Звіти, нормативні документи, інструкції
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Звіти, нормативні документи, інструкції за Назва
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПідвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності: звіт про науково-дослідну роботу кафедри професійної освіти, трудового навчання та технологій(Бердянський державний педагогічний університет, 2024-04) Перегудова, Валентина Іванівна; Жигірь, Вікторія Іванівна; Кривильова, Олена Анатоліївна; Даннік, Людмила Анатоліївна; Буянов, Павло Георгійович; Онищенко, Сергій Вікторович; Бєлова-Олейник, Юлія Юріївна; Хоменко, Світлана Валеріївна; Пелагейченко, Микола Леонідович; Курило, Ольга Юріївна; Погребняк, Марина МиколаївнаОб’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти у ЗВО. Предмет дослідження: теоретичні та методичні аспекти підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти. Мета роботи: теоретично обґрунтувати, проаналізувати, узагальнити та практично перевірити процес підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в практиці педагогічних закладів вищої освіти шляхом запровадження інноваційних форм, методів і технологій навчання. Для досягнення поставленої мети розв’язано такі завдання: проаналізовано й узагальнено матеріали щодо теоретико методичних аспектів підготовки фахівців педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах; психолого педагогічних умов підготовки мобільних, конкурентоспроможних кваліфікованих робітників в закладах професійної (професійно технічної) освіти, здатних до творчої професійної діяльності; підготовки майбутніх докторів філософії з професійної освіти; реалізації технології проєктного навчання, організації міжпредметних проєктів та дизайн проєктів як засобів формування креативного мислення здобувачів освіти; визначено організаційно методичні аспекти впровадження цифрових технологій в освітній процес підготовки фахівців професійної та технологічної галузей. Методи дослідження: теоретичні: аналіз науково-методичної літератури для визначення стану процесу підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в педагогіко-психологічній, методичній літературі; узагальнення, систематизація теоретичних положень для обґрунтування теоретичних та методичних засад щодо професійної підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти; емпіричні: спостереження, порівняння, вимірювання, індукція та дедукція, моделювання, експеримент та ін. Наукова новизна: вперше: теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено дієвість альтернативних моделей підвищення якості підготовки фахівців педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах, що передбачає запровадження оновленого змісту, форм організації освітнього процесу, методів і засобів навчання та реалізується завдяки створенню відповідних організаційно педагогічних умов. уточнено категоріально--понятійний апарат дослідження проблеми підвищення якості підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти в сучасних умовах. удосконалено зміст підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти завдяки впровадженню дисциплін вільного вибору. подальшого розвитку набули наукові ідеї щодо підготовки фахівців--педагогів системи професійної та технологічної освіти на основі концептуальних і специфічних підходів. Результати роботи: 1. Узагальнені і опубліковані у вигляді: статті у журналах, що індексуються у Scopus, WOS – 26; монографії (розділи в монографіях) – 18; навчальні та навчально-методичні посібники – 17; наукові статті – 39; тези наукових повідомлень – 84; публікацій здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти зі спеціальності 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) та здобувачів першого рівня вищої освіти зі спеціальності 015 Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка) – 55. 2. Окремі в такій монографії: Onyshchenko S. Mechanotronics in Mechanical Engineering: monograph. Žďár nad Sázavou: Publishing House «The company «DEL c.z.»», 2023. 69 р. (2,9 друк.арк.). Отримані результати апробовувалися та впроваджувалися в практику роботи закладів вищої освіти завдяки лекційним курсам, практичним та індивідуальним заняттям, методичним рекомендаціям та навчальним, методичним посібникам, програмам практикумів, тренінгів, на семінарах, міжнародних та всеукраїнстких науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри. Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі їх обговорення на міжнародних та всеукраїнстких науково-практичних конференціях, методичних та методологічних семінарах, публікацій наукових статей та тез. Застосування результатів роботи, її практичний результат: результати науково-дослідної роботи використовуються в Бердянському державному педагогічному університеті при викладанні дисциплін циклу професійної і практичної підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальностей 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) та 015 Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка), а також можуть бути використані у закладах вищої освіти України. Форма кінцевої розробки: колективна монографія «Науково-методичні засади підвищення якості підготовки фахівців-педагогів системи професійної та технологічної освіти в умовах сучасності» («Scientific and Methodological Principles of Improving the Quality of Training of Professional and Technological Education Specialists in Modern Conditions»).
