програм у цій сфері. Зазначено, що програми академічної мобільності, які реалізуються в країні, розподіляються на міжнародні (загальноєвропейські), ті, що пропонуються на національному рівні та університетами зокрема. Проаналізовано характерні особливості ряду таких ініціатив, їх спрямованість та умови. Підкреслено різноманітність пропозицій як польською, так і англійською мовами, що сприяє приверненню уваги студентів та професорсько-викладацького складу з різних країн. Акцентовано увагу на певних видах фінансової підтримки та допомоги, які здійснюються у вигляді різноманітних стипендій та грантів. Відзначено необхідність системної діяльності щодо розвитку програм академічної мобільності. Сформовано комплекс заходів, який має бути реалізований на різних рівнях управління (національному і університетському) та спрямований на підвищення ефективності та інтенсифікацію цих процесів у Польщі.
Навчальне проєктування: принципи, задачі, моделі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пасько Оксана; Бондаренко Наталія
У статті розглянуті питання використання технологій навчального проєктування. Навчальне проєктування за своєю конструкцію та змістом – складний процес, що включає ідеї, проблему, цілі, педагогічні технології та процедури аналізу, розробку способів вирішення зазначених проблеми та завдань, упровадження педагогічних технологій в освітній процес, а також оцінку ефективності такої діяльності. Висвітлено принципи педагогічного дизайну, що визначають основи якісної й планомірної розробки навчального курсу та максимально повну передачу потрібної інформації в доступній для студентів формі. Педагогічний дизайн як технологія чи метод роботи з інформацією в сучасних умовах дає відповідь на виклики, що змінюють систему освіти, пошуку інструментів розвитку базових компетенцій, мотивації студентів, спрямованості на досягнення якості освітнього результату. Визначено роль і місце педагогічного дизайну в сучасному освітньому просторі, зокрема на основі мультимедійних технологій. Розглянуто поняття «мультимедійний педагогічний дизайн». Саме мультимедійні засоби лежать в основі створення навчальних систем сьогодення та слугують для презентації навчального матеріалу, його перетворення й розповсюдження. Зроблено спробу визначити місце педагогічних дизайнерів у системі сучасної освіти, виявити зміст та специфіку цієї професії. Перед педагогічним дизайнером стоїть багато завдань, вирішити які можна, підібравши відповідну модель педагогічного проєктування. Педагогічний дизайн розглядається з позиції системного підходу до проєктування освітнього процесу, в якому зміст, методика та умови організації підпорядковані загальній педагогічній меті. Проаналізовано моделі навчального проєктування та можливості їх використання. Кожна модель навчального проєктування чітко орієнтується на певну аудиторію і здатна вибудовувати моделі дистанційного навчання з урахуванням потреб цієї аудиторії. Навчальне проєктування є неодмінною складовою при створенні нових сучасних засобів навчання. Побудовані на основі моделей навчального проєктування, освітні системи зможуть найбільш ефективно передавати навчальний матеріал та створювати умови для його якісного засвоєння особами, які навчаються.
Основні напрями корекції емоційно-вольової сфери дітей з порушеннями опорно-рухового апарату засобами плавання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Литв’яков Михайло
У статті було розглянуто основні напрями корекції емоційно-вольової сфери дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату засобами плавання. Емоційно-вольова сфера дитини з порушенням опорно-рухового апарату має свої особливості і потребує специфічного підходу в корекції порушень та розвитку. Слід відмітити, що інтелектуальний розвиток дітей з порушеннями опорно-рухового апарату безпосередньо пов'язаний зі здатністю дитини на різних вікових етапах переживати складні емоції. У зв’язку з цим доречно розглянути феномен виникнення емоцій та психіки людини загалом. Порушення опорно-рухового апарату є складним захворюванням центральної нервової системи, що веде не тільки до рухових порушень, але й часто призводить до затримки чи патології розумового розвитку, мовної недостатності, порушення емоційно-вольової сфери. Використання водного середовища для корекції емоційно-вольової сфери дітей може базуватися на двох методологічних основах. По-перше, знайомство з відносно новим середовищем (водою), знаходження в ньому, рухово-ігрова діяльність з дорослими, однолітками та іграшками є своєрідним поверненням дитини в її первинне природне середовище як у філогенетичному сенсі (еволюція риб, земноводних, плазунів), так і в онтогенетичному аспекті (знаходження дитини до пологів у матці в околоплідних водах). Цей процес, підсилений методом театралізації (дозованої драматизації) занять з плавання завжди наповнює дитину ємним спектром емоцій з домінуванням позитивних (задоволення, радості, насолоди, піднесення, зацікавлення тощо). По-друге, знаходження у воді, навчання плавання передбачає систематичне подолання дитиною завдяки своїм вольовим проявам різних за ступенем психологічно і фізично дискомфортних для неї ситуацій: невідомого, тривожного, своїх сумнівів, невпевненості, страхів, втоми, тактильного і м’язового дискомфорту, природних фізіологічних рефлексів тощо. Це дозволить педагогу формувати вольову складову психічного розвитку дітей вказаного контингенту. Перспективи досліджень в цьому напрямі лежать у руслі пошуку нових можливостей використання засобів плавання в корекції емоційно-вольової сфери вказаної категорії дітей.
