Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 516
- ДокументStem-освіта в Україні: виклики та можливості(Видавничий дім «Гельветика», 2024-04) Нестеренко, Марина Миколаївна; Мицик, Ганна Михайлівна; Петрик, Крістіна ЮріївнаУ статті досліджено можливості та виклики впровадження STEM-освіти в розрізі соціально-економічної ситуації в Україні. Авторами розглянуто позитивний вплив STEM-освіти на формування ключових компетент- ностей, які набувають особливого значення у динамічному та інноваційному суспільстві, де технологічні досяг-нення та прогрес переплітаються з щоденним життям. Вказано на те, що вона стає не лише пріоритетним напрямом розвитку освіти, але й стратегічно важливим кроком для вирішення сучасних викликів, пов’язаних з триваючою війною в Україні. Акцентовано на викликах, які ускладнюють впровадження STEM-освіти в країні. Серед таких: втрата людського капіталу та руйнування значної кількості освітньої інфраструктури у звʼязку з воєнним конфліктом, зниження інтересу учнів до природничо-технічних та математичних дисциплін, невпевне-ність та обмежена обізнаність викладачів щодо реалізації STEM-освіти на практиці; упередження щодо того, що STEM-освіту повинні реалізовувати переважно вчителі технічних та природничих наук, відкидаючи на дру-гий план представників соціально-гуманітарних наук. Авторами запропоновано стратегічні кроки, необхідні для реалізації STEM-освіти, починаючи від державно-го і закінчуючи інституційним рівнями. Це передбачає впровадження найкращих міжнародних практик, збіль-шення фінансування, надання субсидованих або безкоштовних технічних ресурсів, внесення змін в освітні (освіт-ньо-професійні) програми, навчальні плани в закладах вищої освіти та проведення інформаційних кампаній для викладачів. Наголошено на необхідності побудови ефективних механізмів співпраці між органами державної влади, закладами освіти, науковими установами, представниками бізнесу та промисловості, громадськості для створення сприятливого середовища, яке забезпечуватиме реалізацію STEM-освіти та підготовку нового поко-ління вчителів-інноваторів, готових відповідати викликам XXI століття.
- ДокументРоль освіти та підготовки в розвитку цифрової грамотності та підвищенні рівня цифрової інклюзії(Перспективи та інновації науки, 2024) Олянич, Валентина Володимирівна; Березан, Валентина Ігорівна; Погребняк, Маргарита ГеннадіївнаДана стаття присвячена дослідженню ролі освіти та підготовки в розвитку цифрової грамотності та підвищенні рівня цифрової інклюзії. Методологічною основою стали методи збирання та порівняння інформації, а також аналізу, синтезу та узагальнення даних із наукових досліджень у галузі освіти. Зауважено, що освіта та підготовка відіграють ключову роль у формуванні цифрової грамотності та сприяють підвищенню рівня цифрової інклюзії в сучасному суспільстві. Забезпечення доступу до актуальних знань та вмінь в галузі технологій не лише розширює можливості особистісного розвитку, але й сприяє створенню більш інклюзивного та технологічно освіченого соціуму. Також зазначається, що термін «цифрова грамотність» визначає здатність людини ефективно працювати в цифровому середовищі. В контексті цього терміну «цифрова» вказує на інформацію, представлену у числовій формі та опрацьовану ЕОМ, а «грамотність» передбачає вміння читати й інтерпретувати мультимедіа, відтворювати дані і зображення за допомогою цифрових сервісів, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Окрім того, відмічено, що цифрова інклюзія – це концепція, згідно якої всі члени суспільства повинні мати рівний доступ і можливості до цифрових технологій та ресурсів. Це означає, що всі люди, незалежно від їхнього соціального, економічного, культурного чи географічного становища, повинні мати змогу користуватися інтернетом, комп’ютерами та іншими цифровими технологіями. У висновку підсумовано, що роль освіти та підготовки в розвитку цифрової грамотності та підвищенні рівня цифрової інклюзії є вирішальною для успішного функціонування сучасного суспільства. Освітні програми, що інтегрують цифрову грамотність в навчання, надають здобувачам освіти необхідні навички та розуміння для ефективного використання цифрових технологій. Важливо акцентувати увагу на практичних аспектах, сприяючи розвитку навичок, необхідних для застосування цифрових інструментів у різних сферах життя.