- ДокументІнструкція з внесення матеріалів в репозитарій БДПУ(Бібліотека Бердянського державного педагогічного університету, 2023)Інституційний репозитарій БДПУ (далі – Репозитарій, BSPUIR) – електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає та забезпечує довготривалий відкритий доступ до електронних публікацій та електронних версій документів (творів) наукового та навчально-методичного призначення, авторами яких є співробітники (зокрема сумісники), аспіранти, докторанти, студенти Бердянського державного педагогічного університету та інші особи відповідно до Положення про Інституційний Репозитарій БДПУ.
- ДокументІнструкція реєстрації депозитора в інституційному репозитарії БДПУ(Бібліотека БДПУ, 2023)Реєстрація нового депозитора в репозитарії БДПУ з метою розміщення власної роботи. Тільки визначена спільнота користувачів може стати депозиторами архіву BSPUIR : - науковці БДПУ - студенти БДПУ (за рекомендацією викладачів); - аспіранти БДПУ; - співробітники БДПУ; - науковці, офіційно не зареєстровані як співробітники університету, якщо вони є співавторами університетських авторів чи тісно пов’язані з університетом, наприклад, заслужені професори, особи, що мають почесні посади в університеті тощо.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2022 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Сичікова, Яна ОлександрівнаНаука є одним із найбільш вразливих аспектів діяльності університету, оскільки потребує значних ресурсів, натхнення та внутрішньої мотивації від науково-педагогічного персоналу. Бердянський державний педагогічний університет відновив свою діяльність у форматі «Університет без стін» після 53 днів роботи в окупації в статусі тимчасово переміщеного до м. Запоріжжя. Важливою передумовою стабілізації діяльності переміщеного Бердянського державного педагогічного університету стало оновлення стратегії його розвитку, заснованої на якісному аналізі нових умов управління університетом через трифазову реакцію: первинна реакція, прийняття управлінських рішень та планування нової реальності. Основними заходами цих управлінських рішень були прямота та прозорість управління університетом, що створювало відчуття присутності та безпеки для всієї університетської спільноти, незалежно від того, наскільки складною була ситуація; збільшення інструментів внутрішньої та зовнішньої комунікації; підтримка університетської спільноти, всієї громади та суспільства шляхом постійного спілкування, інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також поширення інформації. Для моніторингу наукової ефективності професорсько-викладацького складу університету було проведено три пули опитування у квітні, липні та грудні 2022 року та визначено основні перешкоди для активізації наукової діяльності та розроблено план дій у надзвичайних ситуаціях. Очікувалося, що місяці окупації, втрата матеріально-технічної бази, переїзд університету на нову локацію та активна міграція професорсько-викладацького складу суттєво вплинуть на видавничу активність викладачів. Для активізації видавничої діяльності професорсько-викладацького складу університетське фахове видання видавалось безплатно, а для подальшої активізації грантової та проєктної діяльності викладачів і студентів було організовано та проведено низку наукових семінарів та тренінгів. Крім того, було запущено проєкт OpenDoors «ProScopus», а Центр педагогічної майстерності «ArsDosendi» запровадив новий модуль «Наукометрія. Перші кроки». Для оперативного інформування викладачів університету про наявні наукові можливості було створено Telegram-канал «Наука. Перезавантаження». Така підтримка дозволила науково-педагогічному складу університету швидко відновити наукову діяльність. Професорсько-викладацький склад університету залишався ініціативним та відповідальним, що дозволило йому шукати нові можливості під час війни. Зокрема аналіз баз даних Scopus і Web of Science показав зниження публікаційної активності науково-педагогічного персоналу лише на 9 %. За звітний рік університет втратив 15 % від загальної кількості студентів, 13 % співробітників, а його фінансування зменшилося на 17 % порівняно з 2021 роком. За загальним фондом фінансування науки у 2022 році зросло вдвічі (на 210 %). У 2023 році – на 180 % порівняно з 2022 роком, і на 379 % – порівняно з 2021 роком. Проте відбулося зменшення за спецфондом на 45 % порівняно з 2021 роком. Це зрозуміло, адже більшість грантових програм були заморожені. Виконання наукових послуг і сільськогосподарських контрактів було ускладнено, а то й неможливо в наявних умовах. Проте, для відновлення наукової діяльності співробітників університету у 2023 році було залучено 1 млн. 172 тис. грн. грантових коштів. Вісім викладачів підтвердили наукове звання доцента, двоє – стали професорами. Оскільки університет не міг використовувати власні лабораторії, науковці проводили дослідження в лабораторіях і наукових центрах по всьому світу. Отже, підсумовуючи наукову та науково-технічну діяльність переміщеного Бердянського державного педагогічного університету за 2022 рік, можна зазначити, що університет гідно продовжує виконувати свої задачі та реалізує їх на достатньому рівні. Зокрема університет продовжує активно працювати над розвитком наукових напрямків, залучаючи до цього процесу як власних науковців, так і відомих фахівців з інших установ. Здійснюються важливі наукові дослідження, які мають практичне значення для розвитку різних галузей науки та техніки. Університет також активно співпрацює з іншими установами у реалізації спільних наукових проєктів. Завдяки антикризовим управлінським рішенням під час війни та в умовах дистанційної роботи переміщений Бердянський державний педагогічний університет зміг зберегти автономію, відновити всі види діяльності та згуртувати громаду, що дає змогу йому залишатись затребуваним серед абітурієнтів та займати гідне місце в рейтингах серед провідних наукових установ та закладів вищої освіти України.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2017 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2017) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ВНЗ суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у вищих навчальних закладах. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ВНЗ різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проектів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2018 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ЗВО суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у закладах вищої освіти. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ЗВО різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проектів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2019 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ЗВО суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у закладах вищої освіти. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ЗВО різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проектів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2020 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Ліпич, Вікторія МиколаївнаНауково-дослідна та інноваційна робота в Бердянському державному педагогічному університеті є важливим аспектом формування особистості майбутнього кваліфікованого фахівця в контексті інтеграції освітньої системи України до Європейського науково-освітнього простору. Наукова робота студентів університету ґрунтується на багаторічній практиці та науковому досвіді, накопиченому за період існування вишу й розглядається як невід’ємна складова підготовки висококваліфікованих спеціалістів упродовж усього періоду навчання. Найбільш поширеними формами наукової роботи студентів є індивідуальна робота на кафедрах і в лабораторіях факультетів, участь у наукових гуртках, проблемних групах, «круглих» столах, семінарах, підготовка наукових публікацій, участь у всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях. Активізація науково-дослідної роботи в закладах вищої освіти потребує оновлення та постійного поповнення матеріально-технічної бази. Скорочення обсягів фінансування ЗВО суттєво обмежує можливості перспективи науково-дослідної діяльності, у тому числі – щодо розвитку її матеріального забезпечення. Важливим також є підвищення статусу професії науковця в суспільстві, що може бути досягнуто шляхом збільшення рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Стимулювання потребує залучення молоді до дослідницької діяльності, у тому числі й у закладах вищої освіти. Фінансової підтримки потребує розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, щодо покриття витрат на участь у закордонних науково- практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, сприяння зрбільшенню кількості іноземних студентів, підготовки та публікації спільних наукових видань (монографій та інших наукових праці), у яких би висвітлювались результати кількарічної дослідницької діяльності ЗВО різних країн. У Бердянському державному педагогічному університеті є певні організаційні, фінансові й кадрові проблеми організації науково-дослідної роботи, зокрема, відсутність спеціального дослідного обладнання та устаткування для проведення наукових досліджень; велике аудиторне навантаження науково-педагогічних працівників; відсутність централізованої бази даних потреб підприємств регіону та держави в цілому щодо проблем, які виникають у виробництві, та запитів на їх вирішення; спрямованість більшості досліджень і розробок на написання дисертацій, статей, монографій, за якими власне й оцінюється робота, а не створення нових товарів, технологій та послуг. Для подолання цих недоліків в університеті: розроблено Стратегію розвитку БДПУ на період до 2021 року; активізовано роботу з міською та обласною владою, спрямовану на створення при університеті інноваційних осередків, фінансування НДР відповідно до галузевих програм тощо. Лише своїми зусиллями університет не в змозі вирішити нагальні проблеми науково-технічної діяльності. Тому задля їх розв’язання необхідно: підняти рівень бюджетного фінансування університету, зосередивши основну його частину на виконанні 3–4 наукових держбюджетних проєктів; збільшити кількість прикладних досліджень та їх упровадження до виробництва за рахунок укладання госпдоговірних НДР; залучати представників підприємств регіону для участі у виставках, конференціях, круглих столах, на яких би висвітлювались проблеми підприємств та пропонувались шляхи їх вирішення науковцями університету; створити систему матеріальних заохочень для науковців університету (викладачів, докторантів, аспірантів, студентів) та залучати міську владу до створення привабливих умов для підприємств і організацій, які б інвестували наукову діяльність університету.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2021 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Сичікова, Яна ОлександрівнаЗ 2021 році в Бердянському державному педагогічному університеті виконується держбюджетне фундаментальне наукове дослідження 0117U003860 “Теоретико-методичні засади системної фундаменталізації підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності” (керівник – доктор педагогічних наук, професор, ректор БДПУ Ігор Богданов). Вагомі наукові результати держбюджетного дослідження полягають у тому, що 1. Вперше на основі аналізу розроблених нами методологічних та природничоматематичних і психолого-педагогічних концептуальних засад було сформульовано провідні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких при розробленні цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності виконувати продуктивну діяльність. 2. Встановлено та науково обгрунтовано принципи та засоби системної фундаменталізація змісту навчання професійно спрямованих дисциплін на основі філософсько-природничо-математичних законів і категорій, які визначають властивості, склад, структуру та галузеве призначення наноматеріалу і технологію його синтезу. Це дозволить систематизувати і узагальнити знання майбутніх фахівців із величезної кількості існуючих типів наноматеріалів і технологій їх синтезу. Більш глибоке розуміння природи творення наноструктур дозволить студентам прогнозувати властивості й підбирати відповідні технології синтезу інноваційних наноматеріалів. 3. Вперше розроблено засади переорієнтації навчально-пізнавальної діяльності студентів із теоретичної репродуктивної на продуктивну науково-дослідну в лабораторії на замовлення підприємств, у результаті якої вони набувають досвід реальної професійної діяльності із синтезу наноматеріалів, у тому числі інноваційних, визначення їх властивостей і галузей застосування, а також створення необхідного обладнання. 4. Вперше запропоновано та апробовано використання методу аналізу ієрархій для оптимального вибору методу синтезу наноструктур майбутніми наноінженерами, що дозволить значно скоротити час на проведення технологічних операцій, здешевити виготовлення наноматеріалів та сприятиме конкурентоспроможності вітчизняного спеціаліста та країни у світовому масштабі. 5. Вперше електрохімічними методами обробки було одержано нові типи складних наноматеріалів на основі таких напівпровідників InP, GaAs, Si, GaP, ZnSe, ZnS, ZnO, CdS, CdTe тощо. Досліджено утворення оксидних металевих кристалітів та їхні функціональні і структурні показники.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2023 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Сичікова, Яна ОлександрівнаІнформація про наукову та науково-технічну діяльність за 2023 рік. Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня: а) важливі результати за усіма закінченими у 2023 році фундаментальними науководослідними роботами, які виконувались за рахунок коштів державного бюджету (якщо таких не виконувалось, то зазначити наукові результати фундаментальних науково-дослідних робіт, які виконувались за кошти з інших джерел) (зазначити пріоритетний напрям, визначений Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»; пріоритетний тематичний напрям, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 942; зазначити назву роботи, наукового керівника, фактичний обсяг фінансування за повний період, зокрема на 2021 рік; коротко описати одержаний науковий результат, його новизну, науковий рівень, значимість та практичне застосування); Фундаментальне дослідження № 0117U003860 «Теоретико-методичні засади системної фундаменталізації підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності», керівник – доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов, обсяг фінансування за 2023 р. - 323976,29 грн. 1. На основі аналізу стану науково-методичного забезпечення підготовки фахівців, розроблених нами методологічних та природничо-математичних і психолого-педагогічних концептуальних засад, було сформульовано провідні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності. 2. Розроблено та впроваджено в освітній процес низку навчальних курсів: «Основи електрохімії», «Прикладна електрохімія», «Сучасні наноматеріали», «Основи наноматеріалознавста», «Матеріали електронної техніки», «Функціональні матеріали» тощо. 3. Розроблено дієві інструменти навчання майбутніх наноматеріалознавців, прийняття оптимальних рішень, а саме вибір технології синтезу наноматеріалів методом аналізу ієрархій. 4. На основі проведених досліджень було встановлено умови формування фахових компетенцій. 5. Апробовано залучення майбутніх фахівців до продуктивної діяльності, а саме: разом зі здобувачами було синтезовано нові типи наноматеріалів, досліджено їхні морфологічні, структурні, фазові, оптичні властивості; на основі цього підготовлено патенти на корисні моделі. Опубліковано: 15 публікацій, що індексуються в Scopus та/або Web of Science (8 статей, 7 матеріалів конференцій), 10 фахових статей, 18 тез доповідей конференцій, 2 колективні монографії, 2 аналітичні звіти, 1 інформаційно-ілюстративний довідник, 2 науково-популярних видання. б) найважливіші наукові результати, отримані в результаті виконання перехідних науково-дослідних робіт (зазначити назву роботи, наукового керівника, обсяг фінансування за повний період, зокрема на 2023 рік; коротко описати одержаний науковий результат, його новизну, науковий рівень, значимість та практичне застосування).