Попередження порушень писемного мовлення у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Солдатова Антоніна; Ревуцька Олена; Малуєва Тетяна
Дослідження присвячене проблемі попередження порушень писемного мовлення в дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. На основі аналізу та узагальнення науково-педагогічних досліджень доведено, що письмо, відповідно до принципу системної будови вищих психічних функцій розглядається як складна функціональна система, до складу якої входять всі компоненти структурно-функціональної організації мозку; окреслено, що недорозвиток будь-якого з цих компонентів веде до специфічних труднощів формування всієї функції в цілому; визначено, що недорозвинення або порушення одного зі структурних компонентів письмової діяльності або психічних функцій, які її забезпечують, призводить до порушення або недорозвитку письмової діяльності в цілому; розкрито, що в дітей із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенезу виявляється взаємозв'язок низького рівня сформованості пізнавальних функцій з особливостями самостійного планування, контролю та оцінки результатів діяльності. За результатами аналізу даних педагогічного експерименту засвідчено недостатню сформованість програмування, регулювання та контролю рухових та пізнавальних функцій у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку, внаслідок чого вони входять до «групи ризику» виникнення дисграфії. Обґрунтовано важливість попередження порушень писемного мовленняву дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенезу за допомогою логопедичної роботи з використанням логопедичної і нейропсихологічної корекції, яка заснована на цілеспрямованому формуванні програмування, регуляції та контролю в процесі розвитку рухових (загальних рухових і графомоторних) і пізнавальних функцій, що ефективно впливатиме на розвиток психічних функцій у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку та дозволить успішніше підготувати дітей до шкільного навчання, і в тому числі до оволодіння письмом.
Використання гейміфікації в системі соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик Ганна; Попова Анастасія; Богданова Мирослава
У статті викладено власний погляд на проблему соціально-психологічної адаптації підлітків, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України стали вимушеними переселенцями. Схарактеризовано важливість вивчення досвіду зарубіжних колег щодо використовуваних ними методів (заходів), які дозволяють підлітку-вимушеному переселенцю більш швидше адаптуватися до нового освітнього середовища в незнайомій йому країні. Проаналізовано сутнісні характеристики соціально-психологічної адаптації підлітків-вимушених переселенців. Зазначено, що провідним інститутом, який забезпечує належні умови соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, є школа. Обґрунтовано доцільність використання в умовах школи методу гейміфікації як способу впливу на процес соціально-психологічної адаптації підлітків – вимушених переселенців, зваживши на їх інтереси, захоплення цифровими засобами та постійне користування Інтернетом. Висвітлені структурні елементи методу гейміфікації в освітньому процесі, вказано на його переваги. Визначено основні завдання соціально-психологічної адаптації підлітків засобами гейміфікації (субкультурна ідентифікація, самоактуалізація, емоційне співналаштування). Представлено алгоритм впровадження та використання методу гейміфікації у цьому процесі. Наголошено на доцільності створення якісного освітнього контенту, схарактеризовано його елементи (динаміка, механіка та компоненти). Підкреслюється важливість ролі вчителя при застосуванні методу гейміфікації. Акцентовано, що професійна компетентність педагогічного та соціального працівника при цьому розглядається як необхідна умова досягнення цілей, зумовлених використанням гейміфікації. У контексті удосконалення методів, які б забезпечували ефективність соціально-психологічної адаптації підлітків, які є вимушеними переселенцями на етапі їх навчання в школі, визнано, що досить важливим є поширення власних напрацювань щодо цього.
Вирішення управлінської задачі як ефективна форма «Open Paper Exam»
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мороз-Рекотова Леся
У статті порушено питання ефективності проведення підсумкового контролю в умовах дистанційного навчання. Подано опис традиційної форми проведення екзамену (усна відповідь на питання екзаменаційного білета), розкрито його мету. Розкрито підходи сучасної дидактики до використання методів усного, писемного, практичного (лабораторного) контролю та самоконтролю здобувачів освіти; виокремлено види контролю, які класифікують: за масштабом цілей навчання, за етапами навчання, за часовою спрямованістю, за частотністю, за обсягом, за організаційними формами навчання, за формами соціальної опосередкованості, за видами навчальних занять, за способами здійснення контролю. Обґрунтовано необхідність перегляду форм проведення підсумкового контролю в умовах дистанційного навчання за компетентнісного підходу. Розкрито необхідність переосмислення мети підсумкового контролю, яка полягає у перевірці не стільки обсягу теоретичних знань, скільки рівня сформованості компетентностей, передбачених як результат вивчення навчальної дисципліни. Проведено співставлення компетентностей, закладених у Стандарт вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта та компетентностями з Професійного стандарту керівника закладу дошкільної освіти. Доведено необхідність підготовки майбутніх менеджерів дошкільної освіти до прийняття управлінських рішень на етапі здобуття вищої освіти з урахуванням особистісних якостей, які впливають на це. Особливу увагу приділено поглядам на функції, які має виконувати менеджер дошкільної освіти. Подано характеристику нетрадиційних форм проведення екзамену: «closed book exam», «Multiple-choice еxam або Shot-question exam», «open-book exam або open paper exam», «“thinking” exam», «“take-home” exam», «practical exam». Описано процес організації та проведення підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Управління в системі дошкільної освіти» у формі «open paper exam». Подано приклади управлінських задач, винесених на екзамен, описано процедуру самого екзамену. Визначено переваги та недоліки застосування такої форми підсумкового контролю.
Щодо формування у здобувачів спеціальності 016 Спеціальна освіта практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Мицик Ганна; Гусак Анастасія; Черепанова Ангеліна
У статті звернуто увагу на особливості організації корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами під час дистанційного навчання, значення сучасних цифрових технологій у їх забезпеченні. Визнано доцільним, як потребу часу, використання дистанційного навчання та його технології під час надзвичайних обставин. Вказано на зміну традиційної ролі вчителя спеціальної освіти під час дистанційного навчання, яка не обмежується тільки корекційно-педагогічною діяльністю і потребує нових професійних навичок. Серед іншого, обґрунтована необхідність достатнього рівня розвитку цифрової обізнаності вчителів спеціальної освіти, яка дозволяла б їм належним чином організовувати корекційно-розвиткову роботу під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, використовувати різноманітні для цього цифрові платформи та сервіси. Розглянуті переваги їх застосування в корекційно-розвитковій роботі вчителя-логопеда з дітьми, що мають порушення мовлення. Висловлена думка щодо формування в майбутніх вчителів-логопедів, у ході їхнього навчання у закладі вищої освіти, практичних навичок організації корекційно-розвиткової роботи під час дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. І, як наслідок, поглиблення цифрової компетентності майбутніх учителів-логопедів як невід’ємного складника їх професійної підготовки. На прикладі роботи Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету як його структурного підрозділу з’ясовані роль та можливості закладу вищої освіти в забезпеченні практичної підготовки майбутніх вчителів-логопедів. З урахуванням наявних напрацювань висвітлено досвід використання учасниками Навчально-логопедичної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету цифрових платформ та програм у роботі з дітьми, що мають порушення мовлення в режимі онлайн.
New information technologies in the conditions of distance education
(Berdyansk State Pedagogical University, 2022) Onyshchenko Serhii
The article examines the possibilities of using new information technologies in the professional activity of a subject teacher, with the aim of improving various approaches to learning, focused on the development of the student's intellectual potential in the conditions of distance education. Competence - includes a set of interconnected qualities of a person (knowledge, abilities, skills, methods of activity) that are set in relation to a certain range of subjects and processes and necessary for high-quality productive activity in relation to them. Competence is a person's possession of appropriate competence, which includes his personal attitude towards it and the subject of activity. Competency approach is an approach that focused on the result of education, and the result is not the amount of information learned, but the ability of a person to act in various problem situations. In our work, we focused on the issue of formation and development of informational competence of subject teachers. By the information competence of the subject teacher, we will understand not only the use of various information tools, but also their effective application in pedagogical activities in the conditions of distance education. According to the new regulation on certification, if a teacher does not own a computer, he cannot be certified to the first or higher category. To increase the level of the teacher's information competence, it is recommended to: participate in seminars of various levels regarding the use of new information technologies in educational practice; participate in professional contests, online forums and forums; use a wide range of digital technologies and tools (text editors, image processing programs, presentation preparation programs, electronic spreadsheets) in preparation for lessons, electives, and project activities; ensure the use of Internet resources; form a bank of educational tasks that are performed with the active use of new information technologies; to develop own projects regarding the use of new information technologies in the conditions of distance education. It is also considered how the use of new information technologies facilitates the activity of the teacher in conducting classes. Possibilities of using new information technologies at all stages of conducting a modern lesson in the conditions of distance education.
Аналіз методів навчання музичному мистецтву в парадигмі конструктивістського підходу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Сергієнко Світлана
У статті розглядається проблема впливу процесу вивчення предмета «Музичне мистецтво» на когнітивний розвиток учнів. Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей впливу навчального предмета «Музичне мистецтво» на когнітивну сферу дитини на основі аналізу, узагальнення й порівняння теоретичного й практичного досвіду з означеної проблеми, а також названі чинники підвищення ефективності впливу освітніх методик на когнітивний розвиток учнів. Основними завданнями визначено наступні: сформувати поняття «когнітивний розвиток» та «когнітивні навички», проаналізувати ключові положення основних теорії когнітивного пізнання; здійснити аналіз основних процесів навчання музики з точки зору провідної навчально-пізнавальної діяльності. У дослідженні були використані теоретичні та емпіричні методи. У ході виконання дослідження було проаналізовано теоретичні та методичні джерела з проблеми дослідження, практично оцінено провідні види освітньої діяльності на уроках музичного мистецтва з точки зору їх впливу на когнітивну сферу учнів, визначено чинники, що визначають ефективність освітнього впливу процесу навчання музики на когнітивний розвиток учнів. Аналіз проблеми когнітивного розвитку в процесі навчання музики дозволяє зазначити, що воно пов’язане з підвищенням звукової чутливості дітей, а також із покращенням їх вербальних здібностей і загальних навичок міркування, що є прикладами когнітивних навичок, а отже, простежується прямий зв’язок між навчанням музики та ефективністю освітньої діяльності в цілому. Новизна дослідження полягає у вивченні й застосуванні теорії когнітивного навчання на уроках музичного мистецтва для успішної реалізації освітнього процесу в закладах освіти.
Перша психологічна допомога дітям та підліткам
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ясточкіна Ірина
Розкрито зміст поняття «перша психологічна допомога» як «сукупності заходів загальнолюдської підтримки та практичної психологічної допомоги людям, які зазнали впливу значних стресорів». Важливою характеристикою першої психологічної допомоги є її простота. Наголошено на тому, що перша психологічна допомога включає як психологічну, так і соціальну підтримку. Перераховано вразливі групи, які потребують особливої допомоги в умовах кризи, зокрема діти та підлітки. Розглянуто основні принципи надання першої психологічної допомоги. Описано стресові чинники, фактори, від яких страждають люди в екстремальній ситуації. Серед порушень психічних процесів та ознак надання першої психологічної допомоги виділено: порушення когнітивної функції; порушення емоційного реагування; дезорганізація; втрата здатності контролювати свою поведінку; порушення адаптації до оточуючого світу; деморалізація. Розглянуто етичні правила надання першої психологічної допомоги, а також заборони при її наданні. Визначено завдання першої психологічної допомоги: формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії; сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки; зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим. Перераховано елементи першої психологічної допомоги, а також чотири оперативні принципи: підготуватися, спостерігати, слухати і з’єднувати. Перша психологічна допомога охоплює гуманні, підтримуючі заходи реагування на страждання особи, яка може потребувати підтримки. Зазначено основні риси спеціаліста, що мають бути присутні при спілкуванні з особами, які пережили ситуацію стресу. Це – ввічливість, доброзичливість, тактовність, скромність, точність та обов’язковість. Вказано на особливості психологічної комунікації при наданні першої психологічної допомоги дітям та підліткам. Розглянуто ризики для дітей та підлітків під час кризи. Описано алгоритм надання першої психологічної допомоги дітям та підліткам. Наголошено на необхідності дбати про своє психічне здоров’я фахівцям, які надають першу психологічну допомогу дітям та підліткам.
Роль уроків музичного мистецтва у розвитку когнітивної сфери учнів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Сергієнко Світлана
У статті розглядається проблема впливу процесу вивчення предмета «Музичне мистецтво» на когнітивний розвиток учнів. Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей впливу навчального предмета «Музичне мистецтво» на когнітивну сферу дитини на основі аналізу, узагальнення й порівняння теоретичного й практичного досвіду з означеної проблеми, а також названі чинники підвищення ефективності впливу освітніх методик на когнітивний розвиток учнів. Основними завданнями визначено наступні: сформувати поняття «когнітивний розвиток» та «когнітивні навички», проаналізувати ключові положення основних теорії когнітивного пізнання; здійснити аналіз основних процесів навчання музики з точки зору провідної навчально-пізнавальної діяльності. У дослідженні були використані теоретичні та емпіричні методи. У ході виконання дослідження було проаналізовано теоретичні та методичні джерела з проблеми дослідження, практично оцінено провідні види освітньої діяльності на уроках музичного мистецтва з точки зору їх впливу на когнітивну сферу учнів, визначено чинники, що визначають ефективність освітнього впливу процесу навчання музики на когнітивний розвиток учнів. Аналіз проблеми когнітивного розвитку в процесі навчання музики дозволяє зазначити, що воно пов’язане з підвищенням звукової чутливості дітей, а також із покращенням їх вербальних здібностей і загальних навичок міркування, що є прикладами когнітивних навичок, а отже, простежується прямий зв’язок між навчанням музики та ефективністю освітньої діяльності в цілому. Новизна дослідження полягає у вивченні й застосуванні теорії когнітивного навчання на уроках музичного мистецтва для успішної реалізації освітнього процесу в закладах освіти.
Підготовка майбутніх учителів початкової освіти до застосування інтерактивних технологій в освітньому процесі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Клєба Анна; Тупиця Аліна
Стаття присвячена використанню інтерактивних технологій майбутніми учителями початкової освіти в закладах освіти. Розкрито сутність інтерактивного навчання, що здійснюється за допомогою діяльності, коли всі учасники освітнього процесу взаємодіють, обмінюються інформацією, разом вирішують проблеми, оцінюють дії учасників тощо. Визначено, що інтерактивні технології в освіті мають великий потенціал для підвищення її якості та ефективності. Розглянуто поняття інтерактивного комплексу, до якого входить комп’ютер, спеціальне програмне забезпечення, проектор та інтерактивна дошка, описано спосіб його використання. Але застосування інтерактивних технологій не обмежується тільки використанням інтерактивних комплексів. Для самостійної роботи учнів використовують різні інтерактивні програми, що дозволяють засвоювати матеріал в ігровій формі, легко і цікаво. Уточнено, що програмні засоби навчання, які імітують некомп’ютерні інтерактивні методи (кейс-технології, рольові та ділові ігри, віртуальні лабораторії, віртуальні тури, віртуальні екскурсії), з успіхом використовуються в освітньому процесі, завдячуючи застосуванню сучасних засобів мультимедіа. Виокремлено етапи підготовки занять із використанням мультимедійного обладнання. Очевидним стає той факт, що, застосовуючи інтерактивні програми в освітньому процесі, викладач отримуватиме можливість реалізувати різноманітні методи навчання; значно скоротити обсяг матеріалу шляхом використання демонстраційного моделювання; використовувати комп’ютер як тренажер; контролювати рівень засвоєння знань; забезпечувати більш ефективну, контрольовану та керовану самостійну роботу; простіше долатиме бар’єри психоемоційного характеру внаслідок певної анонімності контакту з комп’ютером. Доведено, що використання інтерактивних технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти сприятиме підвищенню якості методичної підготовки майбутнього вчителя початкової освіти, поглибленню знань, умінь та навичок, підвищенню мотивації та заохоченню до самостійного пошуку, розширенню свого кругозору та розвиткові себе як особистості.
Застосування інтерактивних онлайн-дошок при викладанні математичних дисциплін у закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Дерябіна Юлія; Кравченко Наталія
Система вищої освіти України за останні роки зіткнулась із значними потрясіннями: введення карантину через пандемію Covid-19, воєнний стан, активні бойові дії. Усе це стало причиною переходу від традиційної (очної) форми навчання на дистанційну. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на високому рівні викладачами було здійснено перехід на платформи онлайн-навчання. Особливість навчання математики полягає у високому рівні абстракції навчальної інформації. Важливою складовою організації дистанційного навчання в закладах вищої освіти є забезпечення умов максимально комфортного сприйняття студентами навчального матеріалу як на лекціях, так і на практичних заняттях. З переходом на дистанційне навчання постало питання, як зробити процес навчання математичним дисциплінам наочним та зрозумілим для здобувачів. Серед усіх педагогічних технологій важливе місце у впровадженні дистанційного навчання в освітній процес при викладанні математичних дисциплін займає технологія інтерактивного навчання. Упровадження інтерактивних технологій в освітній процес відбувається завдяки онлайн-інструментам та сервісам. Одним з основних засобів інтерактивності є інтерактивна онлайн-дошка. Застосування онлайн-дошок в освітньому процесі закладів вищої освіти відіграє важливу роль, оскільки вирішує проблеми забезпечення наочності, інтерактивності, наявності швидкого зворотного зв’язку, організації роботи в єдиному віртуальному просторі. У роботі проаналізовано сучасні онлайн-дошки: Miro, CleverMaths, LiveBoard, IDroo, Drawchat, Jamboard, Scribblar, Classroomscreen, Microsoft Whiteboard, Twiddla. Основними критеріями для аналізу було обрано можливість онлайн використання дошки, доступ учасникам за посиланням, існування додатку для Android та IOS, безкоштовність сервісу. Miro, LiveBoard, Jamboard та Microsoft Whiteboard задовольняють всім вимогам інтерактивності, але, на жаль, мають обмежений функціонал для навчання саме математичним дисциплінам. Найбільший функціонал наочності для викладання математичних дисциплін має CleverMaths. Водночас CleverMaths має недостатню інтерактивність. Поєднання CleverMaths у комплексі з додатковими каналами комунікації, а саме програмами для відеоконференцій дозволяє досягти необхідного рівня наочності та інтерактивності для дистанційного навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти.
Особливості підготовки лікарів-стоматологів-хірургів в умовах військового стану
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Гутор Наталія
У статті узагальнюється досвід підготовки лікарів-стоматологів-хірургів в умовах військового стану на кафедрі хірургічної стоматології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Стоматологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія». Розкриваються організаційні умови забезпечення адаптації всього освітнього процесу до реалій війни, шляхи регуляції та стабілізації емоційного стану здобувачів, залучення їх до волонтерської діяльності. Значна увага приділяється тим змінам, що торкнулися робочої програми дисципліни «Хірургічна стоматологія», зокрема модулів «Військова стоматологія» та «Травматологія щелепно-лицевої ділянки». Зміщено акцент на підготовку майбутніх стоматологів-хірургів до надання медичної допомоги пацієнтам з пораненими щелепно-лицевої ділянки, особливості клінічного перебігу таких травм, основи діагностики та лікувальних маніпуляцій, розкриваються методи й засоби, алгоритми дій з надання ургентної допомоги на місці травми, на різних етапах медичної евакуації. Крім того, теми доповнені питаннями щодо вивчення і розуміння психологічного стану поранених, надання елементарної психологічної допомоги. Висвітлюється специфіка проведення практичних занять безпосередньо в лікувальних закладах. Показано шляхи ефективної взаємодії педагога та здобувача в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних, стаціонарних пацієнтів (сприйняття здобувача як рівноправного партнера, взаємодія з ним на паритетній основі, визнання рівноцінності цілей, прав і обов'язків по відношенню до пацієнта), що підтверджується показниками алгоритмічного та аналітичного мислення майбутнього фахівця військово-медичної сфери, наявними хірургічними, терапевтичними та деонтологічними вміннями та навичками.
Особливості проєктного управління у контексті інженерії програмного забезпечення
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Горбатюк Ілля
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх бакалаврів з інженерії програмного забезпечення до проєктного управління, яка зумовлена необхідністю якості й надійності програмного продукту та недостатнім рівнем підготовленості молодих спеціалістів ІТ-галузі до реальної практики. Метою дослідження є питання теоретичного обґрунтування проєктного управління в контексті інженерії програмного забезпечення. На основі аналізу нормативно-правових документів, психолого-педагогічної літератури та наукових досліджень визначено основні поняття дослідження, як-то: «проєкт», «управління проєктом», «проєктне управління». Зокрема, проєкт схарактеризовано як завершений цикл продуктивної діяльності, спрямованої на отримання об’єктивного нового або суб’єктивно нового результату. Наявність невизначеностей та унікальність кожного проєкту потребує фахівців, які будуть займатись його управлінням. Зазначено, що англомовна література використовує єдиний уніфікований термін – project management. Наголошено на розумінні проєктного управління як процесі використання знань, навичок, інструментів та технік у проєктній діяльності для досягнення проєктних вимог. Проведено порівняння проєктних фаз методології Waterfall з проєктними фазами, які пропонує у своїх книгах Project Management Institute, на основі чого виявлено та сформовано декілька особливостей проєктного управління в контексті інженерії програмного забезпечення. Виокремлено компонент проєктного управління як «врегулювання проєктних обмежень: бюджету, ресурсів, ризиків, дедлайнів, якості», що відповідає фазі дизайну проєкту. Основними вимогами до якісного проєктного управління в інженерії програмного забезпечення встановлено: розуміння доменної області проєкту; знання мови програмування, стеку технології, процесів, методологій; навички проєктної діяльності, що характеризуються ургентністю виконання, стислими строками та швидким результатом; здатність до врегулювання проєктних обмежень.
Граматика англійської мови – тактики поглибленого вивчення у дистанційній формі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Панченко Олена
Вивчення граматики іноземної мови сприймалося по-різному методистами. Довго переважав граматико-перекладний метод, коли навчання іноземної мови зводилося майже виключно до механічного перекладу речень. Прибічники комунікативного підходу дуже часто на практиці взагалі відмовляються від граматики, заміняючи вивчення правил затреновуванням низки розповсюджених мовленнєвих моделей. Метою статті є запропонувати деякі прийоми навчання граматики англійської мови на поглибленому рівні як вибіркової дисципліни протягом одного або двох семестрів. У роботі використано частково метод експериментального опитування та описовий метод. Досвід викладання граматики сучасної англійської мови на різних рівнях та постійні міркування щодо цього дають змогу дійти висновку, що певна кількість студентів є зацікавленою і мотивованою окремо вивчати цей аспект іноземної мови. Орієнтуючись на однозначну стратегію викладання цієї вибіркової дисципліни – досягнення просунутого рівня опанування граматики, виникає потреба застосування різних тактик відповідно до рівня тієї чи тієї групи. Необхідність організації дистанційного навчання в сучасних умовах, яка склалася об’єктивно і не залежить від бажання викладача або ЗВО, все ж надає змогу використовувати переваги та можливості сучасних інформаційних технологій – відео, аудіофайли, виконання вправ онлайн, тестування онлайн та багато інших. Відбір тем для вивчення здійснюємо з урахуванням таких критеріїв, як результати опитування студентів, виконання вхідного тесту та власного досвіду викладача. В умовах дистанційного навчання можливо підібрати різноманітні сучасні підручники граматики англійської мови, відео носіїв мови з поясненнями граматичних явищ з перекладом українською або без нього, онлайн граматичні вправи тощо. Наявність технологічного забезпечення не виключає роботи з викладачем, від якого залежить відбір релевантних вправ. Ці вправи можна поділити на поєднувальні (для встановлення зв’язку між теорією та практикою), основні та розважальні. Поєднання живого спілкування студентів і викладача з можливостями сучасних інформаційних технологій дає змогу досягти стратегічної мети – забезпечити мотивованим студентам високий рівень знань англійської граматики.

Переглянути

Перегляд Випуск 3 (2022) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування