Випуск 2 (2021)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/268

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 37

Використання назв професійних кваліфікацій в освітньо-професійних програмах 016.01 – Логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
(БДПУ, 2021) Мицик Ганна; Пришляк Михайло
На основі аналізу освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, за спеціалізацією 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти окремих закладів вищої освіти, у статті досліджена практика використання в них назв професійних кваліфікацій, що присвоюються здобувачам вищої освіти за результатами їх успішного виконання. Зазначено, що наявність в Стандарті вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта рекомендаційного переліку назв професійних кваліфікацій щодо визначених Міністерством освіти і науки України спеціалізацій є питанням більш ніш важливим, а тому потребує уваги науковців. З’ясовано, що в освітньо-професійних програмах спеціальності 016.01 Спеціальна освіта (Логопедія) питання використання назв професійних кваліфікацій вирішуються по-різному. Переважно в таких програмах спостерігається спрямованість на присвоєння здобувачам, які успішно її виконали, професійної кваліфікації «логопед», в меншій мірі – «асистент вчителя-логопеда». Констатовано, що не один з діючих в Україні довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників не містить кваліфікаційної характеристики логопеда, не достатньо конкретизованими є вимоги щодо освітнього ступеня працівника, необхідного для зайняття посади логопеда. Відсутність кваліфікаційної характеристики логопеда, в певній мірі, створює проблеми й у визначенні переліку основних робіт, які притаманні цій посаді (професії). Зваживши на рівень складності проблем, які слід розв’язувати логопеду та асистенту вчителя-логопеда в професійній діяльності, висловлена думка про орієнтування освітньо-професійних програм спеціальності 016 Спеціальна освіта, спеціалізація 016.01 – логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, на підготовку виключно логопедів з присудженням її випускникам професійної кваліфікації «логопед». В свою чергу підготовка асистентів вчителів-логопедів має здійснюватися за освітньо-професійними програмами початкового рівня (короткого циклу) вищої педагогічної освіти. З огляду на існуючий тісний зв’язок між вчителем-логопедом та логопедом запропоновано переглянути кваліфікаційні вимоги щодо первинної посади вчителя-логопеда, передбачивши можливість її зайняття особами зі ступенем бакалавра.
Концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Богданов, Ігор; Сичікова, Яна; Бардус, Ірина
Стаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме розробленню концептуальних засад побудови відповідної методичної системи. У статті запропоновано концептуальну ідею дослідження, яка передбачає, що підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій підвищиться за умови системної філософського-природничо-математичної фундаменталізації змісту навчання, а також залучення до продуктивної діяльності із синтезу інноваційних зразків наноматеріалів на засадах дуальної освіти. У статті висвітлено концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій до продуктивної професійної діяльності. Зокрема наведено методологічні та теоретичні засади розроблення методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців до продуктивної професійної діяльності. Методологічними засадами визначено загальнонаукові методи пізнання, а також системний, компетентнісний, діяльнісний, інтегративний, прогностичний, синергетичний методологічні підходи. Теоретичними засадами обґрунтування й розроблення методичної системи визначено філософські положення теорії пізнання, загальнонаукові положення системного підходу, психологічні положення теорії особистості, теорії творчості, моделі репрезентації знань, педагогічні закони, закономірності та принципи навчання. На основі концептуальної ідеї та теоретико-методологічних засад визначено організаційно-педагогічні умови, дотримання яких при розробленні цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності виконувати продуктивну діяльність.
Потенціал гри в розвитку емоційного інтелекту молодших школярів на уроках читання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Сухопара, Ірина
Спрямованість освітнього процесу на розвиток емоційного інтелекту, завдання адаптаційно-ігрового періоду, можливості уроків читання для розвитку емоційної сфери молодших школярів визначили актуальність обраної теми. Розвиток емоційного інтелекту молодших школярів розуміємо як процес і результат кількісних та якісних змін в емоційній й інтелектуальній сферах дитини, що спрямований на здатність виражати, розуміти власні емоції, керувати ними, розуміти та впливати на емоційний стан інших для встановлення доброзичливих, толерантних стосунків, досягнення мети, успіху. Уроки читання вирізняються особливою емоційною атмосферою, дають можливість ввести дитину в складний світ людських емоцій, спостерігати і прожити певний емоційний стан разом із персонажами художніх творів, водночас, виявляти власні емоції, розуміти свої почуття. Окреслено основні читацькі вміння учнів 1-2 класів, що стосуються розвитку емоційного інтелекту на уроках читання відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти. Подано умови розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи на уроках читання. Визначено потенційні можливості гри як інтерактивної; вільної, невимушеної, бажаної; захоплюючої; відкритої, образної, виразної, творчої діяльності учнів початкової школи. Представлено схему видів ігор для уроків читання та їх вплив на розвиток компонентів емоційного інтелекту молодших школярів. Охарактеризовано ігри, які впливають на розвиток емоційного інтелекту, відповідно до його структурних компонентів: ігри, які створюють позитивний настрій, знімають психологічну напругу учнів; спрямовані на адекватне вираження власних емоцій, почуттів, емоційного відгуку на прочитане і розпізнавання емоцій інших; орієнтуються на керування емоціями; допомагають оволодівати прийомами взаємодії, спілкування, розуміння інших, спільне вирішення проблеми; використовують прийоми театралізації, інсценізації; спрямовані на розширення знань школярів про емоції, почуття.
