Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 21
- ДокументПереклад як осучаснення давньої літератури: рецензія на монографію Шмігера Тараса “Перекладознавчий аналіз – теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами”(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Новик, ОльгаПерекладознавство як частина літературознавчої науки не надто розвинене в Україні, а надто, якщо говорити про переклад сучасною українською мовою давньої літератури, що має таку рису як багатомовність. Монографія Тараса Шмігера “Перекладознавчий аналіз – теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами” в цьому сенсі має велике значення, оскільки містить огляд розвитку перекладознавства і водночас подає розлогий реєстр текстів давньої літератури, які викликали інтерес перекладачів.
- ДокументПлантитативні й бестіарні образи-символи у творчості сучасних українських поетів(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Урись, ТетянаХудожня література, зокрема і деяка сучасна поезія, відіграє особливу роль у процесі збереження національної культури. Націотворчий дискурс сучасної поезії базується на наявних у ній концептах, що передають основні національно-духовні смисли, і є системотворчим чинником формування національної ідеї, утвердження її в середовищі етносу чи народу та оприявненні в бутті нації. Одним із таких концептів є образ-символ, що зберігає у своїй конотації історичний досвід народу, культурно-естетичні цінності нації, її психологічно-ментальні риси. Вони у ліриці сучасних українських поетів (І. Андрусяка, П. Вольвача, П. Гірника, В. Герасим’юка, І. Павлюка та ін.), крім всього іншого, відбивають ще й національну специфіку й підкреслюють національно-культурну основу художнього мислення поетів кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Зокрема, калина в період цвітіння у поезіях І. Павлюка уособлює рідний край, родину, благополуччя; образ полину, асоціюючись зі степом та колишньою козацькою славою, у ліричного героя П. Вольвача формує в душі образ рідної Батьківщини-України, схожі функції виконує й образ коня (символ відданості й волелюбності); культовими птахами для українців залишились журавлі, які асоціюються з відданістю рідному краю, а їх курликання – з тугою за Батьківщиною, та лелеки, що символізують щасливе родинне життя. Флористичні (калина, волошка, ковила, полин, мальва) та бестіарні (кінь, лелека, журавель та ін.) образи-символи, вплетені у тексти сучасних поетів, що розглядаються у роботі, часто набувають яскраво вираженого національного характеру, відбиваючи національні традиції, звичаї, обряди, вірування, національні риси характеру українського народу та й, зрештою, рівень національної свідомості самих митців.
- ДокументБілий колір в ідіостилі Анатолія Перерви(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Писаревська, ОксанаУ пропонованій статті зроблено спробу проаналізувати колористику в поезії харківського поета Анатолія Перерви. Мета роботи полягала в дослідженні ідейно-естетичних смислів та їх реалізації завдяки кольору. Відчуття кольору – це одна з найприкметніших ознак світобачення А. Перерви. У роботі розглядаються ідейно-естетичні смисли білого кольору, показується його роль у формуванні ідіостилю поета. Також, названа барва, окрім прямої вказівки на колір, допомагає відтворювати емоції, почуття, ідеали до яких має прагнути людина, стан ліричного героя. На основі аналізованого матеріалу виявлено й описано роль та функції білого кольору у поезії Анатолія Перерви. У аналізі звертається увага на те що колір для письменника – це, перш за все, елемент філософського бачення світу, складник його ідіостилю.
- ДокументВивчення творів Дж. Р. Р. Толкіна на уроках позакласного читання(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Співак, ІринаШкільний курс "Зарубіжна література" – важлива складова вітчизняної літературної освіти. Актуальним у викладанні зарубіжної літератури залишається завдання полікультурної освіти: світова література в школі розглядається як пошук зв’язків між способом мислення, особливостями світосприйняття, менталітету, культурних надбань різних країн. Нова програма із зарубіжної літератури для 5 – 9 класів спрямовує роботу вчителя на розвиток ключових компетентностей та на формування предметної літературної компетентності. Реалізація мети та завдань програми передбачена на всіх уроках зарубіжної літератури, незалежно від типу та обраної вчителем форми проведення. Урок позакласного читання, як і всі інші уроки, має бути особистісно-зорієнтованим – опиратися на самостійне здобуття учнем знань та вміння їх використовувати. Завдання вчителя – спочатку показати учням світ книги, навчити орієнтуватися у ньому, знаходити правильну та потрібну книгу і виробити вміння правильно нею користуватись. Вибір роману ''Володар Перснів'' для уроку позакласного читання у 8 класі (входить до списку творів для самостійного читання) пов'язаний з основними аспектами концепції виховання моральної особистості Дж. Р. Р. Толкіна як всесвітньо відомого письменника та педагогічного діяча, дидактичні погляди якого знайшли відображення в його літературній творчості. Досягнення поставленої мети на уроці позакласного читання за романом ''Хранитель Персня'' (рекомендуємо першу частину трилогії письменника) забеспечуть відповідні методи, прийоми та форми роботи, фонові знання, міжпредметні зв'язки (англійська мова), різні види наочності. Робота на уроці позакласного читання за романом Дж. Р. Р. Толкіна повинна сприяти творчій співпраці, діалогу учнів з художнім твором, удосконаленню навичок аналізу та інтерпретації художнього твору в аспекті його проблематики, поглибленню теоретично-літературних знань (фентезі, фантастика, епос, роман), удосконаленню рівня творчої самостійності учнів.
- ДокументПроблема свободи в антиутопічному дискурсі романів “Сонячна машина” В. Винниченка і “Прекрасний новий світ” О. Гакслі(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Девдюк, ІваннаУ статті досліджуються особливості актуалізації концепту ‘свобода’ в антиутопічному дискурсі романів “Сонячна машина” Володимира Винниченка і “Прекрасний новий світ” Олдоса Гакслі. Аналіз здійснено у площині конфлікту між індивідом і соціумом, позначеного дихотомічною опозицією внутрішня свобода / зовнішня свобода, свобода / необхідність. Вказані дихотомії актуалізується у вертикалі, позначеній ієрархічною опозицією верх / низ. У русі оповіді від верху до низу індивідуальна свідомість постає у всій своїй приреченості і безнадійності, що підсилено периферійністю (у В. Винниченка) чи відсутністю (в О. Гакслі) індивідуального простору. Саме в рефлексіях та переживаннях персонажів, які вирізняються з натовпу, артикульовано авторські світоглядні концепції. Коло незгодних героїв в обох романах обмежене, на противагу слухняним автоматам, які становлять більшість населення тоталітарних країн. Попри різні причини незадоволення існуючим станом речей, нонконформістів об’єднує усвідомлення несправжності власного буття, яке не може асоціюватися зі свободою і щастям. Переживання особистої трагедії є важливим чинником екзистенційного пробудження героїв, а відтак розкриття ними істини. Інтерпретація свободи, вкладена в уста бунтівних персонажів, перегукується з екзистенціалістським її розумінням як атрибуту кожної людини, необхідної умови існування. Досягнення науки й техніки, матеріальні блага розглядаються в обох романах як форма поневолення індивіда, яка віддаляє людину від самої себе, її внутрішнього «я». У ході дослідження виявлено, що, на відміну від англійського автора, який ставить під сумнів саму мрію про царство вільних людей в умовах технократичного суспільства, український письменник пропонує конкретні, хоча й відверто утопічні, шляхи її досягнення. В обох випадках важливою є сама постановка проблема, яка стимулює до екзистенційного пошуку, а відтак самопізнання та самоусвідомлення.