- ДокументПедагогічні умови виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності(Перспективи та інновації науки, 2024) Канішевська, Любов; Лесик, Анжеліка СергіївнаРозглянуто поняття «соціальна зрілість» як інтегративна властивість особистості, яка виявляється у сформованості соціальних настановлень, спрямованих на свідому реалізацію суспільних норм і цінностей; проявів соціальних якостей (соціальної активності, соціальної відповідальності, толерантності, солідарності); оволодіння сукупністю основних соціальних ролей (громадянин-патріот, фахівець, сім’янин), що дозволяють особистості компетентнісно діяти в усіх сферах суспільного життя. Критерієм когнітивного компонента є «знання про соціальну дійсність», критерієм емоційно-ціннісного компонента – «ціннісні орієнтації», критеріями поведінково діяльнісного компонента – «соціальне самовизначення», «реальна соціальна поведінка». Метою статті є теоретичне обґрунтування педагогічних умов виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності. З метою досягнення поставленої мети були використані наступні методи: синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, експертна оцінка. Схарактеризовано педагогічні умови виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності: організація соціально-культурної діяльності старшокласників, спрямованої на формування соціального досвіду; розроблення змістового та методичного забезпечення процесу виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності; використання потенціалу позаурочної діяльності закладів загальної середньої освіти у контексті проблеми виховання соціальної зрілості старшокласників; організація методичної роботи з педагогами щодо виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності. Означено шляхи реалізації вищезазначених педагогічних умов. Одержані результати не вичерпують багатоаспектної проблеми виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розробленні методичних засад виховання соціальної зрілості у старшокласників; педагогічному осмисленні технологічних аспектів цього питання. Стаття буде корисна науковим працівникам та практичним педагогами, які займаються проблемами виховання учнівської молоді.
- ДокументГотовність учнів початкової школи до гуманних взаємин із однолітками(Рівне : РДГУ, 2021) Щербакова, Надія МиколаївнаУ статті висвітлюється одна з актуальних проблем сучасної педагогіки – проблема готовності учнів початкової школи до створення й підтримки гуманних взаємин з учасниками освітнього процесу, а саме з дорослими і однолітками. Розкривається сутність ключових понять: гуманність, гуманізм, гуманні взаємини. Автор наголошує, що гуманні взаємини між людьми були предметом досліджень філософів, психологів, педагогів. Але ця проблема і дотепер потребує детального вивчення, особливо на етапі розвитку особистості дитини початкової школи. На основі ретроспективного аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовується структура взаємин між людьми, зокрема між учнями початкової школи. Особлива увага відводиться методиці вивчення готовності школярів до взаємодії з однолітками. Визначено показники та рівні цієї готовності. Діагностичні дані засвідчили, що для підвищення рівня готовності дитини до створення гуманних взаємин й накопичення практичного досвіду спілкування в шкільному середовищі необхідно створити відповідні педагогічні умови, які закладатимуть основу для формування гуманних взаємин його учасників, зокрема в контексті «вчитель-учень», «учень-учень». Аналізується навчально-педагогічна взаємодія як взаємопов’язаний процес обміну інформацією про спілкування людей у суспільстві, як джерело комфортного перебування дитини в шкільному колективі.
- ДокументТворчі завдання на медіа матеріалі як засіб підвищення пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку(Перспективи та інновації науки, 2024-03-28) Семеняко, Юлія БорисівнаУ статті подано аналіз проблеми формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку у психолого-педагогічній літературі. Звернено увагу на доцільність упровадження нових засобів, зокрема медіапродукції, з метою розвитку пізнавальної активності та творчості дітей. У статті обґрунтовано методи, прийоми формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в контексті медіатворчих завдань. Зазначено, що медіаосвіта –актуальна міждисциплінарна проблема. Корисність, привабливість (видовищність, радісність), цікавість визначено як мотиви, що спонукають до занять у сфері медіатворчості. Виявлено необхідність створювати мотивацію для медіаосвіти та її реалізувати у співпраці педагогічних працівників, батьків, дітей (бесіди, розповіді, ігри, впра ви, проєкти, тренінги про значення навчання про медіа, через медіа, для медіа); за допомогою поєднання медіаосвіти з різними напрямами виховання: моральним, естетичним, трудовим та ін. Визначено перспективні форми роботи – творчі ігри на матеріалі медіа, медіаосвітні свята «Медіа єднає друзів» тощо. Акцентовано увагу на практичному складнику медіаосвіти в закладі дошкільної освіти – розвиткові креативних, творчих умінь на матеріалі медіа. При цьому поза увагою не залишається освітня складова, що передбачає здобуття пропедевтичних знань про історію, структуру, мову медіа, але для дошкільників усі ці знання формуються тільки через практичні, зокрема творчі завдання.Актор доводить, що аналіз картин художників, світлин, музичних творів, мультфільмів, художніх творів як джерел інформації та з’ясування їх впливу на емоції; створення кожною дитиною свого оригінального продукту, зокрема малюнків за мотивами медіатекстів, створення елементарних фільмів (відео) з використанням власних малюнків; вигадування сюжетної лінії або казки на основі малюнків з опорою на знанні художніх творів/мультфільмів, створення реклами, афіш, портфоліо з власних малюнків; виконання вправ та ігор з кольорами та відтінками, створення казок про фарби, презентацій про жанри мистецтва та кольорове розмаїття — усе це забезпечує всебічний розвиток дітей та дозволяє закласти підвалини медіаграмотності, і в свою чергу підвищує у дітей пізнавальну активність. Використання медіапродукції з метою формування медіатворчості у дітей старшого дошкільного віку, збагачення їх пізнавальної сфери дозволяють розширити можливості вихователя, створюють базу для активізації дітей, що дозволяє дошкільнику проявити себе, ширше розкрити власний творчий потенціал