Розвиток soft skills на уроках інформатики в основній школі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Грицюк, Олена; Черненко, Варвара; Ляшенко, Віктор; Кирилаха, Наталія
У статті подано характеристику комплексу уроків інформатики основної школи, спрямованого на формування в учнів soft skills (м’яких навичок), серед яких пріоритетними для цього дослідження є навички комунікації (зокрема, здатності до діалогу та дискусії), командної роботи (співпраці), лідерства, логічного мислення, креативності, тайм-менеджменту. Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю осмислення можливостей уроків інформатики щодо розвитку в сучасних школярів soft skills, які є запорукою успішного подальшого навчання і майбутньої професійної реалізації. Методологія дослідження містить загальнотеоретичні та спеціальні методи. Метою дослідження є опис і характеристика авторського комплексу нестандартних уроків інформатики для учнів основної школи, який сприяє розвиткові м’яких навичок. Комплекс складається з трьох послідовних уроків і передбачає роботу учнів над власними проєктами у мікрогрупах, конкурс цих проєктів та прес-конференцію журі, під час якої обговорюються підсумки конкурсу. Метод проєктів активізує креативність, елементи змагання сприяють формуванню навичок командної діяльності та лідерства. Самостійне опрацювання теми з наступним ознайомленням з декількома варіантами її презентації закріплює знання. Додатковим фактором зміцнення знань виступає візуалізація навчального матеріалу, реалізована у презентаціях. У статі досліджено кореляцію між типом уроку і розвитком конкретних м’яких навичок. До основних навчальних завдань, які доцільно використовувати на уроках інформатики для розвитку soft skills, входять завдання проблемного (виявити найбільш цікаві теми) і творчого характеру (створити власний проєкт-презентацію). Залучення елементу змагання (конкурс проєктів) сприяє інтенсифікації навчання, допомагає формуванню командної роботи, підвищує мотивацію учнів. Перспективи подальших досліджень вбачаються у впровадженні запропонованого комплексу у навчання інформатики ЗЗСО м. Кременчук з метою перевірки його ефективності.
Методика формування інтегрованих знань в системі професійно орієнтованого навчання з фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Барканов, Артем
У статті розглянуто методику та особливості проведення бінарних занять з фізики та дисциплін фахової підготовки в агротехнічних коледжах. Наведено результати опитування викладачів фахових агротехнічних коледжів щодо виявлення взаємозалежності рівня знань з фізики та дисциплін професійного циклу підготовки. Визначено переваги бінарних інтегрованих занять. Запропоновано методичні рекомендації щодо алгоритму проведення та підготовки викладача і здобувачів до бінарного заняття. Виділено 3 етапи підготовки до заняття. Перший етап – підготовчий. Аналіз освітніх програм з предметів. Підбираються теми, де можливо провести бінарне заняття, визначається його тип і мета, предмет, який буде основою інтегрованого заняття. Другий етап – планування змісту заняття. Робота над змістом занять, етапами самостійної роботи студентів. Кожен педагог підбирає матеріал за своїм напрямом: цікаві факти, ілюстрації. Третій етап – коригування розроблених матеріалів, репетиція та контрольний огляд. Коригуються домашні завдання студентам напередодні заняття з кожного предмета. Розглядаються шляхи формування професійних компетенцій студентів під час проведення інтегрованих бінарних занять з фізики та дисциплін професійного циклу підготовки. Виокремлено переваги інтегрованих бінарних занять, а саме: урахування майбутньої професії при вивченні фізики; підвищення мотивації до вивчення фізики; нестандартна форма організації та проведення; різноманітні види діяльності на занятті сприяють високій концентрації уваги і формуванню навичок критичного мислення; підвищується продуктивність та рівень унаочнення на занятті; встановлюються міжпредметні зв’язки; створюються партнерські умов спілкування за схемами студент – студент, студент – викладач, викладач – студент, викладач – викладач; здійснюється комплексне формування знань студентів та є можливість творчої самореалізації викладачів та студентів у освітньому процесі. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню якості професійної підготовки майбутніх фахових молодших бакалаврів.
Студентоцентрованість комп’ютерної підтримки навчання комплексного аналізу майбутніх учителів математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Вагіна, Наталя; Коваленко, Валерій; Онуфрієнко, Ольга
У статті на прикладі комплексного аналізу розкриваються авторські погляди щодо напрямів і засобів реалізації принципів студентоцентризму в процесі фундаментальної математичної підготовки майбутніх учителів математики, з виділенням комп’ютерної підтримки навчання як одного з провідних чинників формування цифрової компетентності та забезпечення освітніх запитів і потреб здобувачів. Актуальність порушеної проблеми зумовлюється необхідністю визначення шляхів побудови методичних систем студентоцентрованого навчання здобувачів вищої педагогічної освіти в умовах діджиталізації освітнього простору та з урахуванням специфіки фаху й окремих навчальних дисциплін. Авторами дослідження зроблено спробу висвітлити теоретичні й організаційно-технологічні аспекти використання в процесі навчання комплексного аналізу формульного калькулятора комплексних чисел CaRevolJet і системи комп’ютерної математики Maple для розвитку цифрових і методичних компетентностей майбутніх учителів математики. Проведення дослідження передбачало застосування таких теоретичних та емпіричних методів, як системний аналіз науково-педагогічних джерел, європейських і вітчизняних рекомендаційних і нормативних документів щодо імплементації оновленої концепції студентоцентрованого навчання та формування цифрової компетентності вчителя/викладача; вивчення оприлюдненого педагогічного досвіду з проблеми дослідження; включене педагогічне спостереження на базі Бердянського державного педагогічного університету (м. Бердянськ, Україна), співбесіди та опитування здобувачів. У статті наведено деталізовані методичні рекомендації щодо застосування CaRevolJet і Maple при розв’язуванні різних типів практичних задач комплексного аналізу із визначенням місця цієї діяльності в загальній структурі освітнього процесу та встановленням зв’язків із майбутньою професією.Позитивні результати апробації розроблених матеріалів у базовому закладі вищої освіти дозволяють визначати перспективи подальших наукових розвідок за обраним напрямом на основі досягнутого.
Операційний центр безпеки як послуга на основі SIEM
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Болілий, Василь; Суховірська, Людмила; Лунгол, Ольга
У дослідженні розглядається операційний центр безпеки (Security Operations Center), який забезпечує виявлення та аналіз кібербезпеки, оперативне реагування, запобігання виникненню кібератак. Для забезпечення видимості та надання аналітикам можливості захисту від атак використовуються технології Security Operations Center. Показаний алгоритм подання теми «Центр забезпечення безпеки» під час викладання дисципліни «Безпека програм та даних» у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, а саме розглядаються проблеми впровадження систем моніторингу подій Security information and event management, види операційних центрів, методи побудови внутрішніх операційних центрів безпеки. Формуються в студентів предметні компетентності: класифікувати, ідентифікувати і захищати засоби обробки інформації від несанкціонованого доступу та комп’ютерних вірусів, розробляти індивідуальні системи управління доступом і захистом інформації. Показаний процес впровадження Security information and event management-систем на підприємство, основні механізми роботи цієї системи за допомогою ієрархічної моделі, головні задачі операційного центру безпеки, ключові параметри Security Operations Center (організаційна модель; виконання функцій, які виходять із завдань; рівень повноважень), основні правила кореляції. Розглянутий комерційний операційний центр безпеки SOC as а Service, який розроблений, щоб допомогти в роботі з величезним обсягом інформації, моніторингом в режимі реального часу та реагуванням на атаки. Студентами, під час лабораторних занять, проаналізовані компанії, що надають послуги операційного центру безпеки (Information Systems Security Partners, Октава Кіберзахист, Infopulse, Omega Security Service) та досліджені фактори, що впливають на підприємства при виборі типу Security Operations Center.
Особливості формування дослідно-експериментальної компетентності учнів у білінгвальному освітньому середовищі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Трифонова, Олена
У статті розглядається проблема формування дослідно-експериментальної компетентності учнів при навчанні фізики в умовах євроінтеграційних процесів в Україні та функціонування білінгвального освітнього середовища. Актуальність дослідження пов’язана з тим, що у сучасних умовах становлення українського суспільства спостерігається прискорене запровадження у всі сфери життя людини здобутків науково-технічного прогресу, реалізація вимог сталого розвитку суспільства, інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних, цифрових, хмарних технологій, розширення проявів цифровізації у наукових дослідженнях, виробництві, сфері послуг. У ХХІ ст. на теренах України все більше загострюється потреба інтеграції вітчизняного суспільства в європейське освітньо-наукове середовище. Виходячи з окреслених інтеграційних тенденцій, особливої актуальності для отримання якісної освіти набуває наявність в учнів здатності спілкування іноземними мовами, яка віднесена до ряду ключових компетентностей. Розв’язання поставлених завдань ми вбачаємо у формуванні білінгвального освітнього середовища, яке при навчанні фізики має ряд особливостей: визначення переліку ключових слів, що подані як державною, так й іноземною мовою; подання до кожної лабораторної роботи коротких теоретичних відомостей, у тексті яких виділені відповідні ключові слова; аналогічно до теоретичних відомостей наводиться хід роботи; виділення переліку інформаційно-цифрових ресурсів, які сприятимуть кращому розумінню учнями фізичного явища чи процесу, дослідження якого передбачено метою лабораторної роботи; формування переліку контрольних запитань (з виділеними ключовими словами), які забезпечать моніторинг знань учнів із фізики. У статті наведено приклад лабораторної роботи, виконання якої передбачено у білінгвальному освітньому середовищі. Проведені нами дослідження щодо впровадження запропонованих елементів методики формування дослідно-експериментаторської компетентності учнів при навчанні фізики в умовах функціонування білінгвального освітнього середовища показали підвищення зацікавленості учнів до опанування знань і, як наслідок, покращення результатів навчання загалом.
Виховний потенціал уроків читання для формування толерантності молодших школярів
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Попова, Ольга; Лесик, Анжеліка
У статті наголошується на тому, що навколишній світ ставить свої вимоги щодо здатності молодшого школяра адаптуватися в ньому, до його толерантної готовності будувати конструктивні взаємини з оточенням. На уроках читання, метою яких є з-поміж іншого і формування ціннісного ставлення здобувачів початкової освіти, вони вчаться вибрати індивідуальний спосіб самопрезентації, поведінки й спілкування. Завдання педагога – вчити спостерігати життя, помічати людську доброту, жертовність, мужність, а також безсердечність, жорстокість, байдужість. Звідси й ознаки толерантної особистості, такі, як терпіння, поблажливість, терпимість до відмінностей, доброзичливість, уміння вислухати інших, не засуджувати інших, стати на їхню позицію, здатність до співпереживання, гуманізм. Оновлений зміст літературного матеріалу, який різнобічно охоплює сферу інтересів молодших школярів, його емоційність, новизна, художнє оформлення, цікаві форми і методи роботи з текстами творів і дитячими книжками з наданням переваги проблемним, творчим завданням мають переконати учнів у тому, що художня література – це особливий вид мистецтва, а читання – особливий, унікальний засіб задоволення пізнавальних інтересів, пізнання світу і самопізнання, який не можуть замінити ніякі інші засоби масової культури. У процесі експериментального навчання ми намагалися проєктувати й реалізувати такі види навчальної діяльності учнів, які сприяли формуванню в них толерантності як найважливішої цінності особистості. Проаналізувавши окремі аспекти оновлення змісту і методики уроків читання в початковій школі в контексті реалізації ідей толерантного виховання, відзначаємо, що в нових підручниках і посібниках для позакласного читання вміщено чимало текстів із потенціалом виховання цієї якості особистості Читаючи їх, учні мають можливість осмислити й оцінити події, вчинки персонажів; відчути стан іншої людини, здійснити моральний вибір.
Формування готовності майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності у процесі першої педагогічної практики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Ачкан, Віталій; Власенко, Катерина; Лов’янова, Ірина; Волков, Сергій
У статті розглядається педагогічна практика як складова методичної системи формування готовності майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності. Готовність майбутнього вчителя математики до інноваційної педагогічної діяльності тлумачиться як інтегративна якість його особистості, яка є результатом синтезу мотивів, цінностей, знань, умінь та практичного суб’єктного досвіду й забезпечує успішну педагогічну діяльність, спрямовану на створення, розповсюдження та свідоме і доцільне використання інновацій у процесі навчання математики. Обґрунтовано роль педагогічної практики у процесі формування готовності майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності. Педагогічна практика не тільки сприяє набуттю студентами досвіду організації навчально-виховної, позакласної та позашкільної роботи, формування навичок, умінь та ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, але й дозволяє ознайомитись із інноваційним педагогічним досвідом працюючих учителів, побачити приклади впровадження такого досвіду у освітній процес. Уточнено завдання педагогічної практики на першому (пропедевтичному) етапі формування готовності до інноваційної педагогічної діяльності, проілюстровано методичні аспекти формування готовності майбутніх учителів математики у процесі пропедевтичної педагогічної практики на першому рівні вищої освіти, запропоновано традиційні завдання педагогічної практики доповнити інноваційними. Зокрема, створення портфоліо інноваційної діяльності, підготовка проєктів, ознайомлення із досвідом інноваційних педагогічних закладів, проведення міні-тренінгів, круглих столів, віртуальних екскурсій, тощо. Портфоліо інноваційної діяльності доцільно структурувати за такими напрямами: способи, прийоми, засоби підвищення мотивації учнів, створення ситуації успіху в навчальному процесі; інноваційні форми проведення уроків; інноваційні форми, методи, засоби контролю; способи, прийоми організації рефлексії; інновації в організації позакласної роботи учнів; інноваційні форми діяльності громадських організацій, організації шкільного самоврядування.
Теоретико-методичні підходи до вивчення фізики учнями основної школи засобами мобільних та дистанційних технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Волинець, Тетяна
Стаття присвячена аналізу наукових, психолого-педагогічних та методичних праць, які висвітлюють суть теоретико-методологічних підходів до вивчення фізики учнями загальноосвітньої школи за допомогою мобільних та дистанційних технологій. Зазначено основні протиріччя та проблеми, що виникають на шляху впровадження відповідних технологій в освітньому процесі з фізики закладів загальної середньої освіти ІІ категорії, а також встановлено необхідність використання наявних у науково-методичній літературі теоретико-методологічних підходів, що забезпечують цілісність та безперервність освітнього процесу. Розроблено теоретико-методологічні підходи до вивчення фізики учнями початкових класів за допомогою мобільних та дистанційних технологій, використання яких забезпечує інноваційний освітній процес та дозволяє вдосконалити підходи до засвоєння елементів фізичних знань з навчального предмета «Навколишнє середовище» студентами у ході пошукової, експериментальної та творчої діяльності. Висвітлено методику інтеграції традиційного та дистанційного навчання в забезпеченні діяльнісного підходу при систематичному вивченні фізики у загальноосвітніх навчальних закладах другого ступеня. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для забезпечення можливостей реалізації діяльнісного підходу в межах природничої освітньої галузі. Запропоновано систему прийомів мобільного навчання, орієнтовану на різні форми діяльності учнів, яка передбачає пріоритетність використання ними особистих мобільних пристроїв. Запропоновано ряд мобільних і дистанційних технологій, що передбачають реалізацію різних форм діяльності учнів на уроках фізики та сприяють підвищенню пізнавального інтересу і розвитку їх навичок самоосвіти.
До питання формування професійних компетентностей при вивчанні курсу вищої та прикладної математики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Бєлова, Марина; Карташова, Світлана
У статті розглядаються сучасні педагогічні підходи та методи навчання, що засновані на принципах мотивації та здатні підвищити обґрунтовану зацікавленість студентів у отриманні математичних знань, умінь та навичок. Метою проведеного дослідження є аналіз різних підходів до формування професійних компетентностей при вивченні такої дисципліни, як «Вища та прикладна математика». Терміни проведення поточного дослідження: 2018 р. –2020 р. В якості інформативної бази використовувалися результати щорічного тестування студентів першого курсу навчання Київського національного торговельно-економічного університету щодо визначення їх ставлення до дисципліни та задоволеності процесом навчання. Аналіз зміни рівня математичної підготовки проводився через порівняння результатів стартової та підсумкової контрольних робіт, що проводилися на початку та в кінці навчального року відповідно. Аналітичні дані, що отримані за результатами проведеного дослідження при залученні студентів факультету «Фінанси та облік», дають можливість стверджувати, що застосування поєднання сучасних педагогічних підходів та методик значно підвищує мотивацію та викликає зацікавленість у вивченні дисципліни «Вища та прикладна математика». При цьому тенденція до більш ґрунтовних знань спостерігалася практично для всіх категорій студентів незалежно від рівня їх шкільної підготовки. Важливо й те, що студенти, потрапляючи в нові реалії, коли необхідно самостійно діяти, мислити, шукати, починають свідомо засвоювати математичний матеріал і набувати здатності застосовувати отримані знання в професійній діяльності. Зважаючи на те, що процес навчання в університеті вимагає постійної модифікації змісту та методів навчання, підкреслюється важливість особистості викладача як чинника розвитку та саморозвитку студентів. Інтенсифікація навчання, прикладна спрямованість викладання вищої математики та індивідуально-диференційований підхід до студентів дозволяють ефективно використовувати та впроваджувати в освітній процес інноваційні технології організації навчальних занять.
Зміст диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у педагогічних закладах вищої освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Григор’єва, Вікторія
У статті розглянуто проблему диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва та її місце в системі професійного навчання у педагогічних закладах вищої освіти. Зазначається, що дисципліна «Хорове диригування», яка входить до складу «Практикуму диригентсько-хорової підготовки», є складовою фахового блоку професійної системи підготовки фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво). Вона включає у себе знання, вміння й навички диригентської діяльності та організації хорового колективу. Обґрунтовано ефективність індивідуальної форми навчання диригуванню, яка обумовлена специфікою хорового диригування як виконавського мистецтва та сприяє формуванню особистісної професіограми кожного студента. Автором виділено міжпредметні зв’язки курсу «Хорове диригування» з іншими дисциплінами, що забезпечують у комплексі фахову підготовку студента, а також посилюють його професійно-педагогічну спрямованість. У статті проаналізовано теоретичні погляди та педагогічні принципи представників українських диригентсько-хорових шкіл, якими створено унікальні наукові та педагогічні системи формування диригента. Спираючись на основні положення цих систем автором було розроблено зміст диригентсько-хорової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва у педагогічних закладах вищої освіти з урахуванням регіонального компоненту (Запорізький край, Північне Приазов’я), що представлений творами відповідних композиторів. У статті представлено поетапне становлення вчителя музичного мистецтва як фахівця-хормейстера. Поданий докладний зміст диригентсько-хорової підготовки здобувачів освітнього ступеню «бакалавр» за курсами. Висвітлено основні навички, що ускладнюються та удосконалюються в процесі диригентської діяльності. Визначено роль регіонального компоненту в змісті навчальних програм та його сприяння збереженню культурних традицій регіону.
Роль професійних організацій у системі фахового розвитку соціальних працівників: досвід Канади
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Попова, Анастасія
У статті розкрито роль професійних організацій на фахове становлення соціальних працівників Канади, зокрема діяльність міжнародних організацій соціальної роботи – Міжнародної федерації соціальних працівників та Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи. Визначено організаційну структуру професійних організацій у галузі соціальної роботи Канади – професійні (національні, територіальні) та освітні. Проаналізовано зміст та напрями діяльності національних організацій, зокрема Канадської асоціації соціальних працівників, Канадської ради регуляторів соціальної роботи та територіальних організацій Альбертського коледжу соціальних працівників, Асоціації соціальних працівників Британської Колумбії, Коледжу соціальних працівників Манітоби, Асоціації соціальних працівників Нью-Брансвіка, Асоціації соціальних працівників Нью-Фаундленда і Лабрадора, Асоціації соціальних працівників Нової Шотландії, Асоціації соціальних працівників Онтаріо, Професійного ордену соціальних працівників Квебеку, Асоціації соціальних працівників Саскачевана та їх взаємозв’язок з освітніми професійними організаціями. Визначено, що основними завданнями діяльності професійних організацій є служіння інтересам громадськості, підняття авторитету професії та представлення інтересів своїх членів, забезпечення підтримки професійної підготовки фахівців для сфери соціальних послуг, проведення досліджень у галузі соціальної роботи, забезпечення можливостей професійного зростання своїх членів, а також видання та розповсюдження інформації для професіоналів сфери соціальної роботи. Встановлено, що професійні організації у галузі соціальної роботи в Канаді є інструментом досягнення соціальної справедливості шляхом утвердження статусу професії «соціальний працівник» через дотримання високих стандартів якості професійної діяльності і обов’язкової системи професійного розвитку.
Досвід використання технологій дистанційного навчання в освітньому просторі Європи під час пандемії Covid-19
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Чурсанова, Марина; Гарєєва, Фаїна; Савченко, Дарія
У роботі представлено аналіз актуальних технологій дистанційного навчання, які використовуються у європейській системі освіти для забезпечення повноцінної організації освітнього процесу під час пандемії COVID-19. Карантинні умови виявилися каталізатором для розробки та практичної апробації віртуальних навчальних засобів та інноваційних педагогічних технологій, застосування яких є необхідністю сьогодення та стратегією майбутнього. Головна увага в статті приділена технологіям дистанційного навчання у вищій освіті. Для дослідження обрано освітні заклади Англії, Німеччини та Франції, що є взірцем за якістю надання освітніх послуг, як, наприклад, Оксфордський університет. Основою для успішного проведення всіх видів занять у дистанційній формі стало використання університетами власних спеціалізованих навчальних платформ. Модель навчання залишилась більш схожою на традиційну. Основну роль продовжує відігравати спілкування студентів з кваліфікованими викладачами за допомогою різноманітних інтерактивних веб-стосунків, а цифрові технології створюють простір для такої взаємодії, наповнюючи його навчальними матеріалами. Студенти одержують доступ до всіх навчальних сервісів, використовуючи єдиний пароль університетської мережі. Частина матеріалів розміщується і у відкритому доступі, популярним є формат відеолекцій та підкастів. Організація освіти в Німеччині є більш закритою, ніж в Англії та Франції. Тут діють принципи конфіденційності та захисту інформації. У Франції, навпаки, із упровадженням локдауну було відкрито доступ до багатьох навчальних курсів, і система освіти миттєво пристосувалась до віртуального режиму роботи через розвинену мережу національних платформ дистанційної освіти та функціонування масових відкритих онлайн-курсів. Результатом ефективної організації дистанційного навчання в освітньому просторі Європи під час пандемії є те, що впровадження цифрових технологій та перехід до більш гнучких моделей навчання стало стратегією розвитку освіти на державному рівні, а педагогіка стала сферою передового розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.
Психолого-педагогічні особливості розвитку комунікативної компетентності у дітей із оcобливими освітніми потребами
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Кордонець, Вікторія; Назаренко, Маргарита; Папка, Світлана; Малій, Поліна
Авторами розглянуто питання розвитку комунікативної компетенції дітей з особливими освітніми потребами. Комунікативна компетентність містить такі компоненти: психофізичні особливості особистості; соціальну характеристику та статус; культурний фонд особистості; мовну компетенцію; прагматикон особистості. Комунікативна компетентність є однією з ключових складників адаптацій особистості до постійно змінювальних умов навколишньої дійсності, яка має велике значення в психічному розвитку та процесі соціальної підготовки учнів. Орієнтуючись на психолого-педагогічні особливості навчання дітей з особливими освітніми потребами, можна говорити про те, що рівень розвитку їхньої комунікативної компетентності низький. Дослідники підкреслюють, що ця категорія учнів ухиляються від спілкування. Мовний контакт характеризується нетривалістю і неповноцінністю. Це зумовлено швидкістю випробовування соціальної відповідальності, низьким рівнем словникового запасу, що перешкоджають формуванню висловлювання; нерозуміння співрозмовника. Комунікація є найважливішим фактором загального психічного розвитку дітей, який відіграє вирішальну роль у збагаченні змісту і структури людської свідомості. Через комунікацію людина набуває всіх своїх вищих пізнавальних здібностей та якостей, сприяє обміну інформацією і передачі поколінням. Розвиток особистості багато в чому залежить від соціального оточення людини. Через взаємодію дитина задовільняє свою найважливішу потребу – в спілкуванні, удосконалює психічні та когнітивні можливості і виходить на більш високий рівень в своєму розвитку. При порушеннях мови у дітей відзначаються труднощі в задоволенні і розвитку таких потреб. Встановлення мовної комунікації є однією з головних умов повноцінного розвитку дитини. Спілкування впливає на всі досягнення дошкільного віку: розвиток пізнавальної сфери та формування основ дитячого світогляду; виникнення довільної поведінки, уміння діяти відповідно до правил; формування особистої самосвідомості. Для дітей з особливими освітніми потребами навчання спілкуванню має важливе значення. Якщо дитина здатна висловити свої бажання, потреби, попросити про допомогу і прореагувати на слова оточення, вона зможе увійти в суспільство.
Навчальний приклад маскування інформації в акустичному сигналі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Головін, Микола; Головіна, Ніна
У роботі представлений стеганографічний метод приховування текстової інформації в звуковому файлі. Приховування реалізовано програмою на мові Python. Упровадження окремих букв тексту в звук здійснено методом «найменшого значущого біта». Програма може бути використана як для навчальних, так і практичних цілей. Була застосована загальновживана бібліотека wave для роботи зі звуковими файлами. Це не є спеціалізована для криптографічних та стеганографічних потреб бібліотека. Використання її та лаконічність коду програми дає можливість візуалізувати механізм приховування інформації на навчальних заняттях і продемонструвати його в процесі створення програми, її відлагодження та випробовування. Важливо для навчальних цілей і те, що робота в межах бібліотеки дозволяє на рівні окремих бітів побачити стан порожнього та заповненого звукового контейнера. Для оцінки практичної цінності програми були проведені її випробовування з текстами різної довжини та зі звуковими контейнерами різного ґатунку. Зокрема, використали звук камертону, гітарної струни, класичної музики, репу, джазу, аудіокнигу. Експеримент показав коректне відтворення текстів. Було виявлено, що при уважному прослуховуванні на «чистому звуці» камертону при перевантаженні контейнера інформацією можуть виникнути підозри про текстову закладку. Текстова закладка в звук, у якому швидко змінюється гучність, темп і частота, підозр про можливу закладку не виявляє. Однак, якщо сторона, що перехватила замасковане повідомлення, має здогадки про спосіб закладки тексту, то цей текст легко вилучається. Тому використання програми в практичних цілях вимагає додаткових маніпуляцій у коді, пов’язаних зокрема з порядком впровадження тексту та з вибором місця застосування. Бажаним є також додаткове шифруванням тексту. Аналіз звуку і маніпуляції з ним на рівні окремих бітів має також навчальну цінність у тому сенсі, що дає уявлення про рівень шумів, величину корисного фізичного сигналу та межі чутливості людського вуха.
Сучасне навчальне обладнання з електрики як засіб формування фахової компетентності з фізики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Панкевич, Сергій
У статті висвітлено результати організації лабораторних робіт з використанням сучасної цифрової навчальної панелі з електрики в лабораторному практикумі з фізики, яку розроблено та виготовлено в м. Луцьку R&D-центром Mirroschool. У результаті проведеного дослідження нами запропоновано методику організації лабораторних робіт з фізики з використанням навчальної панелі. Стаття містить фрагмент лабораторної роботи з фізики, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність здобувачів освіти. Методичні настанови, перш за все, знадобляться вчителям та викладачам фізики, які проводять лабораторні роботи та демонстрації з електрики, лаборантам у фізичних лабораторіях, які працюють з фізичним обладнанням, а також будуть корисні здобувачам освіти, які опановують знання з експериментальної науки. Навчальна панель з електрики повністю забезпечує навчальними експериментами фізичні кабінети, лабораторії та навчальні приміщення з розділу «Електродинаміка», які використовуються у шкільній програмі, затвердженій Міністерством освіти і науки України. Панель може використовуватися як учителями, так і викладачами у ЗВО. Звичайно, лабораторні роботи і демонстрації на уроках фізики в закладах загальної середньої освіти досить легко піддаються модернізації та адаптації, що дозволяє використовувати і інші навчальні панелі, які представлені на ринку навчального обладнання. Але якщо мова йде про заклади вищої освіти чи коледжі, то перелік лабораторних робіт може значно скоротитися або просто доведеться використовувати додаткове навчальне обладнання та лабораторні практикуми. Навчальна панель з електрики – це сучасне шкільне навчальне обладнання, яке в тому числі вдало узгоджується з навчальними нормами нової української школи та STEM-освіти. Панель відповідає всім вимогам: законодавству про мову, стандарту освіти, вимогам санітарного законодавства, пожежній та електробезпеці, вимогам охорони здоров’я та ін. Також усі витратні матеріали доступні для придбання в Україні.
Гнучкі уміння (Soft skills) у курсі вивчення методики навчання української мови: зміст, формування, детермінація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Грона, Наталія
У статті обґрунтовано значущість soft skills. Шляхом аналізу і синтезу науково-методичних джерел з’ясовано, що soft skills – це гнучкі, інколи поза фахові, акмекомпетентності (акме – вершина, пік, вищий ступінь чого-небудь, розквіт) для успішного виконання професійних обов’язків. Доведено, що нове комунікативне середовище уможливлює продуктивну організацію учасників освітнього процесу, спонукає до творчості за допомогою розвивального потенціалу методичних і технічних прийомів, операцій у формі різноманітних документів (робочих матеріалів), спрямованих на отримання інформації, з потужним дидактичним ресурсом для вивчення фахових дисциплін. Аналіз професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», який розроблений на основі трудових функцій педагога і передбачає перегляд ставлення до фахових якостей та зміни стереотипів розвитку, дав можливість виявити низку гнучких навичок, які мають бути сформовані відповідно до трудових функцій педагога. З’ясовано, що до них відносять лідерські якості та вміння працювати в команді, уміння навчати та проводити переговори, ставити та виконувати поставлені завдання, управління часом, цілеспрямованість, навички ефективної комунікації, презентаційність, стресостійкість, креативність, творчий підхід до роботи та аналітичні здібності. Акцентовано увагу на комунікативному аспекті гнучких навичок. Співробітник з потужними навичками міжособистісного спілкування вміє чітко сформулювати свої потреби, очікування до команди й оточення, уважно вислухати, як їх формулюють інші. Він має так комунікувати з учасниками освітнього процесу, щоб у кожного залишилося відчуття, що він був почутий та зрозумілий, і навіть відмова була зроблена професійно, не залишаючи осаду байдужості й неприязні. Запропоновано вправи і завдання для формування soft skills під час вивчення методики навчання української мови. Висвітлено змістове наповнення тематичного портфоліо як засобу для представлення рівня володіння такими навичками.
Засоби і методика online навчання фізики в технічному університеті
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Подласов, Сергій; Матвійчук, Олексій
У роботі розглянуті технологічні та методичні проблеми, що виникають при проведенні синхронного дистанційного навчання. Технологічна проблема пов’язана з вибором програмних продуктів для проведення таких занять. Показано, що, крім широко відомої програми вебінару Zoom, для проведення лекційних, практичних та лабораторних занять успішно можна застосовувати й інші програмні продукти, наприклад, Google Meet, FreeConferenceCall і одночасно інтерактивну дошку, наприклад, IDroo, LiveBoard, Jamboard, Twiddla або інші, технічні характеристики яких у певних відношеннях виявляються більш досконалими, ніж дошка в програмі Zoom. Методичні проблеми полягають у визначенні форми проведення лекційних, практичних та лабораторних занять, а також семестрового іспиту. За результатами опитування встановлено, що 78% студентів краще сприймають лекційний матеріал, що подається у формі, яка подібна до традиційної; 71% віддають перевагу представленню лектором математичних виразів за допомогою презентацій Power Point, в яких реалізовано поступове, покрокове виведення формул. З метою контролю роботи на початку кожної online лекції ми проводимо експрес-тест за матеріалами попередньої, а в кінці пропонуємо зробити копію свого конспекту і зберігати її в Google Classroom. Оцінки, одержані студентами за тест та ведення конспекту, враховуються при виставленні сумарного рейтингового балу. Лабораторні заняття проводилися з використанням створених авторами віртуальних лабораторних робіт. Для формування в студентів наочних уявлень про роботи з віртуальними макетами нами підготовлені короткі відеофільми, в яких ілюструються основні етапи виконання робіт. Найбільш складним виявилося проведення іспиту в дистанційній формі з використанням тестів. Кожен студент одержував індивідуальні завдання, що унеможливлювало передачу відповідей. Відповіді на завдання тесту студенти давали при ввімкнутих відеокамері та мікрофоні. Це суттєво зменшувало ймовірність спілкування студентів із сторонніми особами під час іспиту і прояви академічної недоброчесності.

Переглянути

Перегляд Випуск 2 (2021) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування